Саме таке розташування кольорів, на думку багатьох ентузіастів, було на прапорах УНР до гетьмана Скоропадського. Проте фахові історики з цим не згодні.
Крім того, дехто звертається до езотеричних вчень, таких як фен-шуй, стверджуючи, що жовтий колір, який є символом сонячного, активного, духовного начала, має домінувати над синім – пасивним, холодним і матеріальним.
Такі заклики стали помітнішими з розгортанням Євромайдану. Але охочі поміняти місцями кольори на національному прапорі були й раніше, і навіть у Верховній Раді.
У 2007 році позафракційний депутат Олег Антипов подав на розгляд колег законопроект, в якому пропонував поміняти місцями смуги на прапорі. У пояснювальній записці він апелював до китайських національних учень і стверджував, що синьо-жовтий прапор проголошує "панування "Закону занепаду".
Парламент відправив документ на доопрацювання, а колишні колеги пана Антипова по опозиції сказали, що "в найближчі сто років" не збираються міняти державні символи.
"Символіка – це концентрований світогляд, а світогляд повинен бути правильним", - вважає засновник сайту "Народний оглядач" Ігор Каганець.
Пан Каганець - один з палких прихильників жовто-блакитного, або, як він каже, сонячно-блакитного прапора.
За словами активіста, йдеться не про перевертання стяга, а саме про його заміну.
На думку пана Каганця, нині в Україні набуває активності третій політичний проект: поруч з владою і опозицією, які загалом існують в одній системі цінностей і розвивалися в однакових історичних умовах, на Майдані постає Українська Держава, заснована на українських традиціях та світогляді. І сонячно-блакитний прапор потрібен цьому "трохи хаотичному" майданному рухові, щоб якось ідентифікувати себе, каже активіст.
Однак львівський історик Андрій Гречило, який очолює Українське геральдичне товариство, вважає, що ідея про новий прапор може лише поглибити розкол у країні.
За його словами, сьогодні національні символи – це ледь не єдиний чинник, який об’єднує українців.
"І зараз, дивина, беруться люди брудними руками це ревізувати, не маючи ні знань, ні нічого", - обурюється науковець.
Пан Гречило переконаний, що зміна прапора не має під собою історичних підстав, і розцінює таку ініціативу як зневагу до національних символів.
"Наївна віра, що, мовляв, прапор перевернеться і зразу життя в нас налаштується, попливуть молочні ріки по кисільних берегах – це дурне, – каже історик. – Воно якраз навпаки, відриває людей від активних дій змінювати щось на краще".
Прибічники жовто-блакитного прапора стверджують, що саме такий варіант стяга затвердив у 1918 році сам Михайло Грушевський, тодішній голова Центральної ради - уряду Української Народної Республіки. А те, що прапор згодом став блакитно-жовтим – це провина гетьмана Скоропадського, який, прийшовши до влади і розпустивши Центральну раду, начебто поміняв місцями кольори.
Однак Андрій Гречило називає таке трактування історії міфом. Він каже, що станом на 1917 рік не було усталеного порядку кольорів і українці використовували обидва варіанти свого прапора. Так само, як і поляки до 1919 року користувалися і біло-червоним, і червоно-білим стягом.
27 січня 1918 року Центральна Рада затвердила тимчасовий закон про флот УНР, в якому визначила прапори для військового і торговельного флотів – обидва блакитно-жовті. На тому засіданні головував Михайло Грушевський, уточнює історик.
Вигадка про те, що у березні того ж року за наполяганням Грушевського уряд УНР затвердив жовто-блакитний державний прапор, з'явилася в міжвоєнний період, коли дослідники не мали доступу до архіву документів, впевнений пан Гречило.
За його даними, документи того часу збереглися і вони не підтверджують цю гіпотезу.
Дослідник геральдики розповідає, що синьо-жовтий прапор використовували також і Західноукраїнська Народна Республіка, і Дієва армія УНР.
Не менш категорично пан Гречило ставиться і до спроб пояснити доцільність жовто-блакитного прапора езотеричними східними вченнями на зразок фен-шуй.
"Свого часу розповідали анекдот: чому розпався Радянський Союз? Тому що Ленін в Мавзолеї лежав не за фен-шуєм", - іронізує історик.
За його словами, китайське вчення про гармонію людини і всесвіту ніяк прямо не стосується українських символів.
"Китайський прапор не відповідає фен-шую. Ніякі прапори за фен-шуєм не створюються", - додає він.
Однак Ігор Каганець, не заперечуючи загалом принципи фен-шую, каже, що жовто-блакитний стяг відповідає "природному уявленню людини про порядок" і що правильний порядок кольорів закріплений у самій назві прапора: жовто-блакитний.
За його словами, "блакитний", або як раніше казали – "облочистий" – означає водянистий. Це слово, каже він, має спільний корінь з такими словами, як "оболонь", "болото" чи "волога".
"Жовто-блакитний прапор – це прапор життя. Зверху сонце, а знизу вода. Навпаки не може бути", – переконаний активіст.
В будь-якому разі, для того, щоб офіційно поміняти синьо-жовтий прапор, який прописаний в Загальних засадах Конституції, на жовто-блакитний, знадобиться спочатку дві третини голосів у парламенті, а потім ще й національний референдум.
Тож теза опозиціонерів про неготовність міняти державні символи в найближчі сто років видається аж ніяк не перебільшенням.
Кожна ідея проходить декілька фаз(етапів):
- цього не може бути тому що не може бути ніколи
- зараз я швидко розібью цю теорію вщент
- саме Я це придумав
- та це відомо всім
Жовто-блакитний прапор як ідея зараз знаходиться на на другому етапі. Не за горами день, коли академічні науковці "придумають" жовто-блакитний прапор та кинуться його обґрунтовувати.
А ми послухаємо, посміхаючись у вуса ;-)
Коментарі
Кожна ідея проходить декілька фаз(етапів):
- цього не може бути тому що не може бути ніколи
- зараз я швидко розібью цю теорію вщент
- саме Я це придумав
- та це відомо всім
Жовто-блакитний прапор як ідея зараз знаходиться на на другому етапі. Не за горами день, коли академічні науковці "придумають" жовто-блакитний прапор та кинуться його обґрунтовувати.
А ми послухаємо, посміхаючись у вуса ;-)