Рецензія на книгу: Річард Флоріда “Виникнення творчого класу і як він змінює роботу, відпочинок, спілкування і повсякденне життя”. — Бейсик Букс, 2002, 404 стор., ISBN 0-465-02476-9
Richard Florida “The Rise of the Creative Class and how it’s transforming work, leisure, community and everyday life”. — Basic Books, 2002, 404 pages, ISBN 0-465-02476-9
Автор пропонує нове розуміння цінностей людського способу життя, який буде вирішальною силою розвитку економіки 21-го століття. Ця книжка показує, що не нові технології, не держава, не форми управління є гарантом економічного успіху в майбутньому, а творчість вчених, митців, підприємців, самодостатніх людей, які належать до нового соціального класу – Творчого Класу, який буде вести, диктувати і створювати наше нове життя.
Книжка описує появу цього нового соціального класу. До цього класу в США зараз належить 30% населення, або близько 38 мільйонів людей. Ці люди — вчені, інженери, артисти, музиканти, письменники, архітектори, змінюють принципово те, як люди працюють і живуть, людські цінності, саму фабрику повсякденного життя.
Автор базує свої дослідження на суспільстві США, використовуючи для своїх теорій інформацію з американської економіки і суспільства, але його висновки мають загальний, універсальний характер.
Назва Творчий Клас походить від характеру активності членів цього класу — творчості. В сучасному світі творчість стала рушійною силою економічного прогресу і, як результат, Творчий Клас став домінуючою силою економічного і соціального розвитку. Творчий Клас зараз має достатню силу, талант, чисельність, щоб мати великий вплив на всі зміни в світі, на те, як ми живемо уже зараз і ще більше на те, як ми будемо жити в майбутньому.
Що викликало появу Творчого Класу? Що трапилось між 1950 роком і сьогоденням, запитує автор? Про це було створено багато соціальних і економічних теорій, які аналізують зміни в сучасній економіці і зміни в житті людей. Ми знаємо про ерозію традиційних соціальних цінностей, лібералізацію жінок, зміни в відношеннях між робітниками і роботодавцями, зміни в усіх сферах людського життя, в моральних і культурних цінностях сучасної людини. Автор стверджує, що суспільство змінилося, тому що люди хотіли цього. Змінилася економіка, виробничі сили, форми і способи виробництва. Повсюдна автоматизація і масове виробництво зменшили потреби в робочій силі, але збільшили потреби в людській творчості. Навіть від робітника на сучасному конвеєрі зараз вимагається бути не бездумним “роботом”, а творчим елементом процесу. Корпорації не можуть більше покладатися тільки на керуючі та інженерні сили в розвитку виробництва і в перемозі на ринку, — для успіху кожен робітник має здійснювати свій інтелектуальний внесок. Проте найбільш важливим і вирішальним в цьому процесі була поява Творчого Класу.
Багато-хто каже, що ми живемо у добу “інформації” або економіки “знань”. Це так, але що є фундаментальнішим того, що ми живемо в економіці, яка рухається людською творчістю. Ця “творчість” стала найціннішим “товаром” сучасної економіки. Але це не є “товар”, тому що творчість йде від людей, від окремої людини, і належить їй. Ніхто і ніщо не може примусити повноцінно творити, якщо людина сама того не захоче.
Ключовою різницею між Творчим класом і іншими класами є те, за що їм платять. Скажімо, Робочий клас і клас Обслуги отримують платню в основному за те, що вони виконують роботу по уже готовому плану, в той час як представникам Творчого класу платять за те, що вони створюють щось нове, тобто за їхню творчість. Ця особливість дає представникам Творчого Класу велику автономію і свободу в тому, як вони працюють, в яких умовах і яким чином. Без повної свободи персональної поведінки, одягу, умов роботи, графіку, творчість неможлива. Це зараз все більше і більше розуміється і такі умови створюються. Творчість також оплачується майже вдвічі краще за інші форми роботи.
Тому Творчий Клас США має можливість не тільки мати свободу поведінки і умови роботи, але навіть вибирати де і як він хоче жити. Таким чином Творчий клас формує нові умови праці і нову соціальну поведінку, новий спосіб життя. Все це є дуже очевидним в тих містах, де цей клас має домінуючу силу. Серед таких міст в США є Вашингтон, Бостон, Остин, Сан-Франциско, Сіетл і багато інших.
