«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля

Показати попередні статті

Аудіоверсія

Радіймо, друзі!

Як ми вже знаємо, Добре Знання, або ж Євангеліє – це інструкція зі здійснення переходу від людини до надлюдини, конкретно – від арія до ельфа. Це перехід від горизонтального прогресу шляхом реінкарнації до вертикального прогресу шляхом вічного життя. Ісус позначає цей перехід терміном «палінгенезія», тобто «знову народження». Палінгенезія – це метаморфоз людини, перехід до зрілої стадії розвитку – подібно до перетворення гусені на метелика.

У цій статті ми продовжуємо вдумливо читати Добре Знання як інструкцію з палінгенезії та застосовувати цю інструкцію у практиці свого життя.

Нагадаємо, що загальна стратегія палінгенезії полягає у підвищенні свідомості до діапазону частот Царства божого, а також у виробленні віри в неминучість ельфійського переходу: «Підвищуйте свідомість, бо Царство боже близько, і вірте в Добре Знання».

Як ми вже знаємо, стратегія переходу від людини до надлюдини складається з семи кроків. Цей стратегічний дороговказ Ісус проголосив під час Нагірної проповіді у вигляді «Семи блаженств». Це була перша лекція у сформованій Ісусом «школі ельфів», яка тоді перебувала на етапі так званого «палінгенетичного кокона» – початкового ельфійського реактора.

Скромність і приязність

Отже, для перетворення на надлюдину треба здійснити сім кроків. У попередніх статтях ми вже дослідили два перші кроки:
1. Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже.
2. Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю.

Нагадаємо, що кожний крок передбачає формування нової чесноти, тобто соціально важливої корисної звички.

Скромність – це звичка позбуватися всього зайвого та застарілого і, відповідно, здобувати все необхідне й актуальне. Тому скромність – це звичка до постійного оновлення. При цьому в першому блаженстві Ісус вказує кінцеву мету – Царство боже. Це не що інше, як перетворення на надлюдину, адже при піднесенні у простір Царства божого смертна людина (гомо дуплекс) перетворюється на вічно молоду надлюдину (гомо триплекс). Отже, перший крок до Царства божого полягає у виробленні чесноти скромності.

Другий крок полягає у виробленні чесноти приязності. Нагадаємо, що приязність – це звичка налагоджувати дружні зв’язки з однодумцями та формувати з ними стійкі, гармонійні, правильно структуровані та ефективні організаційні структури. Йдеться про демоси – добровільно сформовані та правильно організовані групи чисельністю до сотні осіб, в яких усі знають усіх.

З одного боку, приязність допомагає сформувати скромність, адже в демосі легко налагодити обмін речами, які для одних є зайвими, а для інших необхідними.

З другого боку, друге блаженство ставить цілком конкретну мету – опанування планети. Отже, для здобуття Царства божого необхідно творити новий світ.

З усім тим, читач Євангелія може сприйняти обидві мети як щось метафоричне – як поезію або мрії про далеке майбутнє, чи навіть такі собі корисні поради для досягнення життєвого успіху. Ще б пак: заволодіти планетою! Чи не занадто сміливо, зухвало та фантастично!

Для того, щоб повернути таких «поетів» та «мрійників» на землю, а саме до теми палінгенезії, Ісус проголошує третій крок.

Щасливі озадачені, бо вони знайдуть розгадку

«Озадачені» – це ті, які сприйняли поставлені перед ними завдання цілком серйозно та буквально. Вони дійсно сповнені рішучості вийти у простір Царства божого, стати ельфами та опанувати планету.

Завдання опанувати планету є творчим викликом, логічною задачею й чарівною загадкою. Організація, що береться за її розв’язання, реально оцінює свої можливості, тож бачить, що в неї нема необхідних людських, матеріальних та часових ресурсів. Тому вона «озадачена» – і тут найкраще підходить саме це слово, а не «засмучена», «збентежена» чи «спантеличена».

