У 1930 році Андрея Шептицького нагородили пластовою Свастикою вдячності

Свастика — праісторичний символ сонця і життя, відомий у Європі з 3 тис. до н.е. Цей символ зустрічається також в Індії та Японії, де він з’явився як позначення Будди. У кожного з народів він мав інше трактування. У Скандинавії свастика означала молот Тора. У культі Amargaamic є символом життя, в санскриті — святим знаком. Цей символ трактований як знак, який оберігає від сатани, можна зустріти також на давньогерманській зброї, грецьких монетах, в елементах церковної орнаменталістики в романський період.

У геральдичній науці свастику також називають “Crux gammata” (хрест гама) тому, що він складається із чотирьох відвернутих грецьких літер “Г”.

В Україні зображення свастики зустрічається на різьблених гуцульських підсвічниках, на великодніх писанках і т.д. На жаль, ці знахідки поки-що мало досліджені і не систематизовані.

На початку XX ст. свастика з’являється в Галичині як різновид відзначення в українському молодіжному товаристві „Пласт”, яке виникло 1911 р. як військово-виховна організація. В ній українська молодь мала оволодівати військовими навиками і практично готувала себе до боїв у майбутній війні.

У «Пласті» 20-их років існувала ціла система відзнак та нагород, які носились на однострої членами організації. Розробкою та затвердженням їх для українських пластових товариств займалась Верховна Пластова Команда (далі ВПК) на Закарпатті. Тут були розроблені відзнаки служби, вміння, старшинства, гуртків і т.д. Серед нагород ВПК існувало два види свастики:

1. “Свастика заслуги” - згадується вже в 1921 р., у 1922 р. її було вручено відомому пізніше українському поету Богдану Кравціву. 1927 р. ВПК затвердило “свастику заслуги” як одну з найвищих пластових нагород, котрою нагороджували лише за “заснування нових куренів, їх взірцеве ведення і піддержування пластового духа у важких обставинах”.

2. “Свастика вдячности” - цим різновидом нагороди ВПК нагороджувала осіб, які стояли поза Українським Пластовим Уладом (далі УПУ), але своєю працею чи фінансовою допомогою внесли великий вклад у розвиток Пласту. Дана нагорода підтверджувалась грамотою ВПК. Окрім цього, ВПК постановила:”відзначені цією свастикою мають право вимагати від пластунів кожночасної послуги-помочі”. Ця свастика відома з документів з 1926 р. Так, у тому ж році був нагороджений отець Тит Войнаровський, референт таборів ВПК, у 1928 р. - отець Василь Лисиняк.

Найбільшого розголосу набуло нагородження цією відзнакою у серпні 1930 р. митрополита Андрея Шептицького, коли він перебував в обласному пластовому таборі на Соколі.

Северин Левицький і Андрей Шептицький

Верховний Отаман УПУ Северин Левицький помістив у газеті “Діло” статтю, де пояснив значення “свастики вдячности” як найвищої нагороди УПУ, яка вручалась визначним Добродіям за довгі роки допомоги Пласту. При цьому було додано:

“Наша відзнака була оформлена на зразок загально у скаутських організаціях прийнятих взірців у формі свастики. Підстава – книжка “Scouting for boys”…приносить взірець такої відзнаки.

І справді, такі відзнаки–свастики існували у багатьох європейських скаутських організаціях. Так, у фондах Центрального Державного історичного архіву України у Львові зберігається свастика–відзнака Чехо-Словацького скауту. 

Пластових фотографій із свастиками заслуги насправді є небагато, оскільки нагороди почали видавати тільки на початку 1930 р., а вже у вересні 1930 р. Пласт у Польщі був заборонений (відтоді залишились пластові частини тільки на Закарпатті, на еміграції (Чехія, Франція та інші дрібніші) - про них мову треба вести окремо.)

Пластова Свастика вдячності

Повний текст статті: Про вживання свастики і взагалі про рідкісні пластові відзначення