Черчилль

Книга Кирила Єськова «Останній персненосець» перевернула уявлення про абсолютне зло, представляючи Мордор цивілізованою та демократичною країною, а ельфів – жорстокими покидьками. Цей інтелектуальний сарказм демонструє, як ідеологізована пропаганда може докорінно спотворити реальність і перетворити садистів на шляхетних героїв.

Американський історик Дерріл Купер кидає виклик загальноприйнятій історії, оголошуючи Вінстона Черчилля головним лиходієм Другої світової війни. Черчилль свідомо відкинув мир у 1940 році, обрав стратегію терористичних бомбардувань цивільних і спричинив глобальну катастрофу задля власних амбіцій та фінансової вигоди. Він свідомо відмовився від мирних пропозицій Гітлера, коли війну ще можна було зупинити.

Для перехоплення управління ворог використовує слабкості лідерів. Такими можуть бути фізичні недоліки, фінансова скрута, надмірна довірливість, комплекс неповноцінності.

Подвійна політика Черчилля визначається його двоїстим становищем: з одного боку він представляв інтереси англійського істеблішменту в цілому, з іншого – всередині цього істеблішменту був особливо близький саме до Ротшильдів, але обидві сторони були, за висловом Г. Препарата про англійську довоєнну політику, «складовими частинами одного і того ж шахрайства... ».

Мати надійних, багатих, сильних, щедрих союзників це саме те, що в усі часи іменувалося готовністю до війни. Союзники не приходять самі. Їх треба знайти, союз з ними треба забезпечити. І зовсім не договорами, а треба поставити їх в таке становище, щоб вони самі, добровільно, без будь-яких договорів допомагали. Товариш Сталін так і вчинив. Поставив їх в становище.

«Чи вступить Америка у війну чи ні – це байдуже, так як вона вже підтримує наших ворогів усіма силами, які здатна мобілізувати». (Адольф Гітлер)

Тільки в 1972 році у Вашингтоні відбулося підписання угоди про врегулювання розрахунків за ленд-лізом. За цією угодою, СРСР зобов'язався до 2001 р. заплатити 722 млн. дол., включаючи відсотки. До липня 1973 р. були здійснені три платежу на загальну суму 48 млн. дол., після чого подальші виплати припинилися. У червні 1990 року під час переговорів президентів США і СРСР сторони повернулися до обговорення боргу . Був встановлений новий термін остаточного погашення заборгованості – 2030 рік і сума – 674 млн. дол. Після розпаду СРСР зобов'язання за цим боргом перейшли до Росії.

Психіатр, який вивчав історію хвороби Франкліна Рузвельта (Franklin D. Roosevelt), стверджує, що на заключному етапі Другої світової війни той віддав Йосипу Сталіну значну частину Східної Європи тому, що знаходився в глибокій клінічній депресії.

"Містере президенте, мені здається, що ви намагаєтеся покінчити з Британською імперією. Це видно з усього ходу ваших думок про устрій світу в повоєнний час. Але незважаючи на це, – він махнув вказівним пальцем, – не дивлячись на це, ми знаємо, що ви – єдина наша надія. І ви, – голос його драматично здригнувся, – ви знаєте, що ми це знаємо. Ви знаєте, що ми знаємо, що без Америки нашій імперії не встояти". ( Вінстон Черчіль в розмові з Франкліном Рузвельтом)