Люди, які живуть своєю творчістю, шукають оточення і умови життя, в яких ця творчість може найефективніше розвиватися. Як колись коваль споглядав за своїми інструментами, а орач за плугом і кіньми, так людина творчості споглядає за самим цінним, що вона має, – своєю здатністю до творчості. Ці люди стали означувати самих себе, свою ідентичність з різними напрямками власної творчості. Вони тягнуться до тих місць, де їм хочеться жити, як їм хочемо відпочивати, що споживати, до якої спільноти належати. Ця нова потреба необхідна для підтримки творчості і вона змінює життя так, як того хоче Творчий Клас.
Творчість викликає специфічне мислення, звички, які мають бути культивовані й розвинені як в особистому житті, власній особистості, так і в суспільному оточенні. Ці потреби змінюють наше бачення себе як економічних і соціальних істот, формують нашу ідентичність і нашу творчу діяльність. Це впливає на норми персональної поведінки і на ті цінності, які нам потрібні від життя і які впливають на процес творчості.
Творчість вимагає широкого спектру підтримки від соціального і культурного оточення, а також економічних стимулів. Творчий процес є не тільки індивідуальним процесом, він потребує підтримки громади, рідних по духу спільнот. Тому він вимагає нової форми організації праці. Пан Р. Флоріда відзначає, що ми ще не маємо достатньо чіткого розуміння і економічної моделі для соціальної системи, яка б донесла нас до очікуваної Творчої Епохи життя людства. (*)
Хоча Творчість і розглядається, як індивідуальний процес, проте вона є безумовно соціальним процесом, тому що творчість розквітає найкраще там, де є унікальне соціальне оточення, яке з одного боку є достатньо стабільне для того, щоб продовжувати своє зусилля, а з іншого достатньо різноманітне для розквіту творчості в усіх її можливих формах.
Р. Флоріда в своїй книзі глибоко аналізує творчість, її складові частини, її потреби і умови для її культивації. Такі елементи творчості, як “знання”, “інформація”, “інновація” та інші отримують своє місце і значення в процесі творчості. Автор приводить статистичні дані про те, як змінився склад американського суспільства за післявоєнний період, з якого чітко видно різке зменшення кількості робочого класу і чіткий ріст творчого класу, який мав особливу швидкість за останні 20-30 років. На сьогоднішній день Творчий Клас є кількісно більшим за робочий клас і тільки трошки меншим за клас Обслуги, і безумовно, вже зараз, має самий вирішальний вплив на життя американського суспільства.
Р. Флоріда каже, що ми є свідками не тільки зародження нової економіки, але також створення нової людини. Ця людина вимагає і отримує те, що їй потрібно, і живе так, як вона хоче жити. Вже давно в американських підприємствах не існує вимог формальної одежі. Творча людина хоче одягатися зручно, вільно, як їй це подобається, а не кожен день мати білу сорочку з краваткою, як було раніш, і індустрії дають їй таку можливість. Вже давно в творчих сферах люди працюють по вільному графіку часу, бо того вимагає творчість, яка не творить від 9-ї до 17-ї години, а тоді, коли їй хочеться, і організації задовольняють цю потребу. Творча людина хоче жити в приємних умовах і зручних містах, де нема проблем великого міста, але є багато-що робити на дозвіллі, і міста, які це пропонують, розквітають, бо вони приваблюють творчих людей, а ці люди є також найбільш забезпеченим класом суспільства.
Р. Флоріда аналізує людину Творчого класу, її характеристики, її потреби і суть. Творча людина не гониться за грішми, вони для неї є тільки критерієм признання успіху і задоволенням потреб творчості, але не є основною першою потребою. Так як для творчої людини найбільшою цінністю, насолодою життя, є її знання і можливості прикладання цих знань для творчого процесу, то така людина шукає не гроші, а умови праці і умови життя. Звичайно, що гроші є складовим елементом забезпечення таких умов життя, але тільки елементом. Стало нормою для творчих людей часто змінювати місце роботи, бо творчість шукає кращих умов своєї реалізації. Творча людина хоче жити серед творчих людей, в умовах і способом, який ніхто їй не диктує, тобто бути вільною робити все, що вона хоче, що їй подобається. Оточення, яке сприяє цьому, виграє економічно, а яке ні - програє. Так як людина творча не несе, як правило, кримінальних звичок і потягів, то місця де живе творчий клас є найкращими для життя людини в усіх відношеннях.
