У своїй автобіографічній повісті “Художник” Тарас Шевченко розповідає про зустріч у Літньому саду Санкт-Петербурга двох українців – 22-річного кріпака та студента Петербурзької Академії мистецтв з Богуслава. Ніхто з оточення великого Кобзаря не увійшов так глибоко в нашу свідомість, як його друг і “незабвенный благодетель” Іван Максимович Сошенко. Дехто навіть каже: “Не було б Сошенка, не було б і Шевченка”.

Український художник і педагог Іван Сошенко народився у місті Богуслав, що стоїть над мальовничою скелястою річкою Рось в Київській області. Богуславська громада разом зі своїм міським головою Никоненком Ігорем Михайловичем вирішила увіковічнити пам’ять славного земляка. Коштом Богуславської міської ради була видана книжка про Івана Сошенка, перевиданий біографічний нарис про Івана Максимовича Сошенка 1876 року. Влітку цього року в Богуславі відзначили 200-річчя з дня народження Івана Сошенка, провели конференцію “Митець знаний і невідомий”, у Богуславському гуманітарному коледжі відкрили художню виставку.

31 жовтня в будинку Спілки письменників України міський голова Богуслава Ігор Никоненко і голова Громадської Ради України Валентин Халецький представили ідею створення оргкомітету з увіковічення пам’яті І. Сошенка і поставити йому пам’ятник в Санкт-Петербурзі. Ідея створення оргкомітету була підтримана, його очолили Валентин Халецький та Ігор Никоненко.

Депутат ВР Катерина Самойлик у своєму виступі відзначила, що ідея гарна і вона залюбки ввійде до оргкомітету. Вона запропонувала звернутися до Посольства Російської Федерації і Кабінету міністрів України, які, на її думку, не відмовлять у підтримці ідеї поставити пам’ятник в Санкт-Петербурзі, де вчився український художник І.М.Сошенко.

Колишній мер Києва Леонід Косаківський порадив заручитися підтримкою 5-6 депутатів Верховної Ради України – взяти у них підписи, щоб дати доручення в Кабінет міністрів України. Народний артист України, колишній керівник головного управління культури Київської міськдержадміністрації Олександр Биструшкін відзначив, що треба діяти швидко, аби гроші на пам’ятник були закладені в державний бюджет України на 2008 рік. На його думку, все має бути на державному рівні, і цей пам’ятник сприятиме зміцненню дружби між Україною й Росією.

Серед присутніх на зібранні були громадські діячі, депутати Верховної Ради попередніх скликань, чинні і колишні мери міст. У конференц-залі були виставлені картини Івана Сошенка, грали богуславські музики. Богуславський музичний колектив “Доля” на завершення зібрання виконав два романси – один оспівував славне місто Богуслав, а другий – вічне кохання.