Трансформація України є неминучою. Чим пізніше вона почнеться, тим радикальніших і жорсткіших форм набиратиме. Тому для всіх буде краще, якщо розпочати її вчасно. Точкою відліку є 2004 рік — початок “жнив Господніх”.
СТРУКТУРА СУЧАСНИХ ВІЙН
Якщо головним простором війн минулих століть була земля, а у 20 столітті велике значення мали вода і повітря, то бойовий простір сучасних і майбутніх війн — це передусім ноосфера, розум людини і плоди її інтелектуальної діяльності. Якщо давати узагальнююче визначення, то війна — це рішучі дії, спрямовані на зміну поведінки супротивника у потрібному напрямку. Людство знає величезну різноманітність способів бойових дій, проте всіх їх можна звести до семи основних видів. Стисло розглянемо їх у порядку збільшення ефективності.
1. Силове протистояння. Найпримітивнішою формою зміни поведінки людини, групи людей чи народів було і є силове протистояння за допомогою кам’яних сокир, мечів, списів, вогнепальної зброї, літаків, ракет, лазерів тощо. Спосіб доволі дорогий і ризикований, оскільки на будь-яку дію завжди знайдеться ще сильніша протидія, скажімо, у вигляді тероризму.
2. Економічна війна. Це значно ефективніший і водночас безпечніший спосіб змінити поведінку супротивника. Що не кажіть, а голод є потужним інструментом керування. Це зброя другого рівня ефективності. Прикладом її застосування є економічні санкції, “антидемпінгові розслідування”, нееквівалентний товарний обмін, валютні експансії тощо.
3. Прихований геноцид. Економічне середовище може змінитися і супротивник має шанс вийти з-під економічного контролю. Для того, щоб корінним чином, назавжди підірвати його здатність до опору, застосовується зброя третього рівня ефективності — генетична. Йдеться про цілеспрямоване руйнування генофонду шляхом наркотичного, алкогольного, тютюнового геноциду, широкого застосування штучних харчових добавок, штучних і генетично модифікованих продуктів, цілеспрямованої зміни культури харчування. Ефективність цього виду зброї криється в її непомітності і дешевизні, більше того — на тютюновому, алкогольному і наркотичному бізнесі заробляються величезні гроші.
Розглянуті три види зброї змінюють поведінку противника, впливаючи передусім на фізичну сторону його існування. Наступні чотири види спрямовані на руйнування ментальності і всього способу життя.
4. Організаційна війна. На найпростішому рівні вона здійснюється шляхом імплантації в національне тіло супротивника чужорідних або відверто ворожих для нього організаційних форм — від усіляких “благодійних фондів розвитку науки та освіти” (технологічний шпіонаж і “випомповування мізків”) до непритаманної народові системи управління. Наприклад, традиційна (отже, перевірена часом) для України виборна гетьманська модель, яка передбачає персональну відповідальність керівників за плоди свого управління, замінена “найкращою у світі” системою горизонтального розподілу влад з повною безвідповідальністю і безкарністю. З погляду законів менеджменту нинішня система державної організації є проявом безумства, оскільки розділити можна роботу і права, але відповідальність не ділиться в принципі (там, де відповідає більше одного, вже не відповідає ніхто). Розпорошення влади і, як наслідок, її безвідповідальність та корумпованість, створюють сприятливі умови для прихованої агресії з боку сконсолідованої і цілеспрямованої сили (іншої держави, ТНК, тоталітарної секти), яка не переймається псевдодемократичними ілюзіями.
5. Інформаційна війна. Під терміном “інформаційна війна” здебільшого розуміють масоване просування вигідної інформації і замовчування невигідної, а також тенденційну інтерпретацію поточних подій. Ефективність цього виду зброї можна проілюструвати дивовижним фактом ядерного роззброєння України (інформаційне зомбування “на добровільне роззброєння” тут було одним з ключових чинників) чи, скажімо, “трастовим психозом”. Нинішнє пресування свідомості українців ідеями меншовартості, страху і безперспективності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження вартості підприємства перед його дешевою приватизацію.
