Стидаємося Наву, Праву і Яву знати
та розуміти, що це Дажбо створив нам яйце,
що є Світ-зоря, яка нам сяє.
У тій безодні повісив Дажбо Землю нашу,
аби вона удержана була,
бо він – душі Пращурів суть, які
світять нам зорями од Ірію...
Права незримо уложена Дажбом,
а по ній, як пряжа, тече Ява.
Ява творить життя наше,
а коли одійде – смерть тут як тут.
Ява тече і твориться в Праві,
а після неї Нава приходить –
до того є Нава і по тому Нава,
а в Праві є Ява.
Нав двовекторний - туди йдуть предки і звідти приходять діти. Ліг в яму - направився або коридором до центру Землі і в пекло, або коридором від центру Землі і в рай.
Гарний переклад Велесової Книги Ілара Хоругина зробив Сергій Піддубний http://www.yatran.com.ua/articles/619.html
Розвиток в сторону Сили за десницею Отця.
Даруйте, але за Вашим посиланням пише от що: "Задана тема не існує."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Трисуття як Сокіл Волі - це цікава версія. Проте, пікуючий сокіл - це символ атаки сокола на свою жертву яка має стати їжею. При цьому сокіл рухається вниз. А Україні треба - вгору, бо там - вгорі - Простір Волі. Атака на жертву - це простір боротьби та страждань.
Сокіл це хижак, що живиться гризунами та комахами.
Україна має живитися Благодаттю Святого Духа.
Наш народний Знак має набагато більше ніж звірі і зброя.
Трисуття - Трійця - Тройця - Триглав - означає
Тривимірний Простір - Прав-Нав-Яв, або Права, Нава і Ява.
Прав - Правила Творця Всесвіту,
Яв - світ видимий, явний,
Нав - потойбічний світ, куди відходять і звідки приходять духи предків-дітей.
Сокіл символізує не харчування, а блискавичний вертикальний рух Святого Духа від Творця до людини. "Сокіл" означає сонячний. У давніх міфах Творця називали Соколом.
Це опис не герба, а селянських уявлень про світ. Дажбог - егрегор селян.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Якщо мова про "Три-зуб" як пікуючий сокіл - то мова про птаха. Що значить селянських? Міщанські уявлення були інакші? Якщо в селах (ближче до матінки природи) жили брахмани і там творили культуру,(українська культура є селянською, (вишиванки, писанки і пісні)), то це брахманські уявлення.
Що думаєте про Велесову Книгу загалом і зокрема?
Ми можемо багато чого думати про Велесову Книгу, але сподіваємося, що тексти у ній автентичні. Свої сумніви ґрунтую на неймовірній історії віднайдення книги. До речі - найкращий аналіз книги зробив Володимир Шаян. Також раджу почитати це - http://www.veselyk.com/forums/viewtopic.php?f=21&t=2692
Миролюбність і озброєність!
Даруйте, але за Вашим посиланням пише от що: "Задана тема не існує."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Цікаво, тільки що відкрив це посилання. Якщо не відкривається - наберіть в Google "Троянський кінь для арійських народів".
http://www.aratta-ukraine.com/phorum/read.php?3,7933,7933
http://h.ua/story/347433/
http://tereveni.org/topic/27860/
На цих сайтах вищезгадана стаття повторена.
На мою думку - найкращий аналіз Велесової Книги доконав Володимир Шаян -
http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=49636
Миролюбність і озброєність!
Читав раніше. Але зараз читаю, що автор "Троянського коня..." ще й таке написав.
Особливо останній абзац мені видався підозрілим.
То я й не знаю тепер чи йняти йому віри...
Що скажете, пане Андерсе?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мені імпонують слова Юрія Пєтухова, які стосуються як "Велесової книги", так і інших джерел (порядок цитат свідомо змінив):
1)"В основі як «Велесової книги», так і «творів античності» лежать справжні стародавні писання. Чому ми робимо такий висновок?
