П’ять уроків американської антиолігархічної революції для постіндустріальної України

Аналіз ситуації вказує на 5 чинників стійкості американського народу. Лівий конгломерат недооцінив їх значення, тому його навальна інформаційна атака забуксувала і захлинулася. Тепер на основі цих п’яти чинників американські праві розгортають контратаку.

1. Релігійність

Хочеш щось зрозуміти – поглянь з чого воно почалося. Державу США заснували сміливі, вільні, релігійні люди. Заради творення кращого світу вони пішли на великий ризик – назавжди покинули Європу, перепливли Атлантичний океан і опанували новий континент. Це були білі англосаксонські протестанти  (англ. White Anglo-Saxon Protestant). Нині акронім WASP аналогічний поняттю «стовідсотковий американець».

З англосаксами зрозуміло – так нині називають нащадків автохтонних жителів Британії. А хто такі протестанти? Це слово виникло в 1529 році для позначення прихильників Реформації, тобто руху за виправлення Католицької церкви. Головний засіб виправлення полягав у тому, щоб узяти за основу Святе Писання, натомість відкинути пізніші нашарування «церковної традиції».

Але як бути без традиції – рішень соборів, настанов церковних авторитетів, догматів, символів віри? Революційна ідея протестантизму полягала в тому, що людина має право не лише вільно читати Писання, а й тлумачити його. Протестанти виходять з того, що кожний віруючий є сам собі священником, відтак не потребує посередників у спілкуванні з Богом. Відновлення зв’язку людини з Богом (слово «релігія» означає «відновлення зв’язку») відбувається передусім власною волею віруючого, а не дією церковного начальства.

До протестантизму належить широкий спектр віровчень – від іудохристиянського флангу (лютерани, кальвіністи, баптисти та інші) до аріянського (социніани, унітарії, трансценденталісти, універсалісти). Ідея вільної людини – стрижень американської ментальності – найпослідовніше виявлена в аріянському напрямку, адже саме в аріянстві (аріохрестиянстві) людина є втіленою божественною сутністю і потенційним сином Божим: «Щасливі миротворці, бо вони синами божими стануть» (Матвій 5.9).

Аріянство з першого століття нової ери розвивалося як релігія еліти, відтак саме аріянські ідеї стали духовним стрижнем США. Духовним батьком американської нації вважається Ральф Емерсон (1803–1882) – аріянський, унітаріянський священник. З середовища унітаріїв вийшли 5 президентів США: Джон Адамс (другий президент США), Томас Джефферсон (третій президент США), Джон Квінсі Адамс, Міллард Філлмор, Вільям Говард Тафт.

Переважна частина протестантів прагне жити згідно з духом і точними настановами Євангелія, тому називаються «євангелістами». Згідно з соціологічними дослідженнями, американські євангелісти складають чверть дорослого населення країни і є найбільшою релігійною групою. Білі євангелісти належать до найрішучіших прихильників Дональда Трампа.   

2. Народні церкви

Церква – це організація прихильників того чи іншого віровчення. Нині є два типи церков – народні та етатичні. Протестанти об’єднані в народні церкви, а католики і православні – в етатичні. Відмінність між ними приблизно така ж сама як між народною державою (республікою – «спільною справою») і етатичною державою: у народній церкві органи управління вибудовуються знизу вгору (від первинної громади), а в етатичній – згори донизу (від папи, патріарха, митрополита).

У народній церкві її члени виступають в ролі вільних і відповідальних суб’єктів, які обирають і переобирають церковний провід. В етатичних церквах суб’єктом є вища церковна ієрархія, яка призначає священиків і керує «паствою» як несамостійним об’єктом.  Ось як це пояснює Католицький Медіа-Центр: у протестантизмі «Служитель (або пастор) підзвітний, головним чином, місцевій спільноті (своєму роботодавцеві)», натомість у католицизмі «священник підзвітний єпископу (своєму роботодавцеві)».

