Михайло Труш, ветеран УПА: "Ми були всі одинакові за одну Україну. В нас провідники були найбільше із Східної України і Північної і східної. Були командири, був командир Сіроманського куреня, був командир Полтави, були хлопці навіть харків'яни."

Після покладання квітів та спільної молитви, син Романа Шухевича запалив вогонь пам'яті, який передали в усі райони Львівщини. Свою лампадку Юрій Шухевич повезе на Івано-Франківщину, де в селі Княгиничі на місці колишньої криївки відкривають музей. Юрій Шухевич тішиться тим, що вшанування його батька підтримав Президент, а у невизнанні усією Україною звинувачує політиків.

Юрій Шухевич, син Романа Шухевича: "Треба щоби люди менше били себе в груди і кричали, які вони великі патріоти при тому крали, а більше щоби на це працювали. Якби працювали з посв'ятою то не бійтеся донесли би цю ідею до Луганська і до Донецька і УПА була б визнана."

Зараз у будинку, де загинув Роман Шухевич, - музей УПА. Науковці та дослідники досі не можуть знайти місце поховання генерал-хорунжого, однак достеменно знають про останні хвилини його життя. На світанку 5 березня 1950 року 2 тисячі радянських спецслужбістів та вояків оточили його підпільну штаб-квартиру.

Любов Дацько, науковий працівник музею: "Роман Шухевич розуміюче своє безвихідне становище, оточений такою кількістю військ, без охорони, без бажання живим здаватися приймає смерть героя, стріляє собі у висок."

У день свята обласна влада нагородила 51 одного вояка УПА пам'ятними відзнаками та пообіцяла - такі відзняки протягом місяця отримають усі ветерани визвольних змагань.