Тому, що за нашаруваннями белетристики, доповненнями, помилками і вигадками переписувачів і в тих, і в інших (тобто у «Велесовій книзі» та в античних творах. — Ред.) простежуються процеси і події, про які фальсифікатори середніх віків і пізнішого часу знати не могли ні за яких обставин і вигадати які їм було не під силу.
Це однозначно каже про те, що якщо й були такі «фальсифікатори», то працювали вони з якимись уривчастими документами-оригіналами, котрі потрапили їм до рук.
Але навіть маючи «найдостовірніші» хроніки або їхні реконструйовані основи, ми не можемо повною мірою у своїх дослідженнях спиратися на них, бо всі хроніки пишуться людьми."
2)"Мені неодноразово доводилося виступати у пресі із захистом автентичності «Велесової книги». Але при цьому я боронив аж ніяк не автентичність публікації останньої копії хронік руських волхвів-літописців. Позаяк мені було гранично зрозуміло, що так звані Ізенбекові дощечки з письменами не є оригіналом самої книги, що вони є лише однією з пізніх копій оригінала, який, скоріше за все, давним-давно зотлів. Притім копія невдала, з величезним шаром наносних нісенітностей та абсурдів. Чого варте бодай твердження типу: «Купало есть бог мылен и купален». "
3)"назвати одну з іпостасей Єдиного Верховного Бога якимось нікчемним (на рівні «овинника» або «банщика») «божеством мылен и купален» для волхва було блюзнірством неймовірним та неприпустимим. Переписувачі, судячи з усього, про це просто не знали. А, як відомо, кожний переписувач вносить і свою лепту".
4)Не меншою, а, либонь, і більшою кількістю найабсурдніших нісенітностей і «ляпів» рясніють і «твори» істориків та філософів. Але це зовсім не означає, що ніяких античних оригіналів не було (як припускав Н.А.Морозов), не було їхніх авторів, а вся «античність» вигадана в середньовіччі. Щось, безумовно, вигадано, причому немала частина. Однак були й оригінали. Були.
Ті їхні викривлені уривки, які дійшли до нас за нашаруваннями копіїстів, виокремити, опрацювати, прочитати і зрозуміти спроможеться далеко не кожний, для цього недосить одної тільки класичної і навіть академічної освіти."
Більше можна прочитати ТУТ
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
А тепер ще така цікава для нас думка:
"серед майже 240 знайдених знаків (прим. - Володимира Святославича) лише 4 виглядають саме так, як ми звикли бачити на наших сучасних українських копійках, або печатках державних установ. Решта знаків відрізнялася від тих чотирьох, інколи - суттєво відрізнялися. Справа в тому, що знак Володимира постійно змінювався!".
Я спеціально не виділив приналежність знаку. Для нас важливим є те, що "знак постійно змінювався".
Забийте в гуглі "еволюція тризуба" чи щось подібне - знайдете багато цікавого.


Дехто читає в знакові ВОЛЯ
,
а ще дехто Віктор Федорович Янукович -

Ще кажуть, що це знак Перуна-Перкунаса-Нептуна-грому/блискавки і т.д.

А, можливо, перші люди пов'язували його з тотемом - єгипетським Апісом/Биком/Туром/Волом чи ще якось:


Хто дасть сьогодні гарантію, що Знак від початку означав Трисуття? Знову "Велес Книга"? Тоді читай коментар вище.
Як бачимо, зміни знака, а значить сутності його, постійні. У знаки зашифровуються нові поняття, а значить - нова енергетика на вищому рівні.
Ми ж зараз творимо нову державу! Чи не так? І наш знак, вочевидь має відображати наші уявлення про наш новий світ.
Я вважаю, що найкраще це зображено тут -
Наповнюймо його новим змістом! А він/вони (знак, символи) нам повернуть нашу енергію "востократ"!
Хай буде!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Право власності на інформацію (патент, копірайт) належить Дідові Панасові, котрий жив п'ять тисяч років до Нової Ери. )))