Декілька глав книжки присвячені аналізу соціального життя і оточення, яке творча людина шукає. Автор диспутує з іншими авторами на цю тему. Наприклад, він аналізує традиційні етнічні поселення Америки, де людина мала підтримку і рідне культурне оточення, які мали кращі показники економічного успіху і запитує, чи зараз це так? На жаль, автор не знаходить в сучасній Америці багато таких традиційних районів, бо стиль життя змінився із-за мобільності населення і потреб переїзду до інших місць за роботою, хоча стосунки людей зберігаються і на відстані. Визнаючи важливу роль соціальної, родинної підтримки для творчості, автор під кінець доходить висновку, що економічні показники кращі там, де є суміш і різноманітність соціальних елементів, що дає можливість жити життям, яке до вподоби, без соціального тиску від специфічної етнічної громади (**).
На завершення можна сказати, що ми є свідками народження не тільки нової економіки, але і народження нового класу, і нової людини, що разом радикально змінюють життя. Це щось подібне до зародження буржуазного суспільства декілька століть тому, де потреби економічні викликали створення нових класів і нового способу життя. Великою відмінністю грядущої Творчої Епохи є те, що в ній буде домінувати не організаційна структура виробника з великою масою народу, яка цю структуру робить економічно дієздатною, а домінуватиме принцип індивідуума, окрема творча людина, потреби якої будуть змінювати світ.
Richard Florida “The Rise of the Creative Class and how it’s transforming work, leisure, community and everyday life”. — Basic Books, 2002, 404 pages, ISBN 0-465-02476-9
*******************
Примітки:
(*) Для України, такою Творчою Епохою буде Епоха Українського Способу Життя, за яку багато написано на сторінці Оріянства – http://orianity.mykola.com
(**) Цей висновок є можливо правомірним для США, але для національної держави, як Україна, він напевно буде мати інші аспекти і потребує додаткового дослідження.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Творчий клас
Світ:
Спецтема:
Рецензія на книгу: Річард Флоріда “Виникнення творчого класу і як він змінює роботу, відпочинок, спілкування і повсякденне життя”. — Бейсик Букс, 2002, 404 стор., ISBN 0-465-02476-9
richardflorida-theriseofthecreativeclass.jpeg
Автор пропонує нове розуміння цінностей людського способу життя, який буде вирішальною силою розвитку економіки 21-го століття. Ця книжка показує, що не нові технології, не держава, не форми управління є гарантом економічного успіху в майбутньому, а творчість вчених, митців, підприємців, самодостатніх людей, які належать до нового соціального класу – Творчого Класу, який буде вести, диктувати і створювати наше нове життя.
Книжка описує появу цього нового соціального класу. До цього класу в США зараз належить 30% населення, або близько 38 мільйонів людей. Ці люди — вчені, інженери, артисти, музиканти, письменники, архітектори, змінюють принципово те, як люди працюють і живуть, людські цінності, саму фабрику повсякденного життя.
Автор базує свої дослідження на суспільстві США, використовуючи для своїх теорій інформацію з американської економіки і суспільства, але його висновки мають загальний, універсальний характер.
Назва Творчий Клас походить від характеру активності членів цього класу — творчості. В сучасному світі творчість стала рушійною силою економічного прогресу і, як результат, Творчий Клас став домінуючою силою економічного і соціального розвитку. Творчий Клас зараз має достатню силу, талант, чисельність, щоб мати великий вплив на всі зміни в світі, на те, як ми живемо уже зараз і ще більше на те, як ми будемо жити в майбутньому.
