Компанія, у якій працював програміст Антон Колодій, після кризи 2008 року так і не оговталася – вона продовжувала скорочувати співробітникам робочі години, не підвищувала зарплати, і, відповідно, ніяких перспектив зростання в ній не було.

Тоді молодий чоловік зрозумів, що або потрібно шукати нову роботу, або спробувати себе на вільних хлібах, і зупинився на останньому.

«Я вирішив робити фріланс-проекти. Адже це давало більше свободи і можливостей в управлінні своїм графіком. Та й проекти я міг підбирати під себе», – згадує Колодій.

На фрілансерських біржах знаходить своїх замовників і мати трьох дітей Оксана Стаценко.

«До того, як стати мамою, я працювала в офісі. Потім вийшла заміж: перша дитина, за нею друга. Так пробігли чотири роки в декреті без власних доходів. І тут – третя вагітність. А фінансове становище тільки погіршувалося, плюс виникли сімейні проблеми. Тому у мене була сильна мотивація заробляти будь-яким способом, доступним для жінки, яка сидить удома з дітьми», –згадує вона.

Як і всі молоді люди, Стаценко почала шукати роботу в інтернеті і через певний час зупинилася на копірайтерстві.

«Поки вивчала цю тему, знайшла в ЖЖ блог жінки, яка вже досягла успіху в цій сфері й у якої на той момент також було троє дітей. У неї була вже своя структура, високий рейтинг на фрілансерських біржах і авторитет. Тому я з нею списалася і почала працювати в її організації. У неї були координатори-редактори, які працювали з авторами, підказували і роз'яснювали специфіку роботи. Крім того, я завела акаунти на фрілансерських біржах і почала знаходити замовлення там. Спочатку найдешевші, але з часом у мене з'явилася можливість їх вибирати», – розповідає Стаценко.

Можливість найму і виконання роботи в режимі онлайн прискорили зростання глобального ринку фрілансу, стверджують експерти.

«Незалежні фахівці з усіх куточків земної кулі заробляють понад $ 1 трлн. на рік. У США, наприклад, частка фрілансерів становить близько 34% від загальної кількості робочої сили. Тільки на Upwork фрілансери заробляють понад $ 1 млрд на рік і при цьому самі вирішують, де, коли і як їм працювати», – розповідає кантрі-менеджер Upwork Катерина Божкова.

В Україні частка фрілансерів у загальному обсязі людей, які працюють, звичайно ж, у рази менше, ніж у США (за різними оцінками, 1-5%, з передбачуваним зростанням до 10% у 2016 році). Але обсяги їхніх доходів вивели нашу країну на перше місце в Європі і четверте місце у світі. І тенденція продовжує посилюватися.

«У 2014 році на біржі Freelancehunt працювало 60.000 виконавців, у 2015-му – 110.000, в березні 2016-го – майже 125.000 фрілансерів. При цьому сумарна цифра заробітку зросла з 35 млн грн у 2014 році до 100 млн грн у 2015-му», – наводить дані по своїй компанії представник української біржі Freelancehunt Валентин Зюзін.

Схожа тенденція спостерігається і на Upwork.

«У 2014 році на нашій платформі Upwork (www.upwork.com) зареєструвалася 31.000 нових фрілансерів з України. Практично ця ж цифра була досягнута вже в першому півріччі 2015 року, що може свідчити про зростання ринку фрілансу в країні в межах 30-40%», –каже Божкова.

За словами експертів, більшість фрілансерів зайняті у сферах, що мають відношення до IТ.

Найбільш затребуваними категоріями замовлень в Україні стали розробка мобільних додатків і створення сайтів. Їх виконували понад 40% фрілансерів. На другому місці виявилися копірайтери. Вони займали приблизно 20% ринку

До списку найбільш затребуваних навичок і технологій, за даними Божкової, сьогодні продовжують входити PHP, JavaScript, HTML5, Android і IOS. З останніх тенденцій у технологіях спостерігається також значний інтерес до Python, Rubi-on-Rails, JavaScript і AngularJS.

Зростання популярності фрілансу можна легко пояснити – це зручно і вигідно як для роботодавця, так і для фрілансерів.

Засновник біржі фрілансу Proffstore Владислав Кривешко каже, що до фрілансерів звертаються все більше українських компаній.

«Ми можемо це бачити, виходячи з росту кількості замовлень на біржі Proffstore - це більше, ніж удвічі. Також про істотне зростання українських замовлень повідомляють й інші біржі фрілансу, що працюють в Україні», – каже він.

Водночас Кривешко зазначає, що далеко не всі такі угоди проходять через біржі фрілансу. Більшість українських замовників все ще воліють працювати по-старому – вишукують виконавців, користуючись рекомендаціями своїх знайомих і соціальними мережами. Такі угоди оплачуються готівкою, за допомогою електронних платежів, за «джентльменськими» домовленостям і взагалі ніде не фіксуються.

Для фахівців відхід у фріланс – це можливість самостійно контролювати свої завдання, рівень особистого доходу і, головне, розпоряджатися своїм часом.

Крім того, це гарна можливість заробляти в умовах економічної кризи і шаленої інфляції. Адже багатьом фрілансерам відкритий ринок не тільки України.

Багато хто починає свій шлях фрілансера з простого підробітку, а згодом це стає основним джерелом доходу. Зокрема, на kabanchik.ua є чимало фрілансерів, які заробляють до 15 тис. грн на місяць, а розробники – ще більше.

Фріланс усе-таки займає досить багато часу, а часом змушує працювати і без вихідних. Тому фахівцям, які хочуть перейти на вільні хліби, вона радить гарненько подумати. Адже самостійно організовувати свою працю – досить складне завдання.

«Фрілансеру-початківцю, у першу чергу, варто зрозуміти, що працювати в режимі 24/7 довго неможливо. Це, звичайно, реально протягом двох-трьох тижнів, але потім зажадає такого ж періоду відпустки і відволікань на щось інше. Водночас потрібно себе більше контролювати і писати плани або ставити міні-цілі: «Що я хочу досягти за сьогодні, за три дні, за тиждень». Також дуже корисно користуватися такими інструментами, як trello.com, який наочно відображає прогрес у виконанні замовлення і поточний стан», – дає рекомендації Колодій.

За його словами, не варто забувати і про необхідність вчитися і підвищувати свої навички, у тому числі і в комунікаціях, адже фріланс додає до звичайної роботи ще і вміння працювати із замовником.