Стас народився в Алтайському краї, в Росії, але всю свою творчість присвятив Україні. Він помер від інсульту, третього за ліком у свої 59 років. Сьогодні його відспівували в греко-католицькій церкві на Аскольдовій могилі. Проводити співака в останню путь прийшли багато відомих в Україні людей. Серед них – Оксана Білозір, Володимир Філенко, Марія Бурмака, Юрій Луценко і багато інших діячів культури і політики.

Василь Врублевський, письменник, начальник Управління культури і туризму Житомирської обласної держадміністрації:

- Він був одним з кращих українських бардів в тому розумінні, яке ми вкладаємо слово «бард». Тому, дізнавшись про його смерть, я все кинув і поїхав до Києва.

Віталій і Дмитро Капранови, видавці, літератори, керівники видавництва «Зелений пес»:

- Тризубий Стас – це наша юність. Ми вперше почули його, живучи в Москві. Пісні Тризубого постійно слухали у себе машині, і сьогодні ми можемо їх співати десятками. А познайомилися ми з ним на конкурсі анекдотів у Львові на фестивалі «Вивих», коли разом були в жюрі, яке судило ці анекдоти. Він тоді для нас тоді був небожителем, який виявився насправді живою, веселою людиною з гітарою. Щоправда, надалі ми з ним не працювали. Зустрічалися, випивали по п`ятдесят грамів.

Сьогодні, проводжаючи його, можна сказати, що Стас був культурною, політичною зброєю української нації. Скорботно, що від нас пішла людина прямої дії, борець і берсерк, наш, козацький берсеркер.

Олександр Власюк, письменник-казкар:

- Його смерть стала для мене повною несподіванкою, про яку я дізнався випадково. Тризубий Стас був мені другом і товаришем, ми разом виступали, знімали передачі. Скажу більше: я виріс на його творчості. Він виконував свої пісні, живучи в Росії, а я переписував їх слова на коліні. Познайомилися ми в Києві, років десять тому. Почали разом працювати, знімали передачі про авторську пісню, планували записати кілька пісень до мультфільму. Я шокований: від нас пішла людина, рівній якій не було в Україні. Тут одного вбили на полюванні – то вся країна два тижні гула, а про Стаса майже ніхто нічого не каже.

Микола Вересень, тележурналіст:

- Мені подзвонив депутат Володимир Філенко і повідомив про смерть Стаса.

Я знав його, але не дуже близько. Стас був певною сторінкою нашої історії. Це людина, яка зробила все, щоб Україна стала Україною.

Проте оцінку його творчої діяльності я поки що давати не можу. Це станеться через десять років, і це зробить суспільство, а не я.

Юрій Шухевич, син Романа Шухевича, головнокомандувача УПА:

- Він будив українську душу, отруєну наркотиком більшовизму. На жаль, я особисто не знав Стаса, але слухав його пісні. Але ж і з Шевченком ніхто з людей, які знаходяться тут, не знайомий. Проте всі знають, що він зробив для України.

Богдан Бенюк, актор:

- Пішла геніальна людина, геніальність якої полягала в тому, що він мав величезну душу. Це була душа росіянина, що будила душі українців. Це великий росіянин, який народився в Росії, став великим трудягою для українського духу і для української нації.

>bОксана Білозір, співачка:

- Він пішов від нас у річницю трагедії під Крутами. І це символічно - все його життя було служінням, в інший день він піти і не міг.

Володимир Цибулько, письменник:

- Станіслав Щербатих був людиною, яка всім доводила, що українці – не проста нація, і потрібно зробити якийсь крок, щоб тебе поважали в світі. Тут говорили, ніби його діяльність – це компенсаторика, спрямована на спокутування Росією свого гріха перед Україною. Насправді це не так, просто ця людина завжди гостро відчувала несправедливість і боролася з нею

Як художник він був універсалом, і його универсалізм ішов на те, щоб заповнювати порожнечі в художньому просторі. Не було авторських пісень – він робив. Не було авторських мультиків – він робив їх. Все життя Стас присвятив тому, що робив того, чого не вистачало. Така, напевно, місія великих людей в депресивній культурі, а українська культура все ще депресивна. Характерно, що багато пісень Стаса були написані під якогось конкретного слухача, одну людину, але подобалися вони багатьом. І щоразу це була певна його перемога барда над дійсністю.


Після відспіву тіло Стаса повезли до Івано-Франківська, міста, де він провів своє дитинство, покійного проводжали дружина Марія і син Роман. Прощавай, Стасе.

Фоторепортаж