Ігрові методи найповніше проявляються саме в державотворенні, адже дозволяють спрямувати всю різноманітність і вибуховість людських характерів в конструктивне річище – на спільне благо. А що вже говорити про задоволення, яке можна отримати від такої масштабної і грандіозної Гри!
Для того, щоб зорієнтуватися в царині ігрового державотворення, розгляньмо обов’язкові складники повноцінної гри.
1. Місія (сенс гри), мета, критерії наближення до мети (голи, кілограми, метри тощо). Це те, з чого починається будь-яка гра.
2. Чіткі правила.
3. Кваліфікаційний мінімум. Завжди є мінімальні вимоги, якими має володіти гравець. Наприклад, якщо змагання відбувається на воді, то гравець повинен вміти плавати.
4. Гравці розуміють правила гри і погоджуються з ними. Добровільне входження в гру і добровільний вихід з неї. Гравці вдячні один одному за те, що погодились взяти участь в ігровому змаганні.
5. Контроль за точним виконанням правил доручається авторитетним суддям. Взагалі-то за цим слідкують всі учасники, а судді в основному «розрулюють» нестандартні ситуації.
6. Виокремлений ігровий простір (фізичний чи віртуальний).
7. Невизначеність результату і ризик: невідомо, хто переможе, а хто програє, кожен індивідуальний або колективний учасник (команда) має шанс перемогти.
8. Переможець безумовно визнається усіма учасниками гри. Перемагає один, виграють всі.
9. Відповідальність перед членами своєї команди і глядачами.
10. Святковий настрій, стан радісного збудження, дух і естетика карнавалу, доброзичливе ставлення учасників одне до одного.
11. Здорова змагальність, прагнення стати кращим і здобути славу, отримати суспільне визнання, здивувати інших, перевірити себе. Максимально активна творчість, напруження всіх сил на межі своїх можливостей.
12. Популяризація гри, поступове розширення кола її учасників.
У давнину вважалося, що гра є єдино можливим способом життя шляхетної людини, яка все робить тільки добровільно і займається тільки тим, що її цікавить. У нашому випадку гра – це єдино можливий спосіб заснування шляхетної держави.
Як уже знаємо з попередньої статті, усталеною цивілізованою формою заснування держави є Національні Збори: представники народу ухвалюють модель держави, фіксуючи її в Конституції та конституційних законах. Головна ідея ігрового підходу в тому, щоб не сперечатися щодо однієї «найкращої» моделі держави, а влаштувати змагальність-фестиваль різних моделей держави. Такий собі тендер на кращий проект майбутнього.
Що це дає?
Почнемо з того, що кожна модель держави має передусім бути логічно цілісною. Наприклад, може бути «держава-вантажівка», що їздить по землі, і «держава-гвинтокрил», що літає в повітрі. Якщо їх механічно поєднати, навіть частково, то «покращена модель» не зможе ні нормально їздити, ні літати. Подібним чином лобіювання різними групами свого бачення Конституції може призвести до таких компромісів, які зроблять її нежиттєздатною.
Натомість у випадку змагальності кожна група підтримуватиме логічну цілісність свого проекту і критикуватиме логічні суперечності у проектах конкурентів. При цьому допускаються і навіть вітаються запозичення з інших проектів – звісно, якщо вони органічно включаються у власний проект. У результаті найрозвиненіші проекти не лише використовуватимуть передові ідеї інших проектів, а й у чомусь будуть подібними до них. Це дозволить таким проектам розширити коло своїх прихильників, зокрема, перетягнути на свою сторону прихильників слабкіших проектів.
Ігрова змагальність корисна ще й тим, що сприяє висуванню нових лідерів. Чим сильніша ідея і чим потужніша спільнота її прихильників, тим потужніші лідери, що стали її провідниками.
Не менш важливий чинник – політична просвіта і структурування суспільства, адже формування груп, розподіл функцій, пропаганда своєї моделі держави сприятиме формуванню груп однодумців. В ході Гри одні групи будуть ділитися, інші навпаки – об’єднуватися, тож у нинішньому соціальному «перенасиченому розчині» України почнеться прискорена «кристалізація». Так аморфний етнос перетворюється на структуровану націю.