6. Хронологічна війна. Ще потужнішим впливом володіє зброя шостого рівня ефективності. Її об’єктом є не інтерпретація поточних подій, а інтерпретація характеру цивілізаційних процесів. Прикладом застосування цього виду зброї є закидання в масову свідомість деструктивних вигадок про те, що “слов’яни” означає “раби”, що трипільці були семітами, що Україна — це “окраїна”, яка завжди була прохідним двором, що наша історія — це трагедія ворожнечі та взаємознищення українців, що наша наука і духовність — це постійні запозичування якщо не із Заходу, то зі Сходу, що писемність нам приніс грек Кирило і так далі. Хронологічна зброя дозволяє тримати людину в покорі шляхом переконання її в тому, що її батьки, діди і прадіди завжди були рабами, тож їй не лишається нічого іншого, як змиритися і самій все життя бути рабом.
7. Духовна війна. Сьомим — фундаментальним, найвищим рівнем ефективності володіє духовна зброя. Її могутність полягає у спотвореному висвітленні не поточних подій чи історичних процесів, а у накиданні збочених життєвих цінностей, у викривленні уявлень про саму природу видимого і невидимого світу, про добро і зло, життя і смерть. Важливим елементом духовної війни є тенденційна інтерпретація священних книг і священної історії. Чого варта вдовбана в масову свідомість вигадка про те, що Ісус Христос був юдеєм, хоча всі історичні та євангельські джерела стверджують Його належність до галів-галілеян — народу арійського кореню, а Його “юдейське походження” категорично заперечують самі правовірні юдеї. Сьогодні масова свідомість зомбується ідеями “нормальності” гомосексуалізму і “корисності для здоров’я” міжрасових змішувань, “економічної вигоди” від легалізації легких наркотиків, генетичної нездатності українців до вольових вчинків і сильної політики тощо.
Розвиток людства і еволюція методів боротьби держав за ресурси супроводжується перенесенням головних зусиль в напрямку застосування організаційної, інформаційної, хронологічної та духовної зброї.
НАЦІЯ ЯК БІОСОЦІАЛЬНИЙ ОРГАНІЗМ
Описана вище структура сучасних війн виявлена на основі аналізу об’єктивної реальності. Природно виникає питання про причини існування цих 7 рівнів бойових дій. Відповідь захована в самій природі націй, які є біосоціальними організмами, що структурно і функціонально подібні до окремих людських істот.
Справді, погляньмо на людину. Стрижнем її особистості є уявлення про саму себе, Бога і навколишній світ. Ворожа атака на цей духовно-світоглядний стрижень є ударом у саму серцевину особистості, у її вольовий центр. Тому людині в першу чергу треба захистити саме цей, найвищий рівень своєї життєдіяльності, який і є об’єктом духовної війни.
Об’єктом хронологічної війни є індивідуальна і родова пам’ять. Вражаючи її, ворог рубає під корінь життєву енергетику, яка живиться силою рідної землі та пам’яттю предків. Чим глибшою є пам’ять людини про свої корені, тим більше поколінь предків стоїть за її спиною і разом з нею торує шлях у майбутнє.
Ефективність поточної поведінки людини визначається її поінформованістю про навколишню реальність. Інформаційна зброя спрямована на спотворення уявлень людини про те, що навколо неї відбувається. Жертва інформаційної війни нагадує біоробота, який слухняно виконує чужі команди і вже неспроможний відрізняти друзів від ворогів.
Ще один спосіб ослабити людину — це зламати її природний спосіб життя, зруйнувати перевірені часом традиції самоорганізації. Нав’язування людині чужих для неї моделей організації життя здійснюється в рамках організаційної війни.
Наступні три рівні ведення бойових дій вражають безпосередньо людське тіло. Прихований геноцид можна порівняти зі спробами отруїти людину неякісною їжею або отруйними добавками. Економічна війна спрямована на те, щоб зруйнувати господарство людини і закабалити її економічно. А силова війна — це фізичний тиск на людину задля спричинення їй смерті чи каліцтва.
Таким чином, нація як колективна істота має 7 рівнів життєдіяльності. Відповідно, кожний з цих рівнів може стати об’єктом ворожої атаки. У сучасний війнах за планетарні ресурси — енергоносії, воду, родючі землі, чисте повітря — бойові дії розгортаються на всіх 7 рівнях, тому сучасні війни є тотальними (від лат. totus — весь, цілий).
ТОТАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Для перемоги у тотальних війнах Збройні сили повинні забезпечити тотальний захист, що передбачає здатність до ефективної відсічі ворогу на всіх 7 рівнях життєдіяльності. Очевидно, що Збройні сили України абсолютно непридатні для цієї справи. Мало того, що вони створені на основі архаїчних уявлень про війну — вони не придатні навіть для ведення війни 1-го рівня.
Щоправда, головна причина цього захована в сутності нинішньої української держави, елементом якої є Збройні сили. Ні для кого вже не секрет, що ця “держава” є відчуженою від українського народу, який їй потрібен лише як джерело грошей на її утримання. Для визискування цього народу вона активно розбудовує МВС, ДПА, митні, міграційні та інші служби. Армія не придатна для виконання цієї функції, тому “держава” взяла курс на її поступове розкладання і ліквідацію в умовах мінімального фінансування. Збереженню підлягають лише ті підрозділи, які можуть приносити цій “державі” гроші в ролі найманців — “миротворців ООН”, “гуманітарних контингентів” тощо, причому в найважчих і найнепрестижніших нішах світового ринку розподілу насильства.
Таким чином, існує гостра суперечність між необхідністю захисту українського народу на всіх 7 рівнях ведення сучасних війн — і принциповою непридатністю нинішніх Збройних сил для здійснення такого захисту. Хтось може запитати, а чи для здійснення війни на економічному, генетичному та інших вищих рівнях не призначений державний апарат? Питання риторичне, адже цей апарат пристосований не для війни з сильними суперниками, а для обдирання власних беззахисних громадян. Погодьтесь, що ментальність воїна, здатного до відповідальних, вольових і саможертовних дій, корінним чином відрізняється від колективної ментальності нинішнього українського чиновництва.
Якщо народ не має структури тотального захисту, то таку структуру треба створити. Народна Армія є елементом народної держави, тому одночасно треба створити таку державу. А оскільки нація — це державно структурований етнос, то народження нової держави фактично означатиме реорганізацію нинішнього населення України і перетворення його в нову українську націю.
ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО
Якщо мислити технологічно, то державу треба виростити як нову живу істоту — від маленького зерна до могутнього світового дерева. Технологія вирощування держави органічно випливає з 7-рівневої структури нації як біосоціального організму.
Все починається з духовного імпульсу, з виникнення в невеликої кількості українців особливого світовідчуття, яке наповнює їхні душі силою Святого Духа, надає їм безстрашності, бачення шляху і впевненості в перемозі. Якщо говорити відверто, то це стан єднання людини з Богом, який в євангельській символіці називається Царством Божим. Воно починається з маленького “гірчичного зерна”, проте у ньому захована найбільша сила у Всесвіті, яка пересуває гори і творить галактики. Народження цього євангельського зерна означатиме перемогу в духовній війні.
Ця найбільша перемога досягається не кількістю, а якістю, адже для її здобуття не потрібно великої армії — достатньо невеликої групи людей, які спроможуться поєднати в одне ціле Хліб (раціональне знання), Вино (натхнення Святого Духа) і Віру (вищий прояв волі). Цих носіїв богонатхненної пасіонарності (сонячності, життєспроможності, ярості) ми називаємо аріями, а їхню організацію — Брахманатом. Ця назва походить від давньоукраїнського скорочення Б-Ра-х-Ма — “Бог небес (Ра) і землі (Ма)”, звідси арійські брахмани і наші літописні врахмани. Ініціатори поширення в народі Царства Божого були носіями особливого духовного вогню, тому їх ще називали жарцями-жерцями (від жар, jar — високотемпературний вогонь, ярість, сонячна пасіонарність).
Сила Брахманату полягає у надійному зв’язку з джерелом сили — Богом, а технологія його встановлення називається релігією (від ре-ліго — “відновлення зв’язку”). Повноцінна релігія — це завжди поєднання віри, науки і мистецтва: без такого поєднання маємо лише обездуховлену науку, релігійний фанатизм і збочене мистецтво. Завдяки релігії Брахманат знаходить вірні рішення, доносить їх до народу і наснажує його волею для їх втілення.
Наступний крок формування нової нації — відновлення родової пам’яті, осягнення власної історії, пізнання закономірностей розвитку українського геосоціального організму, залучення до боротьби тисяч поколінь наших предків. Це буде перемога у війні 6-го рівня.