Оскільки в США переважає протестантизм, то природно, що в цій країні переважають народні церкви, причому з дуже широким охопленням населення. Видатний соціолог Макс Вебер навів статистику, згідно з якою під кінець 19 століття «лише близько 6% населення США формально не належить до жодної конфесії».

Народні церкви приваблювали (і приваблюють) людей тим, що були засобом взаємної духовної та матеріальної підтримки однодумців. Проте головним позитивом було суттєве підвищення репутації того, хто входив до громади: людина, яка була поза громадою, не заслуговувала довіри і вважалася потенційним шахраєм чи соціопатом. «Належність до якоїсь «солідної», за американськими уявленнями, церковної громади гарантує моральну репутацію індивіда, і не лише суспільну, а й насамперед ділову. «Пане, — сказав мені один старий джентльмен, комівояжер фірми «Undertakers Hardware», з яким я деякий час перебував у штаті Оклахома, – як на мене, кожен може вірити у що завгодно або не вірити, та коли я знаю, що мій клієнт не відвідує ніякої церкви, то я не позичу йому й 50 центів» – розповідає Макс Вебер.

Нині американці не такі релігійні, проте й досі переважна більшість населення США організована у локальні громади, де люди знають одне одного. Це створює потужний захист від зовнішніх інформаційних маніпуляцій, здійснюваних ЗМІ, адже у громадах люди мають можливість критично обговорювати новини, а також отримувати альтернативну інформацію від своїх довірених лідерів. ЗМІ легко нав’язують свою думку аморфному натовпу, натомість будь-яка структурованість населення різко послаблює їх маніпулятивні впливи.   

3. Постіндустріальні інформаційні джерела

У США десятку індустріальних великих ЗМІ протистоять тисячі малих і середніх інформаційних джерел.

Оскільки американське суспільство значною мірою структуроване на громади, то кожна громада для своїх членів є найважливішим засобом інформації. Окрім того, громади мають власні ресурси, які працюють на все суспільство: сайти, радіостанції, відеоканали.

Протягом останніх років стало очевидно, що великі ЗМІ перетворилися на засоби неприкритої лівої пропаганди, маніпуляцій і брехні. Це привело до різкого зростання альтернативних (народних) інформаційних ресурсів. Останніми місяцями швидко набирають популярності Newsmax, One America News (OAN), The Epoch Times, а також сотні менших ресурсів, наприклад The Gateway Pundit і Natural News.

Подібним чином, застосування масової цензури у великих соцмережах привело до швидкого зростання альтернативних соцмереж MeWe і Parler, відеохостингу BitChute, пошуковика DuckDuckGo та інших інформаційних платформ.    

4. Правова культура і ментальність

Для США властивий високий рівень правової культури, яка проявляється у розвиненому законодавстві, ретельному виконанні законів, правил і процедур, своєчасній і точній сплаті податків, діловій чесності та відповідальності. Наприклад, брехня під присягою вважається в США важким кримінальним злочином: за це карають ув’язненням до 5 років.

Характерно, що головним способом перспективного розвитку країни є ухвалення ретельно прописаного законодавства. Наприклад, на початку грудня 2020 року Президент США Дональд Трамп підписав указ про штучний інтелект. В указі підкреслюється, що використання штучного інтелекту має бути «законним, цілеспрямованим і орієнтованим на продуктивність», а також «безпечним, прозорим і підзвітним».

Висока правова культура американського народу є проявом національного характеру, який описується психотипом «логіко-сенсорний екстраверт» (псевдонім – «Адміністратор»). Його характерними особливостями є діловитість, чесна праця, виконання правил, планомірність, цілеспрямованість, завзятість, напористість, рішучість, енергійність, любов до краси і якості, рухливість, відкритість до навколишнього світу, відвертість, упертість, прямолінійність. Для позначення людей такого типу ще використовують жартівливий псевдонім «Бульдозер». Яскравими зразками поведінки «логіко-сенсорного екстраверта» є кіногерої Арнольда Шверценеггера, Клінта Іствуда, Дольфа Лундгрена. Питання ментальності американського народу ми вже зачіпали у ряді статей:

• Білоголовий орлан – тотемний птах США, модель поведінки наддержави (+аудіо)
• Психологічна вразливість США щодо перехоплення управління: чи допоможе Україна?
• Логіко-сенсорний екстраверт (ЛСЕ, Адміністратор)

Не важко спрогнозувати, що нинішня нахабна спроба перехопити управління державою США, здійснювана ліваками з брутальним порушенням законів, зіткнеться з потужною протидією американської колективної душі.

