Віктор Вінсент, згодом Корлісс Чоткін: про палінґенезію з книги Яна Стівенсона "Реінкарнація і біологія"

Віктор Вінсент з племені тлінґітів жив на Алясці. Він дуже любив свою племінницю міссіс Корлісс Чоткін. Якось Віктор промовив до неї: "Я повернусь як твій наступний син. Сподіваюсь, що я потім на заїкатимусь, так як тепер. Твій син матиме ці шрами." Він зняв сорочку і показав шрам на спині, а потім ще один поблизу носа. Згодом Вінсент додав, чому хоче переродитись саме в родині Чоткіних. Він вірив, що його покійна сестра Гертруда вже переродилась як їх донька. Тож він мав надію бути знову із сестрою.

Весною 1946 року Віктор Вінсент помер. З інших джерел відомо, що йому було тоді більше 60 років. А через 18 місяців після його смерті міссіс Чоткін народила сина - Корлісса (молодшого). На ньому були дві родові плями в тих місцях, що передбачив покійний Віктор. Коли Корлісс-молодший навчився говорити, він спонтанно впізнав кількох знайомих Віктора Вінсента, а також називав себе Какоді - племінним іменем Вінсента! Поведінка молодшого Корлісса дещо нагадувала Вікторову. Покійний був шульгою; малий, коли починав вчитись писати, теж робив це лівою рукою. Пізніше, під тиском вчителя, навчився писати правою. Подібно до Віктора Корлісс затинався, коли був малим хлопчиком, але згодом подолав цю ваду з допомогою логопеда. Віктор Вінсент був майстерним механіком і юний Корлісс теж проявив вправність до двигунів. Цю здатність він не успадкував від батька, бо той не мав схильності до техніки.

Мені не відомий стиль життя Віктора Вінсента і чи займався він якимись особливими практиками, але схоже, що представники його племені зберегли деякі звичаї пращурів.