Що викликало появу Творчого Класу? Що трапилось між 1950 роком і сьогоденням, запитує автор? Про це було створено багато соціальних і економічних теорій, які аналізують зміни в сучасній економіці і зміни в житті людей. Ми знаємо про ерозію традиційних соціальних цінностей, лібералізацію жінок, зміни в відношеннях між робітниками і роботодавцями, зміни в усіх сферах людського життя, в моральних і культурних цінностях сучасної людини. Автор стверджує, що суспільство змінилося, тому що люди хотіли цього. Змінилася економіка, виробничі сили, форми і способи виробництва. Повсюдна автоматизація і масове виробництво зменшили потреби в робочій силі, але збільшили потреби в людській творчості. Навіть від робітника на сучасному конвеєрі зараз вимагається бути не бездумним “роботом”, а творчим елементом процесу. Корпорації не можуть більше покладатися тільки на керуючі та інженерні сили в розвитку виробництва і в перемозі на ринку, — для успіху кожен робітник має здійснювати свій інтелектуальний внесок. Проте найбільш важливим і вирішальним в цьому процесі була поява Творчого Класу.
Багато-хто каже, що ми живемо у добу “інформації” або економіки “знань”. Це так, але що є фундаментальнішим того, що ми живемо в економіці, яка рухається людською творчістю. Ця “творчість” стала найціннішим “товаром” сучасної економіки. Але це не є “товар”, тому що творчість йде від людей, від окремої людини, і належить їй. Ніхто і ніщо не може примусити повноцінно творити, якщо людина сама того не захоче.
Ключовою різницею між Творчим класом і іншими класами є те, за що їм платять. Скажімо, Робочий клас і клас Обслуги отримують платню в основному за те, що вони виконують роботу по уже готовому плану, в той час як представникам Творчого класу платять за те, що вони створюють щось нове, тобто за їхню творчість. Ця особливість дає представникам Творчого Класу велику автономію і свободу в тому, як вони працюють, в яких умовах і яким чином. Без повної свободи персональної поведінки, одягу, умов роботи, графіку, творчість неможлива. Це зараз все більше і більше розуміється і такі умови створюються. Творчість також оплачується майже вдвічі краще за інші форми роботи.
Тому Творчий Клас США має можливість не тільки мати свободу поведінки і умови роботи, але навіть вибирати де і як він хоче жити. Таким чином Творчий клас формує нові умови праці і нову соціальну поведінку, новий спосіб життя. Все це є дуже очевидним в тих містах, де цей клас має домінуючу силу. Серед таких міст в США є Вашингтон, Бостон, Остин, Сан-Франциско, Сіетл і багато інших.
Люди, які живуть своєю творчістю, шукають оточення і умови життя, в яких ця творчість може найефективніше розвиватися. Як колись коваль споглядав за своїми інструментами, а орач за плугом і кіньми, так людина творчості споглядає за самим цінним, що вона має, – своєю здатністю до творчості. Ці люди стали означувати самих себе, свою ідентичність з різними напрямками власної творчості. Вони тягнуться до тих місць, де їм хочеться жити, як їм хочемо відпочивати, що споживати, до якої спільноти належати. Ця нова потреба необхідна для підтримки творчості і вона змінює життя так, як того хоче Творчий Клас.
Творчість викликає специфічне мислення, звички, які мають бути культивовані й розвинені як в особистому житті, власній особистості, так і в суспільному оточенні. Ці потреби змінюють наше бачення себе як економічних і соціальних істот, формують нашу ідентичність і нашу творчу діяльність. Це впливає на норми персональної поведінки і на ті цінності, які нам потрібні від життя і які впливають на процес творчості.
Творчість вимагає широкого спектру підтримки від соціального і культурного оточення, а також економічних стимулів. Творчий процес є не тільки індивідуальним процесом, він потребує підтримки громади, рідних по духу спільнот. Тому він вимагає нової форми організації праці. Пан Р. Флоріда відзначає, що ми ще не маємо достатньо чіткого розуміння і економічної моделі для соціальної системи, яка б донесла нас до очікуваної Творчої Епохи життя людства. (*)
Хоча Творчість і розглядається, як індивідуальний процес, проте вона є безумовно соціальним процесом, тому що творчість розквітає найкраще там, де є унікальне соціальне оточення, яке з одного боку є достатньо стабільне для того, щоб продовжувати своє зусилля, а з іншого достатньо різноманітне для розквіту творчості в усіх її можливих формах.
Р. Флоріда в своїй книзі глибоко аналізує творчість, її складові частини, її потреби і умови для її культивації. Такі елементи творчості, як “знання”, “інформація”, “інновація” та інші отримують своє місце і значення в процесі творчості. Автор приводить статистичні дані про те, як змінився склад американського суспільства за післявоєнний період, з якого чітко видно різке зменшення кількості робочого класу і чіткий ріст творчого класу, який мав особливу швидкість за останні 20-30 років. На сьогоднішній день Творчий Клас є кількісно більшим за робочий клас і тільки трошки меншим за клас Обслуги, і безумовно, вже зараз, має самий вирішальний вплив на життя американського суспільства.