Вона створить надійні підстави для наступальної інформаційної війни, створення системи генерування і поширення інформації про поточний стан речей, формування в українців адекватного уявлення про навколишню реальність, повернення їм здатності дивитися на світ власними очима і жити власним розумом.
І лише після перемоги в інформаційній війні стане можливим повернення до притаманної українцям моделі державного управління — Гетьманату. “Українська модель” передбачає перевірений тисячоліттями вертикальний розподіл влади на основі балансу сфер Мудрості і Дії — Брахманату (Церкви) і Гетьманату.
ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ
Гетьман концентрує у своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої і судової влади (окрім конституційного суду, який є функцією Брахманату). Як наслідок, між трьома гілками влади зникає протистояння, здатне загальмувати або цілком зруйнувати будь-які перетворення у державі. Натомість Гетьман отримує всі необхідні повноваження для здійснення системних перетворень. Концентрація влади та її персоналізація позбавляє владу анонімності і колективної безвідповідальності. Гетьман особисто відповідає за стан справ у всій державі, подібно як голова людини відповідає за стан і поведінку керованого нею тіла. За результати своєї діяльності Гетьман відповідає власним майном, свободою і життям.
Гетьман обирається всенародно, що робить його виразником народної волі і надає його владі максимальної легітимності. Метою діяльності Гетьмана є покращення якості життя українського народу і його кількісне зростання. Для оцінки якості життя в міжнародній практиці використовується Індекс людського розвитку, який розраховується за методикою Програми розвитку ООН на основі індексів тривалості життя, досягнутого рівня освіти і реальних доходів на душу населення. Для оцінки діяльності Гетьмана має використовуватися Національний індекс людського розвитку, який окрім трьох індексів ООН також включатиме індекс народжуваності. Зниження Національного індексу людського розвитку після трьох років гетьманства є підставою для переобрання Гетьмана і порушення проти нього кримінальної справи з описаними вище наслідками.
Контроль за діяльністю Гетьмана здійснює Українська Помісна Церква — Брахманат. Вона, повторимо, має органічно поєднувати функції віри, науки і мистецтва — так, як це завжди було у традиційних здорових суспільствах. Брахманат проводить прозорий для народу моніторинг діяльності Гетьмана зі щомісячним оприлюдненням динаміки Національного індексу людського розвитку та його складових, приймає обґрунтоване рішення про дострокове переобрання Гетьмана або дає народу рекомендацію про його повторне обрання на наступний термін. У випадку порушення Гетьманом “правил гри” (Конституції, тобто головних принципів українського способу життя) Церква як науково-релігійно-мистецька структура звертається до народу і оголошує владу Гетьмана нелегітимною.
Додатковим чинником убезпечення влади від її можливої узурпації Гетьманом має бути реалізація права громадян Третього Гетьманату на врегульоване законом володіння цивільною вогнепальною зброєю — після відповідної підготовки і тестування в загальнонаціональній системі військово-спортивних центрів та клубів.
Перемога у війнах вищих рівнів і формування системи Брахманат—Гетьманат майже автоматично означатиме перемогу у війнах фізичного рівня — генетичній, економічній і силовій.
У нинішній безбожній державі Церква і Армія витіснені на периферію національного буття. У гетьманській державі нова Церква і нова Армія перебуватимуть в центрі. Бо українці — це народ брахманів і кшатріїв (воїнів). Тому згідно зі всіма соціологічними дослідженнями саме духовенство і військові завжди мають найвищий рівень народної довіри.
Описана вище трансформація України є неминучою. Тож чим довше триватиме нинішній рух кризового маятника в сторону безбожності та розпаду, тим потужнішим і далекосяжнішим буде зворотній хід. Чим пізніше почнеться перенародження України, тим радикальніших і жорсткіших форм воно набиратиме. Тому для всіх буде краще, якщо розпочати його вчасно. Точкою відліку є 2004 рік — початок “жнив Господніх”, в ході яких відбудеться відділення “пшениці” від “кукілю” і народиться новий світ — у точній відповідності з пророцтвом Ісуса Христа.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Тотальна війна
Світ:
Трансформація України є неминучою. Чим пізніше вона почнеться, тим радикальніших і жорсткіших форм набиратиме. Тому для всіх буде краще, якщо розпочати її вчасно. Точкою відліку є 2004 рік — початок “жнив Господніх”.
