Україно, кохана, єдина...
Ти нам мати – і наша дитина,
Все в тобі нам і рідне, і миле,
Україно, душа наша біла!
Україно, одвічная сила,
Дух крилатий, Любові світило…
Твою суть пізнаємо серцями,
Ти Всевишня - і в нас, і над нами…
Україно, ти шлях у світанок,
Ти собою провіщуєш ранок,
Своїм пульсом наповнюєш днину,
Ти наближуєш Бога годину.
Україно, сокрита таїна,
Під покровом зоряна перлина…
Свята Земле, Пречистая Мати…
Наша доля цю Вищість плекати.
Наталка Артанія Кобза
16 січня 2015 р.
Гарна вийде пісня, пані Наталко!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Коментарі
Гарна вийде пісня, пані Наталко!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Бравіссіма!!! Дуже гарно і натхненно.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Дякую, дорогі друзі, Володимире, Зоріно! Ваші слова - як гаряча хвиля сонця в зимовий день)) Прекрасно таке відчувати.
Sapienti sat.
Відкриваю для себе тебе, Наталю, як поета. Вірш-пісня гарний! У четвертому стовпчику я б написав останній рядок так:
НАБЛИЖАЄШ НАМ БОГА ГОДИНУ.А в отанньогму стовпчику останній рядок звучить мені так:
НАША ДОЛЯ ТВІЙ ДАР ЦЕЙ ПЛЕКАТИ!
Дякую, Анатолій, за співтворчість, але залишиться так, як є:)
Sapienti sat.