Гра має відбуватися за чіткими правилами, установленими наперед. Ці правила мають бути незмінними, адже будь-яка зміна правил або навіть їх уточнення підриває довіру до Гри.
Людина спроможна виконувати тільки ті правила, які пам’ятає вдень і вночі. Тому правила проведення Національних Зборів мають бути простими як гра в шашки.
Гра має давати рівні можливості всім її учасникам, без жодних привілеїв чи початкових переваг. Для цього Оргкомітет і його суддівська колегія мають бути справедливими і незаангажованими у будь-який з конкуруючих ігрових проектів. Очевидно, що член Оргкомітету не може бути гравцем.
Принципово важливим є питання легітимності ігрового заснування держави. На етапі змагальності проектів легітимність переможця визначається чесною і прозорою процедурою (правилами), а також кількістю учасників процесу заснування держави (що більше учасників, то вища легітимність). Остаточна легітимізація, якщо в ній виникне необхідність, досягається шляхом проведення загальнонаціонального референдуму на підтримку нової Конституції.
А тепер розгляньмо здійснення Національних Зборів через призму кожного з перелічених вище 12 пунктів справжньої гри.
Місія: заснування Української держави нової доби. Мета: ухвалення моделі держави – нової Конституції та механізмів її виконання. Мета вважається досягнутою, якщо одну з моделей держави підтримала найбільша кількість учасників Гри. Критерієм наближення до мети є зростання кількості прихильників кожної моделі, а також загальної кількості гравців.
2.1. Будь-який гравець може створити групу для розробки і просування своєї моделі держави, або приєднатися до однієї з уже існуючих груп. Група вважається заснованою, якщо налічує не менше трьох учасників, має назву, керівника групи і короткий опис моделі держави. Гравець може змінити групу, до якої належить, на іншу, або заснувати нову. Одночасне входження до двох чи більше груп не допускається (не можна одночасно грати за дві команди).
2.2. На Національних зборах кожну групу представляють делегати в розрахунку один делегат від 1000 членів групи. Кожен член групи може уповноважити тільки одного делегата. Вибори делегатів відбуваються шляхом рейтингового голосування групи. Наприклад, якщо у групі 3500 прихильників, то на Зборах її представлятимуть три делегати з найвищим рейтингом в цій групі.
2.3. Під час Національних Зборів відбувається презентація і обговорення трьох моделей держави, які зібрали найбільше прихильників (зазвичай людина може утримати у свідомості і компетентно порівняти не більше трьох предметів). Після завершення обговорень делегати здійснюють рейтингове голосування за кожну з трьох моделей держави (тобто за Конституцію і основані на ній конституційні закони, в т. ч. «Закон про референдум»). Перемагає модель, яка набрала найбільше голосів делегатів.
2.4. Після визнання переможця Національні Збори проголошують загальнонаціональний референдум на підтримку нової Конституції або ж відразу (без референдуму) створюють перехідний Уряд, який реалізує нову Конституцію.
2.5. Весь процес повністю прозорий: всі моделі держави викладаються на сайті Національних Зборів і у відповідних групах соціальних мереж, там же відбуваються їх обговорення з широким використання прямих трансляцій. Так само відкрито в онлайні відбуваються обрання делегатів, весь процес обговорень моделей держави та рейтингових голосувань. Делегати голосують за допомогою своїх інтернет-терміналів, тому весь світ бачить, хто за що проголосував.
Попри те, що пропонується повна свобода творчості, у кожному проекті Конституції мають бути елементарні «ази», без яких управління системою стає неможливим:
3.1. Місія, тобто опис сенсу існування держави, наприклад, «щоб усі ставали дедалі щасливішими», «щоб бути культурним світочем людства», «щоб підтримувати екологічний баланс» тощо.
3.2. Мета, тобто конкретний стан, який треба досягнути, наприклад, «стати регіональним лідером», «підвищити удвічі рівень доходів на душу населення» тощо.
3.3. Критерії наближення до мети, наприклад, «зростання валового внутрішнього продукту», «збільшення довжини автобанів», «зростання народжуваності» тощо.