СТРУКТУРА СУЧАСНИХ ВІЙН
Якщо головним простором війн минулих століть була земля, а у 20 столітті велике значення мали вода і повітря, то бойовий простір сучасних і майбутніх війн — це передусім ноосфера, розум людини і плоди її інтелектуальної діяльності. Якщо давати узагальнююче визначення, то війна — це рішучі дії, спрямовані на зміну поведінки супротивника у потрібному напрямку. Людство знає величезну різноманітність способів бойових дій, проте всіх їх можна звести до семи основних видів. Стисло розглянемо їх у порядку збільшення ефективності.
1. Силове протистояння. Найпримітивнішою формою зміни поведінки людини, групи людей чи народів було і є силове протистояння за допомогою кам’яних сокир, мечів, списів, вогнепальної зброї, літаків, ракет, лазерів тощо. Спосіб доволі дорогий і ризикований, оскільки на будь-яку дію завжди знайдеться ще сильніша протидія, скажімо, у вигляді тероризму.
2. Економічна війна. Це значно ефективніший і водночас безпечніший спосіб змінити поведінку супротивника. Що не кажіть, а голод є потужним інструментом керування. Це зброя другого рівня ефективності. Прикладом її застосування є економічні санкції, “антидемпінгові розслідування”, нееквівалентний товарний обмін, валютні експансії тощо.
3. Прихований геноцид. Економічне середовище може змінитися і супротивник має шанс вийти з-під економічного контролю. Для того, щоб корінним чином, назавжди підірвати його здатність до опору, застосовується зброя третього рівня ефективності — генетична. Йдеться про цілеспрямоване руйнування генофонду шляхом наркотичного, алкогольного, тютюнового геноциду, широкого застосування штучних харчових добавок, штучних і генетично модифікованих продуктів, цілеспрямованої зміни культури харчування. Ефективність цього виду зброї криється в її непомітності і дешевизні, більше того — на тютюновому, алкогольному і наркотичному бізнесі заробляються величезні гроші.
Розглянуті три види зброї змінюють поведінку противника, впливаючи передусім на фізичну сторону його існування. Наступні чотири види спрямовані на руйнування ментальності і всього способу життя.
4. Організаційна війна. На найпростішому рівні вона здійснюється шляхом імплантації в національне тіло супротивника чужорідних або відверто ворожих для нього організаційних форм — від усіляких “благодійних фондів розвитку науки та освіти” (технологічний шпіонаж і “випомповування мізків”) до непритаманної народові системи управління. Наприклад, традиційна (отже, перевірена часом) для України виборна гетьманська модель, яка передбачає персональну відповідальність керівників за плоди свого управління, замінена “найкращою у світі” системою горизонтального розподілу влад з повною безвідповідальністю і безкарністю. З погляду законів менеджменту нинішня система державної організації є проявом безумства, оскільки розділити можна роботу і права, але відповідальність не ділиться в принципі (там, де відповідає більше одного, вже не відповідає ніхто). Розпорошення влади і, як наслідок, її безвідповідальність та корумпованість, створюють сприятливі умови для прихованої агресії з боку сконсолідованої і цілеспрямованої сили (іншої держави, ТНК, тоталітарної секти), яка не переймається псевдодемократичними ілюзіями.
5. Інформаційна війна. Під терміном “інформаційна війна” здебільшого розуміють масоване просування вигідної інформації і замовчування невигідної, а також тенденційну інтерпретацію поточних подій. Ефективність цього виду зброї можна проілюструвати дивовижним фактом ядерного роззброєння України (інформаційне зомбування “на добровільне роззброєння” тут було одним з ключових чинників) чи, скажімо, “трастовим психозом”. Нинішнє пресування свідомості українців ідеями меншовартості, страху і безперспективності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження вартості підприємства перед його дешевою приватизацію.
