У чому специфіка Дональда Трампа як президента США

На відміну від таких «суб'єктів політики» Дональд Трамп прийшов з бізнесу, і свій бізнес він звів у ранг великого бізнесу - сам. Такий підйом бізнесу з рівня «середнього класу» на рівень великого бізнесу можливий тільки у тому випадку, якщо людині властиво ставитися до грошей не як до мети, а як до засобу реалізації цілей більш високого порядку значущості.

Зрозуміло, що якщо глава держави психологічно - слуга грошей, то буде одна політика, а якщо глава держави психологічно - повелитель інвестицій в майбутнє, то буде інша політика і зовсім інші її результати.

Якщо співвідноситися з ієрархією узагальнених засобів управління, то слуги грошей в більшій чи меншій мірі керовані ззовні за принципом «де не пройде могутнє військо - пройде осел, нав'ючений золотом».

І переважна більшість ліберальних політиків, сформувавшись як політики на принципах оплати кимось їх найманої праці, - просто дешеві повії-утриманки, навіть при тому, що їхнє грошове утримання (доходи) багаторазово перевищують доходи більшості населення їхніх країн.

Якщо говорити про джерела фінансування лібералізму і ліберальних політиків, а також ліберальних «інтелектуалів» у соціальних науках і ЗМІ, то це головним чином лихварський капітал банків і спекулятивний капітал бірж, а не капітал реального сектора, який в умовах ліберально-ринкової соціально-економічної моделі існує в лихварському зашморгу, яий лихварі-банкіри, коли їм треба, послаблюють (що дозволяє успішно вести бізнес в реальному секторі, як це має місце в розвинених країнах Заходу), або затягують (як це має місце в пострадянській Росії).

Дональд Трамп - це здебільшого капітал реального сектора економіки США, пов'язаний з територією США, її природними ресурсами, з населенням США. Тобто його існування і процвітання, як і процвітання всього реального сектора, обумовлено існуванням і процвітанням природи і населення самих США. Якщо природа і населення деградують, то реальний сектор і всі, хто з ним пов'язаний, включаючи капіталістів, теж деградують.

Відповідно неприйняття лібералами Трампа в якості президента США - не тільки конфлікт ідей (ідеологій), переконань, а й конфлікт капіталу реального сектора США та інших країн світу з транснаціональним капіталом лихварського і спекулятивного секторів світової економіки, а також конфлікт прагнення всякого народу до повноти суверенітету, тобто до свободи і справедливості, і домагань глобальної мафії лібералів на експлуатацію всіх народів Землі і безвідповідальність перед ними.

Саме останнє й стоїть за словами Трампа в його інавгураційній промові:

«Занадто довго невелика група в столиці нашої країни пожинала всі плоди влади, а американці за це платили. Вашингтон розквітав, але не ділився багатствами з народом. Політики ставали успішними, але робочі місця скорочувалися, а заводи закривалися. Істеблішмент захищав себе, але не громадян нашої країни.
Їхні перемоги не були вашими перемогами, їхні тріумфи не були вашими тріумфами. І поки вони святкували в столиці, сім'ям, які страждають, святкувати було нічого. Я говорю про людей по всій нашій країні. Все це почне змінюватися прямо тут і прямо зараз, тому що цей момент - ваш момент. Ця мить належить вам. Це - ваш день. США - це ваша країна. Насправді важливо не те, яка партія контролює уряд, а чи контролюється уряд народом. 20 січня 2017 року запам'ятають як день, коли народ знову став правителем цієї країни».