У десятьох школах Іршавського району Закарпатської області більшість учнів навчаються на ”відмінно” та ”добре” й не пропускають уроків. Навчальну програму вони засвоюють за авторською системою ”Веселкова школа”, що базується на іграх. Її розробила 49-річна москвичка Юлія Пінчук, яка вже 15 років живе в селі Луково.
Зміст
1.
Юлія Пінчук проводить урок у другокласників школи в селі Довге
— Першокласники, які ніколи не відвідували дитсадка, не мали початкової підготовки, вже в першому півріччі добре читають, рахують у межах сотні, — розповідає Юлія Борисівна.
Урок у другокласників школи в селі Довге веде 35-річна Марія Лендєл. Діти вивчають таблицю множення: вираховують, скільки ягід зібрав ведмедик. На підлозі розкладені аркуші з цифрами, школярі стрибають уявними східцями. На запитання вчительки клас активно піднімає догори руки.
— Наші дітки не бояться помилитися, бо за це їх ніхто не карає, — каже Марія Михайлівна.
За 45 хв. діти повторюють таблицю множення з допомогою пісеньки. Вивчають ділення за ігровою методикою ”Скільки коштує мед”. За допомогою ”шрифту, що розмовляє” навчаються читати.
— Доки вони доходять до 5–6 класу, отримують основи всіх наук. Їм стає цікавіше навчатися, — каже Юлія Пінчук. — Згодом на зміну ігрових прийомів приходять цікаві приклади, учні проводять експерименти, досліди.
Юлія Пінчук знайшла спонсорів, із іншими вчителями видала комплекти книг для 1–2 класів. А завдання для старшокласників друкують на кольоровому принтері — через брак коштів.
— Систему ”Веселкова школа” ми подали на затвердження в Міністерство освіти і науки України. Обіцяють, що проект пройде, — каже Пінчук.
Аби переконатися в успішності системи, торік райвідділ освіти та інститут післядипломної освіти порівняли оцінки учнів сільської школи за попередні роки.
— Із кожним роком різниця відчутніша, — веде далі Юлія Пінчук. — В експериментальних групах хороших оцінок на 15–20 відсотків більше, ніж у звичайних класах.
Оздоровчо-розвивальну методику Юлія Пінчук почала розробляти ще 25 років тому, коли до першого класу пішов її старший син від першого шлюбу. Через 10 років вона приїхала відпочивати в Карпати й вирішила оселитися тут. Згодом народила Міру, Дмитрика та Петрика. З ними жінка продовжила удосконалювати свою систему.
— Коли донька пішла до першого класу, почала ”зубрити” великі таблиці додавання та віднімання. Я її забрала з тієї школи, — розповідає Юлія Борисівна. — Разом із молодшим братом вона почала навчатися вдома, але за новою системою. Нині мій найменший, 6-річний Петрик, навчається вже в шостому класі. Методикою зацікавилися італійці. У цьому році за ”Веселковою школою” навчаються 150 тамтешніх дітей.
Сніжана Русин, "Газета по-українськи"
04 грудня 2007р.
Теги:
Наші інтереси:
Іінноватори освіти є і в Україні і на НО також були.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
У "Веселковій школі" на Закарпатті стають вундеркіндами
У десятьох школах Іршавського району Закарпатської області більшість учнів навчаються на ”відмінно” та ”добре” й не пропускають уроків. Навчальну програму вони засвоюють за авторською системою ”Веселкова школа”, що базується на іграх. Її розробила 49-річна москвичка Юлія Пінчук, яка вже 15 років живе в селі Луково.
Зміст
— Першокласники, які ніколи не відвідували дитсадка, не мали початкової підготовки, вже в першому півріччі добре читають, рахують у межах сотні, — розповідає Юлія Борисівна.
Урок у другокласників школи в селі Довге веде 35-річна Марія Лендєл. Діти вивчають таблицю множення: вираховують, скільки ягід зібрав ведмедик. На підлозі розкладені аркуші з цифрами, школярі стрибають уявними східцями. На запитання вчительки клас активно піднімає догори руки.
— Наші дітки не бояться помилитися, бо за це їх ніхто не карає, — каже Марія Михайлівна.
За 45 хв. діти повторюють таблицю множення з допомогою пісеньки. Вивчають ділення за ігровою методикою ”Скільки коштує мед”. За допомогою ”шрифту, що розмовляє” навчаються читати.
— Доки вони доходять до 5–6 класу, отримують основи всіх наук. Їм стає цікавіше навчатися, — каже Юлія Пінчук. — Згодом на зміну ігрових прийомів приходять цікаві приклади, учні проводять експерименти, досліди.
Юлія Пінчук знайшла спонсорів, із іншими вчителями видала комплекти книг для 1–2 класів. А завдання для старшокласників друкують на кольоровому принтері — через брак коштів.
— Систему ”Веселкова школа” ми подали на затвердження в Міністерство освіти і науки України. Обіцяють, що проект пройде, — каже Пінчук.
Аби переконатися в успішності системи, торік райвідділ освіти та інститут післядипломної освіти порівняли оцінки учнів сільської школи за попередні роки.
— Із кожним роком різниця відчутніша, — веде далі Юлія Пінчук. — В експериментальних групах хороших оцінок на 15–20 відсотків більше, ніж у звичайних класах.
Оздоровчо-розвивальну методику Юлія Пінчук почала розробляти ще 25 років тому, коли до першого класу пішов її старший син від першого шлюбу. Через 10 років вона приїхала відпочивати в Карпати й вирішила оселитися тут. Згодом народила Міру, Дмитрика та Петрика. З ними жінка продовжила удосконалювати свою систему.
— Коли донька пішла до першого класу, почала ”зубрити” великі таблиці додавання та віднімання. Я її забрала з тієї школи, — розповідає Юлія Борисівна. — Разом із молодшим братом вона почала навчатися вдома, але за новою системою. Нині мій найменший, 6-річний Петрик, навчається вже в шостому класі. Методикою зацікавилися італійці. У цьому році за ”Веселковою школою” навчаються 150 тамтешніх дітей.
Теги:
Іінноватори освіти є і в Україні і на НО також були.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?