3.4. Механізм відповідальності керівництва держави за наближення до мети (заохочення, санкції, гарантії).
3.5. Незалежний контроль наближення до мети та здійснення механізму відповідальності. Неприпустимою є ситуація, коли органи влади призначають тих, хто їх має контролювати.
3.6. Державний суверенітет – обов’язкова вимога. Не допускаються проекти, що передбачають навіть часткову втрату державою свого суверенітету.
Правила Гри та її розгортання, в тому числі описи проектів Конституції та їх обговорення, мають бути зрозумілими для всіх учасників. З цією метою вся інформація на сайті Національних Зборів представляється українською мовою, адже її розуміють всі громадяни України та етнічні українці діаспори.
Якщо ж якась група учасників, наприклад, з Латинської Америки, США, Франції чи Росії погано володіє українською мовою, то вона може здійснювати внутрішні обговорення у своїх соцмережах зручною їм мовою (іспанською, англійською, французькою, російською тощо), проте їхня офіційна позиція на сайті Гри має представлятися тільки українською мовою. Для цього вони можуть знайти у своєму середовищі людину зі знанням мови або найняти перекладача.
Долучення до процесу Національних Зборів відбувається свідомо і добровільно. Так само в будь-який момент учасник може добровільно вийти з Гри без жодних зобов’язань.
Учасником Національних Зборів (гравцем, співзасновником держави) може стати будь-який громадянин України або людина, що досягнула 18 років і має хоча б одного українського предка.
Реєстрація на сайті Національних Зборів здійснюється за допомогою україномовного акаунта (облікового запису) у відкритій соціальній мережі (Фейсбук, ВК, LinkedIn, Однокласники тощо) зі своїми справжніми іменем та прізвищем.
Апріорі вважається, що кожен зареєстрований на сайті Національних Зборів подає в своєму акаунті правдиву інформацію про те, що він має право бути співзасновником. Якщо ж у когось із гравців чи суддів виникли сумніви, то на їх запит щодо ідентичності достатньо представити відскановане зображення сторінки паспорта з фото, іменем і прізвищем, а для доказу наявності українського предка достатньо письмових електронних свідчень від двох громадян України, які є учасниками Гри.
Наявність акаунту в соціальній мережі:
а) вважається підтвердженням соціальної зрілості гравця;
б) допомагає переконатися, що це жива людина, а не «робот»;
в) полегшує спілкування на тему Національних Зборів;
г) дозволяє просувати в соцмережі ідею нового суспільного договору і залучати до конституційного процесу нових гравців;
д) допомагає переконатися, що гравець хоча б мінімально володіє українською мовою і розуміє правила Гри.
Наголосимо, що гравець може виступати тільки під своїм справжнім іменем. Реєстрація на сайті Національних Зборів під фальшивим іменем є грубим порушенням правил і підставою для блокування такого псевдо-гравця.
Судді слідкують за виконанням правил Гри, вносять роз’яснення з незрозумілих питань, реагують на скарги гравців. Наприклад, гравець може поскаржитися на те, що інший гравець зареєструвався не під справжнім іменем. В цьому випадку судді проводять розслідування. Якщо скарга підтвердилася, то фіктивний гравець попереджається або видаляється з Гри. Якщо скарга не підтвердилася, то скаржник позбавляється права скаржитися і блокується доти, доки не представить докази власної ідентичності.
Первинний склад суддів запрошується Оргкомітетом. Група, що набрала 1000 учасників, може запропонувати Оргкомітету свого суддю. Після набуття учасником статусу судді, він автоматично виходить з групи, яка його висунула, і входить до суддівської групи (спрацьовує принцип, що людина може бути членом тільки однієї групи).
Простором проведення Національних Зборів є:
а) сайт Національних Зборів;
б) спеціалізовані групи в соціальних мережах;
в) Україна і місця компактного проживання українців за кордоном;
г) приміщення, де збираються делегати Національних Зборів.
До самого кінця невідомо, який проект переможе. Найбільша інтрига матиме місце під час фінального голосування делегатів за один з трьох проектів Конституції.