6. Хронологічна війна. Ще потужнішим впливом володіє зброя шостого рівня ефективності. Її об’єктом є не інтерпретація поточних подій, а інтерпретація характеру цивілізаційних процесів. Прикладом застосування цього виду зброї є закидання в масову свідомість деструктивних вигадок про те, що “слов’яни” означає “раби”, що трипільці були семітами, що Україна — це “окраїна”, яка завжди була прохідним двором, що наша історія — це трагедія ворожнечі та взаємознищення українців, що наша наука і духовність — це постійні запозичування якщо не із Заходу, то зі Сходу, що писемність нам приніс грек Кирило і так далі. Хронологічна зброя дозволяє тримати людину в покорі шляхом переконання її в тому, що її батьки, діди і прадіди завжди були рабами, тож їй не лишається нічого іншого, як змиритися і самій все життя бути рабом.
7. Духовна війна. Сьомим — фундаментальним, найвищим рівнем ефективності володіє духовна зброя. Її могутність полягає у спотвореному висвітленні не поточних подій чи історичних процесів, а у накиданні збочених життєвих цінностей, у викривленні уявлень про саму природу видимого і невидимого світу, про добро і зло, життя і смерть. Важливим елементом духовної війни є тенденційна інтерпретація священних книг і священної історії. Чого варта вдовбана в масову свідомість вигадка про те, що Ісус Христос був юдеєм, хоча всі історичні та євангельські джерела стверджують Його належність до галів-галілеян — народу арійського кореню, а Його “юдейське походження” категорично заперечують самі правовірні юдеї. Сьогодні масова свідомість зомбується ідеями “нормальності” гомосексуалізму і “корисності для здоров’я” міжрасових змішувань, “економічної вигоди” від легалізації легких наркотиків, генетичної нездатності українців до вольових вчинків і сильної політики тощо.
Розвиток людства і еволюція методів боротьби держав за ресурси супроводжується перенесенням головних зусиль в напрямку застосування організаційної, інформаційної, хронологічної та духовної зброї.
НАЦІЯ ЯК БІОСОЦІАЛЬНИЙ ОРГАНІЗМ
Описана вище структура сучасних війн виявлена на основі аналізу об’єктивної реальності. Природно виникає питання про причини існування цих 7 рівнів бойових дій. Відповідь захована в самій природі націй, які є біосоціальними організмами, що структурно і функціонально подібні до окремих людських істот.
Справді, погляньмо на людину. Стрижнем її особистості є уявлення про саму себе, Бога і навколишній світ. Ворожа атака на цей духовно-світоглядний стрижень є ударом у саму серцевину особистості, у її вольовий центр. Тому людині в першу чергу треба захистити саме цей, найвищий рівень своєї життєдіяльності, який і є об’єктом духовної війни.
Об’єктом хронологічної війни є індивідуальна і родова пам’ять. Вражаючи її, ворог рубає під корінь життєву енергетику, яка живиться силою рідної землі та пам’яттю предків. Чим глибшою є пам’ять людини про свої корені, тим більше поколінь предків стоїть за її спиною і разом з нею торує шлях у майбутнє.
Ефективність поточної поведінки людини визначається її поінформованістю про навколишню реальність. Інформаційна зброя спрямована на спотворення уявлень людини про те, що навколо неї відбувається. Жертва інформаційної війни нагадує біоробота, який слухняно виконує чужі команди і вже неспроможний відрізняти друзів від ворогів.
Ще один спосіб ослабити людину — це зламати її природний спосіб життя, зруйнувати перевірені часом традиції самоорганізації. Нав’язування людині чужих для неї моделей організації життя здійснюється в рамках організаційної війни.
Наступні три рівні ведення бойових дій вражають безпосередньо людське тіло. Прихований геноцид можна порівняти зі спробами отруїти людину неякісною їжею або отруйними добавками. Економічна війна спрямована на те, щоб зруйнувати господарство людини і закабалити її економічно. А силова війна — це фізичний тиск на людину задля спричинення їй смерті чи каліцтва.
Таким чином, нація як колективна істота має 7 рівнів життєдіяльності. Відповідно, кожний з цих рівнів може стати об’єктом ворожої атаки. У сучасний війнах за планетарні ресурси — енергоносії, воду, родючі землі, чисте повітря — бойові дії розгортаються на всіх 7 рівнях, тому сучасні війни є тотальними (від лат. totus — весь, цілий).
ТОТАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Для перемоги у тотальних війнах Збройні сили повинні забезпечити тотальний захист, що передбачає здатність до ефективної відсічі ворогу на всіх 7 рівнях життєдіяльності. Очевидно, що Збройні сили України абсолютно непридатні для цієї справи. Мало того, що вони створені на основі архаїчних уявлень про війну — вони не придатні навіть для ведення війни 1-го рівня.
Щоправда, головна причина цього захована в сутності нинішньої української держави, елементом якої є Збройні сили. Ні для кого вже не секрет, що ця “держава” є відчуженою від українського народу, який їй потрібен лише як джерело грошей на її утримання. Для визискування цього народу вона активно розбудовує МВС, ДПА, митні, міграційні та інші служби. Армія не придатна для виконання цієї функції, тому “держава” взяла курс на її поступове розкладання і ліквідацію в умовах мінімального фінансування. Збереженню підлягають лише ті підрозділи, які можуть приносити цій “державі” гроші в ролі найманців — “миротворців ООН”, “гуманітарних контингентів” тощо, причому в найважчих і найнепрестижніших нішах світового ринку розподілу насильства.
Таким чином, існує гостра суперечність між необхідністю захисту українського народу на всіх 7 рівнях ведення сучасних війн — і принциповою непридатністю нинішніх Збройних сил для здійснення такого захисту. Хтось може запитати, а чи для здійснення війни на економічному, генетичному та інших вищих рівнях не призначений державний апарат? Питання риторичне, адже цей апарат пристосований не для війни з сильними суперниками, а для обдирання власних беззахисних громадян. Погодьтесь, що ментальність воїна, здатного до відповідальних, вольових і саможертовних дій, корінним чином відрізняється від колективної ментальності нинішнього українського чиновництва.
Якщо народ не має структури тотального захисту, то таку структуру треба створити. Народна Армія є елементом народної держави, тому одночасно треба створити таку державу. А оскільки нація — це державно структурований етнос, то народження нової держави фактично означатиме реорганізацію нинішнього населення України і перетворення його в нову українську націю.
ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО
Якщо мислити технологічно, то державу треба виростити як нову живу істоту — від маленького зерна до могутнього світового дерева. Технологія вирощування держави органічно випливає з 7-рівневої структури нації як біосоціального організму.
Все починається з духовного імпульсу, з виникнення в невеликої кількості українців особливого світовідчуття, яке наповнює їхні душі силою Святого Духа, надає їм безстрашності, бачення шляху і впевненості в перемозі. Якщо говорити відверто, то це стан єднання людини з Богом, який в євангельській символіці називається Царством Божим. Воно починається з маленького “гірчичного зерна”, проте у ньому захована найбільша сила у Всесвіті, яка пересуває гори і творить галактики. Народження цього євангельського зерна означатиме перемогу в духовній війні.
Ця найбільша перемога досягається не кількістю, а якістю, адже для її здобуття не потрібно великої армії — достатньо невеликої групи людей, які спроможуться поєднати в одне ціле Хліб (раціональне знання), Вино (натхнення Святого Духа) і Віру (вищий прояв волі). Цих носіїв богонатхненної пасіонарності (сонячності, життєспроможності, ярості) ми називаємо аріями, а їхню організацію — Брахманатом. Ця назва походить від давньоукраїнського скорочення Б-Ра-х-Ма — “Бог небес (Ра) і землі (Ма)”, звідси арійські брахмани і наші літописні врахмани. Ініціатори поширення в народі Царства Божого були носіями особливого духовного вогню, тому їх ще називали жарцями-жерцями (від жар, jar — високотемпературний вогонь, ярість, сонячна пасіонарність).
Сила Брахманату полягає у надійному зв’язку з джерелом сили — Богом, а технологія його встановлення називається релігією (від ре-ліго — “відновлення зв’язку”). Повноцінна релігія — це завжди поєднання віри, науки і мистецтва: без такого поєднання маємо лише обездуховлену науку, релігійний фанатизм і збочене мистецтво. Завдяки релігії Брахманат знаходить вірні рішення, доносить їх до народу і наснажує його волею для їх втілення.
Наступний крок формування нової нації — відновлення родової пам’яті, осягнення власної історії, пізнання закономірностей розвитку українського геосоціального організму, залучення до боротьби тисяч поколінь наших предків. Це буде перемога у війні 6-го рівня.
