Процес пішов, і набирає все більших обертів. Багато людей виходять у своїх містах. Невже щось буде?
А взагалі швидко проголосувати за закон, і піти на канікули, це було "геніально" з боку влади.
Цілком згідна, що «Український народ веде війну на два фронти – зовнішній проти Росії і внутрішній проти власних узурпаторів та паразитів. Для перемоги на зовнішньому фронті необхідна перемога на внутрішньому. Без цієї внутрішньої перемоги нас чекає катастрофа».
Загородній завжди підкреслює необхідність менше зважати на чужі впливи, а більше розраховувати на власні сили. Він наголошує, що влада має виробляти й купувати свою зброю, і ганьбить тих, хто наживається на війні.
Костянтин Корсун написав, що 23 липня людей було разів у 10 більше, ніж 22 липня – за відчуттями. Площа явно вже не вміщає усіх охочих. Забиті усі прилеглі вулички, натовп майже аж до Хрещатика. "Дух протесту я відчув ще коли заходив у метро – молода дівчина навпроти тримала в руках пусту картонку й одразу було ясно, що ми з нею рухаємося в одне місце. Щось виводити маркером на картоні молодь починає ще на Театральній. Процентів до 90 – люди до 30 років, старших досить мало, а за 50 – буквально одиниці".
Це все, що нам треба знати про психопатів та нейромережі :)
І якщо 2013-го вся Україна зʼїжджалася до Києва, то 2025-го таких притягальних центрів уже збільшилося!!!
Відчуття ейфорії ("як на музичному фестивалі") – це ознака вже сформованого егрегора. Так було на першому Майдані – про це стаття "Київський етнотворчий реактор: За колективним оргазмом на Майдані Насолодження спостерігає вся планета" (28.11.2004).
У протестуючих з'явились і доволі екзотичні гасла: "Зеля – чорт" і "Єрмака – нах**". Творчий процес триває!
Цілком згідна, що «Український народ веде війну на два фронти – зовнішній проти Росії і внутрішній проти власних узурпаторів та паразитів. Для перемоги на зовнішньому фронті необхідна перемога на внутрішньому. Без цієї внутрішньої перемоги нас чекає катастрофа».
Загородній завжди підкреслює необхідність менше зважати на чужі впливи, а більше розраховувати на власні сили. Він наголошує, що влада має виробляти й купувати свою зброю, і ганьбить тих, хто наживається на війні.
Костянтин Корсун написав, що 23 липня людей було разів у 10 більше, ніж 22 липня – за відчуттями. Площа явно вже не вміщає усіх охочих. Забиті усі прилеглі вулички, натовп майже аж до Хрещатика. "Дух протесту я відчув ще коли заходив у метро – молода дівчина навпроти тримала в руках пусту картонку й одразу було ясно, що ми з нею рухаємося в одне місце. Щось виводити маркером на картоні молодь починає ще на Театральній. Процентів до 90 – люди до 30 років, старших досить мало, а за 50 – буквально одиниці".
Судячи з різних відео, в Києві на протест вийшли приблизно 10 тисяч. Процес розгортається.