Агенція також змінила свій прогноз зі стабільного на негативний. Зниження рейтингу Китаю відбулося на тлі побоювань щодо майбутнього економіки країни.
У заяві Moody's йдеться, що зниження рейтингу відбиває очікування, що фінансова міцність країни "дещо послабиться впродовж найближчих років на тлі зростання боргу і потенційного уповільнення економічного розвитку".
У 2016 році китайська економіка зросла на 6,7% проти 6,9% у 2015 році. Це найнижчі темпи росту від 1990-х.
Проте міністр фінансів Китаю заявив, що Moody's перебульшує економічні проблеми і недооцінює реформістські зусилля китайської влади.
Зниження рейтингу може підвищити вартість запозичень для Китаю.
Це перше зниження китайського кредитного рейтингу за понад 25 років, отже, це є досить важливим.
Проте міжнародні інституції вже не вперше "б'ють у дзвони" по китайському боргу, який зростає. Це триває вже впродовж кількох останніх років.
В кінцевому рахунку, зниження рейтингу порушує фундаментальне запитання: чи варто вірити у здатність китайського уряду впоратися з цим боргом? Або ж чи має уряд можливість якось подовжити строк дії безкінечних кредитних ліній, або хоча б зменшити обсяги кредитів? І як це зробити, одночасно зберігаючи сильні економічні показники?
Очевидно, Moody's став на бік песимістів.
У своїй заяві агенція вказує на уповільнення китайської економіки, тоді як кредити допомагають втримати економічне зростання. Там також йдеться про те, що програма реформ може посунути на другий план пріоритет економічного росту.
Треба також пам'ятати, що цей рік є визначальним для президента Сі Цзіньпіна, якому доведеться зіткнутися із викликом складного політичного форуму наприкінці цього року. Сильна економіка забезпечує довіру і легітимність політичного лідера. Китайські оглядачі відзначають, що стабльне зростання є критично важливим для нього саме зараз.
Ось чому негативні оцінки китайського боргу з боку міжнародних інституцій, таких, як Moody's, не сприймають у Пекіні.
Нині борг Китаю становить близько 260% до ВВП. Вищі рівні боргу зазвичай означають вищий рівень ризику.
Також варто відзначити, що більша частина цього боргу належить державним або ж "квазі-державним" підприємствам, а не іноземним інвесторам. А відтак, немає прямої загрози того, що проблема перекинеться на інші економіки.
Але як би там не було, те, що відбувається у другій найбільшій економіці світу, не може не вплинути на решту країн.
Китай також є другим найбільшим імпортером товарів та комерційних послуг.
Крім того, країна відіграє суттєву роль як покупець нафти та інших сировинних товарів, і економічне уповільнення в Китаї є одним із факторів зниження світових цін на ці товари.
Прагнення Пекіну змінити баланс в економіці на користь внутрішнього споживання призвело до серйозних змін у виробничому секторі, які особливо стосуються важкої промисловості, наприклад, металургії.
Зниження рейтингу відбулося саме тоді, коли китайська влада докладає зусиль, аби навести лад із кредитною політикою, яку називали серед загроз фінансової стабільності.
Те, що відбувається у другій найбільшій економіці світу, впливає на решту країн.
Масова роботизація це мабуть також кінець усієї Гобітанії...
Масова роботизація, яку несе постіндастріал, - це кінець Китаю.
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Китай вирішуватиме свої внутрішні проблеми через посилення зовнішньої експансії. Звідси Новий Шовковий шлях і Континентальний блок. Це пряма загроза для Міжмор'я.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Вже кілька років поспіль мені доводиться пояснювати різним знайомим, що перспективи Китаю зовсім не такі райдужні, як багато хто вважає, спираючись на лінійну екстраполяцію темпів зростання китайської економіки. Так, Китай зараз - світова фабрика, значна кількість товарів у світі виготовляється саме в Китаї. Але це не щастя, а проблема Китаю. Є низка факторів, які дуже негативно вплинуть на Китай у найближчому майбутньому (а точніше, вже починають впливати). І в одній з дискусій я знайшов найбільш точний образ майбутнього Китаю: це такий собі глобальний Детройт (напевно всі знаєте - колишній центр автомобілебудування в США, а сьогодні депресивний регіон).
Якось зберусь і напишу про Китай більш докладно. Але "глобальний Детройт" - це найбільш точний образ недалекого майбутнього Китаю. І це насправді - глобальна проблема.
Творю, отже існую.
Можливо "глобальний Детройт",а можливо і війна...
Вірю в те, що розумію.
Наші інтереси в тому, що імперія починає давати збої. Це ще раз підтверджує закон розвитку: капіталізм завжди перемагає феодалізм і розвалює імперії.
Масова роботизація, яку несе постіндастріал, - це кінець Китаю.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Масова роботизація це мабуть також кінець усієї Гобітанії...
Вірю в те, що розумію.