Що робити у 2015 та наступних роках.

Я так розумію, до Нового року треба написати щось оптимістичне і надихаюче, бо в душі своїй люди прагнуть до світлого. Тож маю слушну нагоду поділитись з широким загалом достатньо важливою, на мій погляд, думкою.

Думка досить проста і навіть дещо банальна.

1.     Сподіваюсь, ви згодні з тим, що все існуюче у Всесвіті, є в тому чи іншому вигляді, енергією.

2.      Енергії бувають різного вигляду і ґатунку, та не завжди вільно перетікають одна в одну, але в загальному плані все виглядає так.

3.     Коли нам бува чогось не вистачає, то не вистачає саме енергії.

4.     Але брати і вільно використовувати енергію з оточуючого нас середовища, ми здатні лише у дуже обмеженій кількості. Енергію, дійсно необхідну нам для життя, ми вимушені створювати самостійно.

5.     Енергія виникає там, де є різниця потенціалів. Це нам відомо ще з шкільного підручника фізики. Виходить, для видобутку певної енергії, нам необхідно створити у певному місії таку різницю.

6.     Створювати різницю потенціалів самостійно, не завжди доцільно, іноді прийнятніше використовувати можливості, що надає нам природа і її Творець.

Озирнемося навкруги в пошуках подібних можливостей. Найбільшу різницю потенціалів представляє нам любов, що за словами Данте, рухає сонце і світила. Вона об’єднує в собі і радість придбання (або мрію про це), і біль (дійсної чи потенційної) втрати. Співвідношення того та іншого, народжує майже нескінчену різноманітність енергій, з яких складається історія людства. Інший приклад – взаємодія і протистояння духовного, чоловічого потенціалу (янь) з матеріальним, жіночим потенціалом (інь). Ще один приклад – пара «основних інстинктів» самозбереження і продовження роду. Один відповідає за стабільність, інший – за зміни. А разом вони утворюють, насправді основний, інстинкт розвитку.

Напередодні Нового року прийнято бажати одне одному стабільності, незмінності і сталого розвитку. Схожими категоріями ми зазвичай наповнюємо свої плани, мрії і сподівання. В кризові часи, подібні до тих, що наразі переживає Україна, все це виливається у роздуми і поради щодо виживання, збереження набутого, економне використання обмежених ресурсів. Чи створюється тут різниця потенціалів? Навпаки, коли відповіддю природному спаду стає спад внутрішній, чекати народження нових енергій недоречно. Коли ж вони з’являться? Коли природному зростанню, що закономірно слідує за спадом, суспільство протиставить інерцію обережності і бережливості, що залишились у спадок від попереднього періоду.

Але навіщо чекати так довго? Виходячи з цієї логіки, чим ми мусимо заперечити кризі, щоб створилася різниця потенціалів, яка призведе до появи  нових потоків енергій? Так, її протилежністю, але не механічну, а діалектичну. Наприклад, відповіддю на матеріальний спад може стати втілене у творчості духовне зростання, а розумовій кризі доречно буде протиставити спалах почуттів. Простіше кажучи, у 2015 році треба закохатись, стати волонтером, долучитись до творчого гуртка, зайнятись розробкою нового проекту, відновити забуті таланти, тощо.

На перший (поверхневий) погляд, подібні дії спроможні не вирішити  економічні проблеми, а хіба що відволікти від них увагу. Але це не так. Системний аналіз говорить про те, що залишаючись в середині системи, вирішити її проблеми неможливо. Для цього неодмінно треба вийти за її кордони у надсистему, частиною якої вона є. Надсистемою для економіки є політика, надсистемою для політики є ідеологія, надсистемою для ідеології є світогляд (релігія). Тож і діяти бажано відповідно. Звідки почати? Підійматись по сходинках від економіки до світогляду чи спускатися від світогляду до економіки? І так, і так, але зверху вниз прийнятніше, бо знизу вверх, - то тактика, а зверху вниз, - то стратегія.

А тепер – про головний аспект. Світом керує його Творець. Воля Творця непорушна і беззаперечна. Сприймати її без любові і благоговійної вдячності – найбільше з порушень світових законів. Але покірна і мовчазна згода з Божественним провидінням, не призводе до появи різниці потенціалів, не викличе потоків енергій і зупинить розвиток. Парадокс, глухий кут? Так, якщо вважати світ пласким і одномірним, а не керуватись законами діалектики. Діалектична ж взаємодія виглядатиме так: безумовне і повне прийняття всередині і активний спротив зовні. Практично це означає не звинувачувати в глибині душі ані себе, ані оточуючих, ані зовнішні обставини, не гніватись, не ображатись, не мститись, а просто діяти. Суть дій не так важлива, з часом вони вибудуються у власну систему, - головне, створювати різницю потенціалів. Коли з’явиться додаткова енергія, з’явиться і все інше.

Не хотілось би наведену ідею надмірно деталізувати, бо врешті решт, вона має перетворитись на почуття і зайняти своє місце у підсвідомості. Дам лише кілька натяків на можливу поведінку.

1.     У два рази зріс курс долара. Конвертація і консервація накопичень призведе до застою і падінню енергії за відсутності різниці потенціалів. Замість розпачу і звинувачень на адресу влади, на внутрішньому рівні приймаємо ситуацію, як дарунок Небес і заохочення до розвитку, а на зовнішньому рівні намагаємось підвищити рівень своїх доходів. Навіть, якщо вони не зростуть удвічі, виникне енергія, що підвищить наші шанси на здійснення власних планів.

2.     Немає роботи, впав рівень зарплатні. Гніватись і ображатись марно, економити безперспективно. Краще пошукати принципово іншу роботу, застосувавши наявні здібності і таланти.

3.     Бізнес зупиняється з причини падіння попиту. Влаштувати канікули, розвіятись, одержати нові враження, почитати, переглянути фільми, послухати музику, обдумати нові ідеї.

В усіх випадках, замислитись над створенням різниці потенціалів. Коли з’явиться енергія, вона сама подбає про все інше.