Учасники Гри з самого початку погоджуються визнати будь-яку модель держави, яку підтримає найбільша кількість делегатів. Будь-яка перемога вважається перемогою всієї України. Це відповідає українській традиції, в якій обрання лідера вважалося проявом народної волі, тобто перемогою всього народу. Після визнання переможця всі делегати гуртом включаються в процес проведення загальнонаціонального референдуму або, відразу ж, у процес формування перехідного Уряду.
За ходом Національних Зборів спостерігатимуть учасники з різних команд, зацікавлене населення України і весь світ. Тому від гравців вимагається в усьому діяти «по-спортивному», тобто шляхетно, щиро, з повагою до членів своєї команди, команд конкурентів, суддів, Оргкомітету і глядачів з усього світу. Брехня, лицемірство, зрада, маніпуляційні технології розглядаються як гідні презирства прояви неігрової поведінки.
Творення нового світу треба робити красиво, гармонійно, весело! Позитивні емоції притягують позитивні події, внаслідок чого справа просувається легко, безпечно, цікаво. Всіляко вітаються гумор, пісні, вистави, карнавали, ролеві ігри, перевдягання, жарти, ритуали і будь-який позитивний креатив. Натомість поширення понурості та песимізму вважаються порушенням правил Гри, проявом нешляхетної поведінки і, відверто кажучи, тупості.
Гра – це завжди змагання на межі можливого. Гравці показують чудеса витривалості та винахідливості, чим здобувають захоплення глядачів і вічну славу. Національні Збори треба провести так, щоб вони були в перших рядках світових новин, а потім народи планети розповідали про них своїм нащадкам як про чудесну подію і приклад для наслідування.
Гра має охопити широкі верстви населення і перетворитися на ігрову індустрію, в якій задіяні активні гравці «на полі», фанати-вболівальники, наднові політичні зірки, ексцентричні організатори, тренери, аналітики, політичні оглядачі, меценати, музиканти, модельєри, перукарі, художники, фотографи, кіномитці, поети тощо.
* * *
Ось така загальна схема проведення конституційного процесу. Кожний пункт треба конкретизувати, розписати юридично правильно і реалізувати за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення.
Як бачимо, світове українство має всі необхідні можливості для застосування традиційної і водночас інноваційної технології державотворення. Ніхто нам не заважає і ніхто нас не зупинить, тож уперед! Замість рутинного процесу розробки однієї Конституції ми отримаємо багато Конституцій і виберемо з них ту, яка нам найбільше сподобається.
У процесі Гри ми, українці, скинемо всі тягарі колишнього рабства і відродимось як нова, молода, весела, творча, безстрашна нація. Тоді й наступні століття нашого розвитку будуть насичені змістом, радістю і повнотою буття, бо як почнеш справу, так вона й піде.
Радіймо!
Хай це давнє вітання стане головним гаслом Національних Зборів, і хай разом з нами зрадіє Всесвіт і його добрий Творець!
Радіймо! (художник Анатолій Походенко)
Продовження: Тендер на Конституцію України
На малюнку "РА-ДІЙМО" сварга виходить лівостороння, обороняюча, Богородична. Гарно.
Коментарі
На малюнку "РА-ДІЙМО" сварга виходить лівостороння, обороняюча, Богородична. Гарно.
Якщо розбивати процес на два етапи: 1) ухвалення Конституції Національними Зборами, 2) підтвердження її на загальноукраїнському референдумі, то для участі в Національних Зборах достатньо мати україномовну сторінку в соціальній мережі.
На випадок, якщо хтось захоче перевірити справжність акаунту, то треба мати під рукою скан однієї сторінки паспорту громадянина України, або паспорту громадянина іншої держави з підтвердженням від двох громадян України, що іноземець має українське коріння.
До речі, при прийомі людини на роботу зараз дедалі частіше звертають увагу на її профіль в соціальній мережі. Тобто акаунт виступає в ролі віртуального посвідчення особи, причому інформації він дає значно більше, ніж паспорт з автобіографією.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
РА-діймо! - підтримую. Але хто мені пояснить, чому за 5 днів маємо 270 переглядів цієї визначальної статті і лише три коментарі??
Станом на 17=10 вже є 339 переглядів цієї сторінки, а коментарів тіж три! Чому так??