Р. Флоріда каже, що ми є свідками не тільки зародження нової економіки, але також створення нової людини. Ця людина вимагає і отримує те, що їй потрібно, і живе так, як вона хоче жити. Вже давно в американських підприємствах не існує вимог формальної одежі. Творча людина хоче одягатися зручно, вільно, як їй це подобається, а не кожен день мати білу сорочку з краваткою, як було раніш, і індустрії дають їй таку можливість. Вже давно в творчих сферах люди працюють по вільному графіку часу, бо того вимагає творчість, яка не творить від 9-ї до 17-ї години, а тоді, коли їй хочеться, і організації задовольняють цю потребу. Творча людина хоче жити в приємних умовах і зручних містах, де нема проблем великого міста, але є багато-що робити на дозвіллі, і міста, які це пропонують, розквітають, бо вони приваблюють творчих людей, а ці люди є також найбільш забезпеченим класом суспільства.
Р. Флоріда аналізує людину Творчого класу, її характеристики, її потреби і суть. Творча людина не гониться за грішми, вони для неї є тільки критерієм признання успіху і задоволенням потреб творчості, але не є основною першою потребою. Так як для творчої людини найбільшою цінністю, насолодою життя, є її знання і можливості прикладання цих знань для творчого процесу, то така людина шукає не гроші, а умови праці і умови життя. Звичайно, що гроші є складовим елементом забезпечення таких умов життя, але тільки елементом. Стало нормою для творчих людей часто змінювати місце роботи, бо творчість шукає кращих умов своєї реалізації. Творча людина хоче жити серед творчих людей, в умовах і способом, який ніхто їй не диктує, тобто бути вільною робити все, що вона хоче, що їй подобається. Оточення, яке сприяє цьому, виграє економічно, а яке ні - програє. Так як людина творча не несе, як правило, кримінальних звичок і потягів, то місця де живе творчий клас є найкращими для життя людини в усіх відношеннях.
Декілька глав книжки присвячені аналізу соціального життя і оточення, яке творча людина шукає. Автор диспутує з іншими авторами на цю тему. Наприклад, він аналізує традиційні етнічні поселення Америки, де людина мала підтримку і рідне культурне оточення, які мали кращі показники економічного успіху і запитує, чи зараз це так? На жаль, автор не знаходить в сучасній Америці багато таких традиційних районів, бо стиль життя змінився із-за мобільності населення і потреб переїзду до інших місць за роботою, хоча стосунки людей зберігаються і на відстані. Визнаючи важливу роль соціальної, родинної підтримки для творчості, автор під кінець доходить висновку, що економічні показники кращі там, де є суміш і різноманітність соціальних елементів, що дає можливість жити життям, яке до вподоби, без соціального тиску від специфічної етнічної громади (**).
На завершення можна сказати, що ми є свідками народження не тільки нової економіки, але і народження нового класу, і нової людини, що разом радикально змінюють життя. Це щось подібне до зародження буржуазного суспільства декілька століть тому, де потреби економічні викликали створення нових класів і нового способу життя. Великою відмінністю грядущої Творчої Епохи є те, що в ній буде домінувати не організаційна структура виробника з великою масою народу, яка цю структуру робить економічно дієздатною, а домінуватиме принцип індивідуума, окрема творча людина, потреби якої будуть змінювати світ.
Richard Florida “The Rise of the Creative Class and how it’s transforming work, leisure, community and everyday life”. — Basic Books, 2002, 404 pages, ISBN 0-465-02476-9
*******************
Примітки:
(*) Для України, такою Творчою Епохою буде Епоха Українського Способу Життя, за яку багато написано на сторінці Оріянства – http://orianity.mykola.com
(**) Цей висновок є можливо правомірним для США, але для національної держави, як Україна, він напевно буде мати інші аспекти і потребує додаткового дослідження.
-----------------------------
В тему:
Як стати брахманом
Українська етномережа
Держава Землі Білого Вепра
Досліджуємо постіндустріальне суспільство.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков