Як увімкнути архетип вічного життя – керованої молодості

У статті «Три стратегії життя» ми з’ясували, що людина є універсальною істотою, яка може використовувати три типи харчування (мертва їжа, жива їжа, прана) і жити у трьох режимах – короткоживучості, довгоживучості та вічного життя (керованої молодості). У наш час це приблизно відповідає п'ятьом сходинкам розвитку втіленої духовної сутності:

1) людина проста (гомо сімплекс): переважно мертва їжа, короткоживучість, Простір страждань;

2) людина-гравець (гомо люденс, людина подвійна, гомо дуплекс): переважно мертва їжа, короткоживучість, Простір боротьби;

3) реалізована людина (арій, надлюдина): переважно жива їжа, довгоживучість, Простір пригод з виходом у Простір волі;

4) універсальна людина (лебідь, ганса, ельф): жива їжа, керована молодість, ельфійський простір волі;

5) боголюдина (хрестос, спас): прана, керована молодість, спроможність до воскресіння, боголюдський простір волі.   

Кожен з цих рівнів розвитку передбачає інший тип свідомості, інший тип мислення, інший тип метаболізму, а також інший тип соціальної організації.

Для досягнення вищого рівня розвитку треба докласти значних зусиль, проте ці зусилля не є надмірні. Наш Усесвіт створено так, щоб утілена божественна сутність як людина-гравець могла робити вільний ігровий вибір. Відтак цей вибір має бути доступним для гравця згідно з афоризмом Григорія Сковороди «Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним». Досягнення стану вічно молодої боголюдини потрібне, адже, згідно з Євангелієм, – це релігійна мета шляхетної людини. Отже, досягнення керованої молодості має бути неважким.     

На прикладі трьох типів харчування ми переконалися, що перехід до того чи іншого типу нагадує процес «натискання кнопки» і вмикання відповідної програми життєдіяльності. А чи є «кнопки» для переходу на той чи інший рівень розвитку?

Почнімо з того, що людське життя – це своєрідний ігровий простір, в якому людина тяжіє до виконання обмеженої кількості архетипових ролей. Кожна така роль – це програма поведінки. Такими є рольові програми Жебрака, Ображеного, Постраждалого, Шукача, Бунтаря, Героя, Авантюриста, Лідера, Послідовника, Правителя, Мудреця, Мага, Мецената, Творця...

Усі ці ролі дрімають в душі людини – наче програми в комп’ютері. Кожну з цих ролей можна вмикати та вимикати. Одночасно може бути активовано кілька ролей. Для вмикання нової ролі зазвичай треба вимкнути якусь уже чинну роль – з причини поганої сумісності деяких ролей або обмеженої «оперативної пам’яті» людського  біокомп’ютера.

Передусім треба вимкнути відверто несумісні ролі. Наприклад, перед вмиканням ролі Мага чи Правителя треба вимкнути роль Жебрака (цю роль зараз грають  мільйони українців). Найпростіший спосіб видалення зі своєї підсвідомості ролі Жебрака полягає в тому, щоб активувати роль Мецената, оскільки ці дві програми несумісні. Меценат автоматично вимикає Жебрака.

Щоб стартувати роль Мецената, треба радісно і без страху робити магічні дарування на ті справи, які подобаються Всесвіту. Щоб він більше зрадів, треба, щоб щиро зраділа спільнота людей, яка запалює радість Всесвіту. Тому магічні дарування треба давати 1) на великі справи, 2)  щирим, світлим і вдячним людям.

Увімкнення певної архетипової ролі одразу надає людині відповідну інформацію, енергію, знання і навички для пристойного виконання цієї ролі. З одного боку, пробуджується духовний досвід попередніх втілень. Цілком можливо, що в попередніх втіленнях людина вже грала цю роль, тож треба тільки «згадати себе» і пристосувати вже наявний внутрішній досвід до нових обставин земного втілення.

З другого боку, з набуттям нової ролі людина вмикається в відповідний рольовий егрегор. Це нагадує ситуацію, коли працівник долучається до роботи добре організованої структури, в якій кожен новачок одразу ж отримує необхідні знання, поточні настанови та ресурси.

Перемикання між ролями відбувається дуже швидко. Особливо яскраво це проявилося під час нинішньої війни, коли багато українців несподівано для всіх (і для себе самих!) почали ефективно виконувати  зовсім нові ролі. Наприклад, коли театральний режисер стає справжнім бійцем – це вражає.

Існує зв’язок між ролями та просторами подій, наприклад:

Простір страждань: Жебрак, Ображений, Постраждалий, Хворий.

Простір боротьби: Бунтар, Повстанець, Воїн, Герой.

Простір пригод: Авантюрист, Мандрівник, Шоумен, Вчений, Винахідник, Дослідник, Адепт.

Простір волі: Цілитель, Маг, Мудрець, Цар, Чудотворець, Патріарх.

З цього випливає, що для просування вгору від рівня людини до надлюдини і боголюдини треба вмикати ролі, відповідні Простору пригод і Простору волі.

Як ми це робимо?

На індивідуальному рівні багато хто з нас здобув досвід самозцілення і досвід зцілення інших людей, відтак опанував роль Дослідника, Цілителя, Адепта.

На черзі вмикання ролі Проповідника, Вченого, Мудреця, Патріарха (засновника демосу).       

Брахмани і кшатрії

Як увімкнути потрібну роль?

Для того, щоб увімкнути ігровий архетип, треба почати гратися в нього. Якщо хочеш бути Героєм – грай у Героя, хочеш бути Меценатом – поводься як Меценат, хочеш бути Патріархом – дій наче Патріарх.

Для переходу до вічної молодості дуже перспективною виглядає роль Ельфа – універсальної людини. На цю тему є багато художньої літератури, в якій розглядаються різні аспекти життя завжди молодих і святих ельфів. Головним джерелом є твори Джона Толкіна. Попри фентезійну форму, описані в його творах відомості безумовно мають раціональну основу і приховані пласти глибинних знань.

Отже, щоб стати вічно молодим, треба стати універсальною людиною, а для цього треба досліджувати ельфійський спосіб життя. Ефективне дослідження передбачає постійне висування гіпотез і їх практичну перевірку. Окрім того, щоб стати ельфами, треба поводитися так, наче ми вже є ельфами. Простіше кажучи, треба грати в ельфів.

З чого почати? З перегляду кінотрилогії «Володар перснів» та наступних фільмів цього циклу.

Військо ельфів

Продовження: 

• Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості
• «Чорний лебідь «Ганса»: три компоненти керованої молодості – мотивація, еволюція, організація»