Вона створить надійні підстави для наступальної інформаційної війни, створення системи генерування і поширення інформації про поточний стан речей, формування в українців адекватного уявлення про навколишню реальність, повернення їм здатності дивитися на світ власними очима і жити власним розумом.
І лише після перемоги в інформаційній війні стане можливим повернення до притаманної українцям моделі державного управління — Гетьманату. “Українська модель” передбачає перевірений тисячоліттями вертикальний розподіл влади на основі балансу сфер Мудрості і Дії — Брахманату (Церкви) і Гетьманату.
ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ
Гетьман концентрує у своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої і судової влади (окрім конституційного суду, який є функцією Брахманату). Як наслідок, між трьома гілками влади зникає протистояння, здатне загальмувати або цілком зруйнувати будь-які перетворення у державі. Натомість Гетьман отримує всі необхідні повноваження для здійснення системних перетворень. Концентрація влади та її персоналізація позбавляє владу анонімності і колективної безвідповідальності. Гетьман особисто відповідає за стан справ у всій державі, подібно як голова людини відповідає за стан і поведінку керованого нею тіла. За результати своєї діяльності Гетьман відповідає власним майном, свободою і життям.
Гетьман обирається всенародно, що робить його виразником народної волі і надає його владі максимальної легітимності. Метою діяльності Гетьмана є покращення якості життя українського народу і його кількісне зростання. Для оцінки якості життя в міжнародній практиці використовується Індекс людського розвитку, який розраховується за методикою Програми розвитку ООН на основі індексів тривалості життя, досягнутого рівня освіти і реальних доходів на душу населення. Для оцінки діяльності Гетьмана має використовуватися Національний індекс людського розвитку, який окрім трьох індексів ООН також включатиме індекс народжуваності. Зниження Національного індексу людського розвитку після трьох років гетьманства є підставою для переобрання Гетьмана і порушення проти нього кримінальної справи з описаними вище наслідками.
Контроль за діяльністю Гетьмана здійснює Українська Помісна Церква — Брахманат. Вона, повторимо, має органічно поєднувати функції віри, науки і мистецтва — так, як це завжди було у традиційних здорових суспільствах. Брахманат проводить прозорий для народу моніторинг діяльності Гетьмана зі щомісячним оприлюдненням динаміки Національного індексу людського розвитку та його складових, приймає обґрунтоване рішення про дострокове переобрання Гетьмана або дає народу рекомендацію про його повторне обрання на наступний термін. У випадку порушення Гетьманом “правил гри” (Конституції, тобто головних принципів українського способу життя) Церква як науково-релігійно-мистецька структура звертається до народу і оголошує владу Гетьмана нелегітимною.
Додатковим чинником убезпечення влади від її можливої узурпації Гетьманом має бути реалізація права громадян Третього Гетьманату на врегульоване законом володіння цивільною вогнепальною зброєю — після відповідної підготовки і тестування в загальнонаціональній системі військово-спортивних центрів та клубів.
Перемога у війнах вищих рівнів і формування системи Брахманат—Гетьманат майже автоматично означатиме перемогу у війнах фізичного рівня — генетичній, економічній і силовій.
У нинішній безбожній державі Церква і Армія витіснені на периферію національного буття. У гетьманській державі нова Церква і нова Армія перебуватимуть в центрі. Бо українці — це народ брахманів і кшатріїв (воїнів). Тому згідно зі всіма соціологічними дослідженнями саме духовенство і військові завжди мають найвищий рівень народної довіри.
Описана вище трансформація України є неминучою. Тож чим довше триватиме нинішній рух кризового маятника в сторону безбожності та розпаду, тим потужнішим і далекосяжнішим буде зворотній хід. Чим пізніше почнеться перенародження України, тим радикальніших і жорсткіших форм воно набиратиме. Тому для всіх буде краще, якщо розпочати його вчасно. Точкою відліку є 2004 рік — початок “жнив Господніх”, в ході яких відбудеться відділення “пшениці” від “кукілю” і народиться новий світ — у точній відповідності з пророцтвом Ісуса Христа.
Амінь. По-нашому — Хай Буде!
------------------------------------
В тему:
Добра Новина для Четвертого Переходу
Третій Гетьманат
З’їзд УНА проголосив початок Сонячної Революції
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь