Святий Йосип Ариматейський – батько Ісуса Хреста, радник святого Понтія Пилата

Про батька Ісуса Хреста – святого Йосипа – Євангеліє згадує лише у двох епізодах. Перший раз – коли Ісус, слава про якого вже гриміла в усьому краю, завітав до рідного Назарета:

«Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти, і слідом за Ним пішли Його учні. І прибув у свою батьківщину – Назарет, де був вихований. Увійшов своїм звичаєм на зібрання громади і почав до них промовляти. І всі погоджувалися з Ним і дивувались словам ласки, які виходили з уст Його. І багато з тих, що Його слухали, дивувалися, кажучи: Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? Що то за чуда, що діються його руками? Чи він не син майстра Йосипа? Звідкіль оте в нього? Хіба він не майстер, син Марії? Хіба не Його брати Яків і Йосип?» 

З цього фрагмента дізнаємося, що Йосип був майстром, гелленською – «τέκτων» (тектоун, тектун). Це слово має й інші значення – «столяр, будівельник, художник, творець»; наприклад, вираз «τέκτων vωδυνιᾱν» означає «цілитель хвороб, лікар». Від цього ж кореня походить слово «архітектор», що означає вищий ступінь будівельної майстерності.

Зауважимо, що майстром-«тектуном» в Євангелії називається й Ісус (Марко 6.3). Природно припустити, що саме Йосип навчив Ісуса майстерності.

У цьому фрагменті згадуються двоюрідні брати Ісуса по батьківській лінії – Яків і Йосип. Вони були синами молодшого брата Йосипа, якого звали Клеопа (від гелленського «клеос», «κλέος» – «слава»). Арамейською мовою його ім’я звучало Алтей, Галпай або Галфей, що також значить «славний» (від арійського «галія» – слава, лат. «глорія» – голорія, голос, логос, поголос, слава, знаність). Не важко здогадатися, що Йосип Клеопів отримав ім’я на честь свого видатного дядька – Йосипа, батька Ісуса.

При цьому мешканці Назарета не згадують двох інших двоюрідних братів Ісуса – Івана і Якова Заведеїв, синів Соломії – молодшої сестри Марії, матері Ісуса. Це тому, що Марія походила з Сепфоріса – великого міста, яке в минулому було столицею Галілеї. Це місто розташовувалося на віддалі 5 км від Назарета. Логічно, що її сестра Соломія також походила з Сепфоріса, отже не належала до громади Назарета. Тому його мешканці не згадали Івана і Якова Заведеїв – двоюрідних братів Ісуса по материнській лінії.  

З усього цього випливає, що Йосип зі своїм братом Клеопою–Галтеєм мали маєтки в Назареті і належали до місцевої громади. Тому мешканці Назарета згадали родичів Ісуса, які належали до місцевої громади: Йосипа – батька Ісуса, Марію – матір Ісуса, Якова і Йосипа – синів Клеопи. Мешканці Назарета відчували велику радість за успіхи Ісуса і були сповнені гордості, що він кровно споріднений з їхньою громадою.

Другий раз Євангеліє згадує про святого Йосипа в епізоді про смерть і поховання Ісуса.

«Усі Його знайомі стояли оподалік, було ж там також багато жінок, які дивилися здалека, що слідом за Ним ходили і Йому услуговували, як був Він у Галілеї, та й багато інших, що з Ним були прийшли в Єрусалим. При таврі ж Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері Соломія – мати синів Заведея, Марія Клеопова – мати Якова Молодшого та Йосипа, та Марія Магдалина.

Як же настав вечір, прийшов Йосип – заможний чоловік з Ариматеї, поважний радник, людина добра і праведна. Сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат здивувався, що вже вмер; і, прикликавши сотника, спитав його, чи вже помер.

Оскільки то була п’ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на таврі, бо був великий день тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з Ним розп’яті. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що Він уже помер, голінок Йому не ламали, але один з вояків проколов Йому списом бік.

Довідавшись від сотника, що Ісус вже мертвий, Пилат дозволив видати Йосипові тіло. Прийшов він, отже, зняв тіло Ісуса з тавра. Прийшов також Никодим і приніс смирни, змішаної з алое, фунтів зо сто. Марія Магдалина й Марія, мати Йосипа, йшли слідом. На тому місці, де Його розп’яли, був сад, і в саду – нова гробниця Йосипа, яку він висік у скелі і в яку нікого ще не клали. Жінки, які були прийшли з Ісусом із Галілеї, оглянули гробницю, потім сиділи проти гробниці і дивились, як клали тіло Ісуса. Чоловіки взяли тіло Ісуса й обгорнули його чистим полотном з пахощами. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшли».   

З цього епізоду дізнаємося, що святий Йосип діяв під іменем Йосип з Ариматеї, гелленською – ἀπὸ Ἁριμαθαίας (від Ариматеї). Ариматея – це місто в Самарії. Чому Йосип взяв це прізвисько? Тому що гелленською мовою це місто називалося Рама. Первинно слово «рама» означало «хрест», адже його лінгвістична конструкція є поєднанням божественної вертикалі (ра) і матеріальної горизонталі (ма). Слово «хрест» складається з двох коренів: 1) *хр-*кр (хороший, красивий) і 2) *ст (сталий, стабільний, непорушний, незнищенний, міцний, сталевий). Таким чином, первинним, а отже, істинним значенням слова «хрест» є «сталий прояв добра і краси», а це є боголюдською ознакою, оскільки у звичайної людини ці якості мають випадкові та нестійкі прояви. Відтак гелленське слово «хрестос» (благий) застосовувалося як термін для позначення боголюдини, сина Божого, в термінах Міжмор’я – ельфа (безсмертного).

Отже, ім’я «Йосип від Ариматеї» розшифровується як «Йосип від боголюдини». Цей натяк можна зрозуміти і як «Йосип від Ісуса» (Йосип – представник Ісуса), і як вказівку на те, що Йосип також був безсмертним ельфом (Йосип Хрестовий). 

Враховуючи, що Діва Марія, найвірогідніше, також була безсмертною, то цілком логічно, що у безсмертних Йосипа і Марії народився безсмертний Ісус. Він перевершив батьків, адже міг відновлювати себе зі стану смерті – за умови збереження цілісності плоті, тому Йосип побудував надійне сховище для тіла. Це була гробниця у саду, яку Йосип зробив начебто для себе самого.    

«Довідавшись від сотника, що Ісус уже мертвий, Пилат дозволив видати Йосипові тіло». Згідно з римськими законами, тіла страчених віддавали родичам. Біля Ісуса до останніх хвилин його життя перебували його матір Марія, дві її сестри, а також апостол Іван – двоюрідний брат Ісуса. Чому Пилат віддав тіло не їм – явним родичам, а Йосипу – своєму радникові? Тому що він був батьком Ісуса, про що Йосип прямо сказав Пилатові. Безперечним доказом правдивості його слів була очевидна зовнішня подібність Йосипа та Ісуса, характерна для батька і сина. Зовнішня подібність є достатнім чинником визнання батьківства і в сучасній судовій практиці. Окрім того, Пилат знав Йосипа як людину чесну й надійну, тож у нього не було підстав для недовіри. Майстер-тектон Йосип із Назарета і майстер-будівельник Йосип Ариматейський були однією особою. 

Зовнішня подібність Йосипа і Ісуса, на основі якої Пилат без жодного сумніву визнав батьківство, вказує на те, що Йосип виглядав молодо. Подібно до Діви Марії, він не старів – і це підвищує вірогідність гіпотези, що Йосип був безсмертним.

Видатною діючою особою в Євангелії є Понтій Пилат. День святого Понтія Пилата відзначається 25 червня. Можливе місце його поховання – село Пилатківці на Тернопільщині.

Додаткова інформація у статтях:

• Модель «Галілея»: програма-інсталятор Золотої доби
• Чи була безсмертною Діва Марія?
• «Ви, що пішли за мною», або Мотивація до фізичного безсмертя
• Ісус Хрестос і Гермес Трісмегіст: шлях до безсмертя для шляхетних людей
• Від безсмертних ельфів до смертних людей – розповідає Книга Буття
• Раси Міжмор’я: основи ідентифікації для творення нового світу по-ельфійськи
• Спецоперація арійських брахманів
• Сини блискавки: два найбільші апостоли Ісуса Хреста мали українське прізвище
• Звідки походять дві найголовніші заповіді аріянства і що вони означають