Справді, адже, на перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи і негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси, в тому числі й часові. Те, що неможливо зробити за десять років, можна зробити за сто років, двісті або тисячу. Тому «Щасливі озадачені, бо вони отримають допомогу».

Як добре видно з перших двох блаженств, у лівій частині кожного блаженства Ісус вказує чесноту – скромність та приязність, а у правій частині вказує мету – Царство боже та опанування Землі. Але яка чеснота відповідає слову «озадачені»? Навряд чи слово «озадаченість» є гарною назвою для позначення чесноти.

Погляньмо, про що йдеться. «Озадачені» розуміють реальну складність поставленого перед ними завдання, тому вони є «реалістами». Зазвичай словом «реалісти» позначають людей, які сприймають світ таким, яким він є – без прикрас та ілюзій, у всій його складності та повноті. Проте Ісус додає до цього визначення дещо глибше – і це треба записати у словник мови Сенсар.

Магічний реалізм

Річ у тім, що реалісти сприймають світ як велику загадку. Всесвіт постійно генерує загадки та кидає нам виклики, щоб ми шукали розгадки. Згідно з Євангелієм, кожна справжня загадка має розгадку – і, що найважливіше, ми спроможні знаходити ці розгадки. А все тому, що в нашому дивовижному всесвіті діє принцип «Шукайте – і знайдете, бо хто шукає, той знаходить».

Опанування Землі – це магічна загадка, яка має свою магічну розгадку. Реалісти приймають виклик і ставляться до нього вкрай серйозно. Вони захоплені цією загадкою, тому вони «озадачені». Це стан радісного збудження, що його відчуває кожен з нас, коли йому пропонують цікаву загадку або захопливу гру. І вони – реалісти – обов’язково знайдуть розгадку, яка принесе їм ще більшу радість: «Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу». Очевидно, що йдеться про таку допомогу, яка приведе до поставленої мети.

Але ця допомога не прийде сама собою – реалісти самі мають її знайти. Як ми вже знаємо, у правій частині кожного блаженства Ісус вказує нову мету. Тому отримання допомоги – це нова проміжна мета. Для її досягнення треба зробити черговий крок, і він описаний у наступному – четвертому – блаженстві. Про нього ми поговоримо наступного разу.

Висновки

1. Палінгенезія є процесом переходу від людини до надлюдини, що подібний до метаморфозу гусені в метелика. Добре Знання (Євангеліє) виступає інструкцією для цього «знову народження», обов’язковими елементами якого є досягнення Царства Божого та опанування Землі.

2. Стратегія палінгенезії полягає у поступовому підвищенні свідомості шляхом формування чеснот, описаних у семи блаженствах. Перші два кроки – скромність і приязність – закладають основу, а третій крок, присвячений реалістам, поглиблює цей процес через усвідомлення складності мети та віру в її досягнення.

3. Скромність – це звичка очищати свідомість від зайвого, відкриваючись до нового, що веде до перетворення на надлюдину. Приязність – це звичка будувати дружні зв’язки та формувати демоси – групи до сотні осіб, спрямовані на колективне духовне зростання та практичне опанування Землі.

4. Третє блаженство звертається до «озадачених» – реалістів, які серйозно сприймають завдання палінгенезії та опанування планети. Їхня чеснота – реалізм – полягає у сприйнятті світу як системи загадок з магічними розгадками, а також з вірою у принцип «шукайте – і знайдете». Реалісти бачать усю складність проблеми, але мають рішучість її розв’язати.

5. Третє блаженство обіцяє допомогу реалістам, але не як пасивне отримання зовнішнього дару, а як результат активного пошуку рішень. Отримання допомоги є проміжною метою на шляху до палінгенезії. Для отримання допомоги в опануванні Землі необхідно перейти до наступного кроку – четвертого блаженства.

Радіймо, ельфи!

Wardruna - Algir - Stien Klarnar