- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Учитель і Майстер - "хто крутіший" ;)
Світ:
Спецтема:
Зміст
- 1. Майстер
- 2. Учитель
- 3.
Сіяч
- 3.1. Притча про Сіяча
- 3.2. Персоналії
Хайре, арії! ))
Якщо вже хто й набув властивостей бога, то називайся як хочеш, але тебе назвуть саме так (і тільки так), як це бачить оточення.
"18. (...) Він (Ісус) спитав їх: -За кого Мене мають люди? 19. Вони у відповідь сказали: За Іллю, ще інші – за якогось із пророків. 20. А ви, – спитав їх, – що кажете про Мене? Хто Я? Тоді Петро, озвавшись, мовив: Ти – Хрестос Божий." А інші "старші і первосвященики Його відкинуть і уб’ють".
Знову вдамося до улюбленої нами термінологічної систематизації ;).
Майстер
Майстер - володіє даром творення, який і практикує сам (через те, ся дратує учнівськими розпитуваннями/пізнанням).
Можемо констатувати, що:
- Майстер без вміння навчати - вправний ремісник.
Учитель
Учитель - володіє даром зацікавлення навчанням систематизованими знаннями (через те, оточений багатьма, і потерпає від власного гордування Майстрами).
Можемо констатувати, що:
- Учитель без практичних умінь - викладач.
Справжня Людина, як втілена реалізована духовно-божественна сутність (яку називають або Гравець, або (краще) Творець) - це одночасно і Учитель і Майстер.
Сіяч
Додамо ще одне визначення Людини - Сіяч, як поєднання Майстер/Учитель - реалізує сутність, як самодостатню і сіючу довкола світло. Що ми зараз і реалізовуємо - сіємо зерна істини.
Сіяч - поєднання змоги Майстра і Учителя.
Притча про Сіяча
...Того ж дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього сила народу, і ті, що з усіх міст прийшли до Нього. Тоді Він увійшов у човен і сів у ньому, а весь народ стояв на березі. І знову Він повчав їх багато у притчах, кажучи: Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке зерно впало край дороги і було потоптане, і прилетіло птаство і видзьобало його. Інше впало на кам’янистий грунт, де не було багато землі, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Коли ж зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало вогкості і коріння, усохло. Інше впало між тернину, і вибуяла тернина і, вигнавшись з ним вкупі, заглушила його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю і, піднявшись гарно вгору, принесло плід: одне у тридцять, одне у шістдесят, а одне у сто разів більше. І, кажучи це, Ісус голосно додав: Хто має вуха слухати, хай слухає! (Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого, 54. Притча про Сіяча)
Персоналії
Саме такими є справжні брахмани, друже Явсе, як Ти й хочеш: вони "копають моркву на городі і чистять за собою вигрібні ями", "копаючи" - навчають і навчаються (ся навчають).
П.С. Пропоную ще розібрати такі дотичні терміни, як "сенсей", "гуру", "равві"("равуньо") тощо.
Бо є така думка: якщо сенсар - це "носій сенсу" (сенс-ар), то сенсей - "носій ..." чого? (сенс-ей) (хоча Сенсе́й із яп. 先生 — буквально «народжений раніше»).
Дякую!
.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Ось і спрацювала моя інтуїція ЕІЕ! ;) (Дякую Марії - Мати Арія ;) ).
Тому що, в деяку мить я вирішив свій коментар до тієї статті розмістити окремим дописом у власному блозі. ))
Тепер ці думки можете читати ще раз. :)
Висновок (проміжний): оформляйте просторово свої безцінні думки у власних блогах, а в коментарах - подавайте їх концентрат та й з посиланням на свій блоговий запис.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Далі пропоную ознайомитися з гарним доповненням до цієї статті, що його зробив друг Ігор - Майстер і вчитель
Дякую, друже!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Думаю зараз ми досягаємо порівняно короткої дистанції затримки дихання, що разом з галактичним світанком дозволить всім душам в матеріалізації розкритись якнайповніше для отримання найповнішого та найякіснішого досвіду з власної матеріалізації. В такому світлі і потрібно сприймати постулат: "В духовному розвитку нема попутчиків". Є тільки вчителі та учні, котрі завжди міняються місцями, аби навчившись один в одного та привнісши кожен щось своє, збагатити загальне.
Тож готуймося!
https://www.ar25.org/comment/26834#comment-26834
Світ це лише відображення Тебе
Олексій видалив свій дивовижний опус разом з не менш дивовижними коментарями.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А жаль. Те, що далеко не всі зрозуміли правильно, про що йшлося в публікації, не значить що її треба було видаляти. Та ще й з коментарями інших людей, які потратили певний час, щоб їх написати. Якщо Олексію не сподобалась критика в свою сторону в коментарях, то треба було написати великими буквами під публікацією, що критика в сторону Олексія Тищенка і його вчень заборонена, оскільки псує рекламну кампанію на сайті :)
Ось і спрацювала моя інтуїція ЕІЕ! ;) (Дякую Марії - Мати Арія ;) ).
Тому що, в деяку мить я вирішив свій коментар до тієї статті розмістити окремим дописом у власному блозі. ))
Тепер ці думки можете читати ще раз. :)
Висновок (проміжний): оформляйте просторово свої безцінні думки у власних блогах, а в коментарах - подавайте їх концентрат та й з посиланням на свій блоговий запис.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Якщо Олексію стало ніяково за свій плагіат, то міг би просто написати ім’я автора цього тексту або дати посилання на джерело. Чесні рішення - прості рішення.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Панове, чи не забагато уваги ви приділяєте обговоренню нескромного і самозакоханого нарциса, який всіх відправляє "в сад" - тобто писати йому у приват. Навіть посилання на джерело його статтії, яка виявилаяся плагіатом, він пообіцяв прислати в приват за запитом. Я йому описала правила в коментарі, як треба розміщувати статті. Якщо переклав статтю, треба написати, що переклав статтю, а не приписувати своє авторство. І необов'язково писати прізвище великими літерами. Але та стаття зникла разом із коментарями. Гуру обідився :-)
Згоден, Олено! ) Є речі більш цікаві.
Ось, наприклад, як вам, шановні соколійці, ця пропозиція?
Про такі речі й цікаво говорити з ближніми (чит. Хто є ближнім?)
Я вас люблю як самого себе ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)