Відчуття стосунків соціального замовлення приймачем (догідливість і глибоке розуміння потреб партнера)

Стосунки соціального замовлення односторонні: якщо передавач погано розуміє і відчуває приймача, то зі сторони приймача інформація сприймається дуже добре, чітко, до найменших тонкощів, він правильно розуміє, вловлює й сприймає кожну думку, тонко й глибоко відчуваючи приховані здібності й викриває той потенціал, який, може, лише неясно відчуває сам передавач. Отже, приймач повністю розуміє досвід і всю діяльність передавача, але не в змозі на нього впливати.

Приймач вже на відстані захоплюється передавачем: йому подобається поведінка, манера триматися, вміння легко робити те, до чого прагне партнер, а також стиль викладення думок, його творчий почерк. При цьому дуже прихильно ставиться до свого партнера, відчуваючи певну залежність від нього, бажаючи бути йому у потребі, догоджати. Передавач приймачу є людиною, про яку він піклується, бажаючи того чи ні. В присутності передавача активізується, намагається в усьому допомогти, запобігає перед ним, догоджає, хоча намагається стримувати себе. Але відчуває, що йому важко відмовити в чому б то не було такому авторитетному партнеру. Таким чином потрапляє у залежність від передавача. Здається, ніби приймач виправдовується перед передавачем.

Партнер-приймач відчуває психологічний дискомфорт, в якому знаходиться передавач, хоче допомогти, надати значимості, упадаючи перед ним і мало не обожнюючи. Поруч із передавачем приймач почуває себе несамостійним. Увага з боку передавача є необхідною умовою психічного комфорту приймача. І тому приймач намагається зберегти передавача навіть ціною втрати самостійності. При тісній співпраці психіка приймача знаходиться в стані емоційної напруги, і нервова система розхитується, але прояв агресивності у відношенні до передавача неможливий. Бо сприймається впевненим і незворушним, шанобливе ставлення до партнера не дозволяє на нього розсердитися.

Партнер-передавач захоплює різними своїми здібностями і навіть зовнішністю. Передавача визнає, співчуває йому, допомагає, робить поступки, жаліє його. Перед передавачем завжди відчуває себе нібито зобов’язаним і намагається піти назустріч, домагаючись визнання, уваги, прагнучи допомогти. Ці старання призводять до приниження.

Разом з тим для приймача є в поведінці передавача і неприємні моменти, які дратують. Ті риси, які передавач вип’ячує для того, щоб, справити враження в товаристві, проникають у свідомість приймача і будять в ній неясну, смутну тягу до активності по викоріненню тих умов, які примушують передавача поводитись так неприродно. Але незрозуміло, що ж конкретно для цього потрібно робити. Він думає, що передавач не зважає на його інтереси, починає перевиховувати партнера, та досягти свого не може, той не розуміє, чого від нього вимагають. Нерівноправність позицій приводить з часом до суперечок і бажання приймача віддалитися від свого партнера. Але такі стосунки настільки притягують і так сильно ставлять приймача у залежність, що навіть при знущаннях і постійному приниженні, коли вже відчай переповнює чашу терпіння, йому однак важко розірвати стосунки, чекатиме прийняття рішення від партнера-передавача.