5. Резонанс між лідером і його народом

Взаємодія інформаційний систем стрибкоподібно поліпшується тоді, коли вони належать до одного психологічного типу. Однотипність забезпечує легке, безперешкодне перетікання інформації в обох напрямках. Це як взаємодія двох радіопристроїв, що працюють на тій самій частоті. Відносини між такими однотипними системами називаються тотожними.

Між людьми, що належать до того ж самого психотипу, легко виникає взаємне розуміння, а також відчуття, що вони є однодумцями. Особливо ефективними тотожні стосунки є в ситуаціях «учитель–учень».

Подібним чином, резонанс між народом і народним лідером найлегше виникає тоді, коли вони належать до того ж самого – тотожного – психотипу. Несподіване обрання Дональда Трампа у 2016 році президентом США стало можливим саме завдяки «резонансу тотожності».

Коли ми почали спостерігати за президентом Трампом у 2016 році, то склалося враження, що він належить до соціотипу «інтуїтивно-етичний екстраверт» («Психолог»). Підставами для такого припущення було те, що він часто посміхається (ми це бачили на численних світлинах), дуже спонтанний і непослідовний (про це писали всі ЗМІ), щедрий на компліменти щодо талантів та здібностей людей. Проте за чотири роки його практичної діяльності об’єктивно вималювалася суттєво інша картина.

По-перше, з’ясувалося, що Трамп чітко виконує всі свої передвиборчі обіцянки. Що сказав, те зробив. Такої послідовної політики не було в жодного його попередника. Трамп дійсно діє як «Бульдозер».

По-друге, Трамп рідко посміхається, а ці посмішки доволі напружені, що властиво для «логічних» типів і не властиво для «етичних». Це видно з перегляду відеозаписів поведінки Трампа. Припущення про його «етичність» виникло лише тому, що лівацькі ЗМІ і пошуковик Гугл навмисно просували світлини Трампа з його «штучними», а тому «дивними» посмішками.

По-третє, перебільшені, грубі й не завжди адекватні компліменти Трампа є не проявом його характеру, а прагненням до правильної, культурної, ввічливої поведінки. Натомість інтуїтивно-етичні типи роблять компліменти дуже витончено і доречно.  

По-четверте, Трамп довів наявність у нього вельми стійкої психіки, що властиво для сенсорних типів, натомість інтуїтивні типи значно вразливіші.

Психологічний резонанс між Дональдом Трампом і американським народом буде посилюватися в міру розгортання боротьби за чесні вибори-2020. У цьому «резонансі тотожності» зростатиме роль релігійного компоненту, адже Трамп є протестантом, а Джо Байден – католиком.

Чому це важливо для України

Успішний перехід України до постіндустріальної формації потребує ясного розуміння джерел нашої сили. Американська цивілізаційна криза-2020 звертає увагу на п’ять головних джерел:

1) плекання світоглядно-релігійної єдності вільних людей, що базується на Арійській традиції і Добрій Новині Ісуса Хреста, сина Божого;

2) формування духовних громад та їх поступове об’єднання в українську духовну республіку (сокупію – церкву-державу);

3) створення мережі альтернативних – постіндустріальних – засобів інформації, утримуваних не олігархами, а духовними громадами;

4) формування української правової культури, основаній на божественному праві (Закони Ману, Добра Новина), праві громад і загальному праві;

5) висування народного лідера з психотипом етико-інтуїтивний інтроверт («Миротворець»), адже саме цей психотип спроможний резонувати з колективною душею українського народу (найяскравіший приклад – Тарас Шевченко).  

Кожен з цих п’яти пунктів заслуговує окремого розгляду.