Володимир Лупацій: «Ключове питання — це відсутність політичної волі та засилля компрадорської еліти»
11.03.2008 - 15:15
Володимир Лупацій: «Ключове питання — це відсутність політичної волі та засилля компрадорської еліти»
Світ
бізнесhttps://ar25.org/node/13850
Image
Чи вистачає Україні газу власного видобутку?
За оцінками експертів, частка газу власного видобутку у загальному обсязі споживання України біля 20%. Заходи щодо економії та зменшення енергомісткості української економіки дозволяють і далі нарощувати рівень самозабезпечення газом України.
Сьогодні держава втратила контроль за використанням навіть того газу, який видобувається на українських свердловинах. Але навіть відновлення контролю не дозволить вирішити проблему остаточно. Значна частина газу споживається населенням не лише прямо, але і опосередковано. Відтак основною «чорною дірою», що поглинає газ власного видобутку, є застаріла українська теплоенергетика та житлово-комунальне господарство. Саме в цій сфері відбувається левова частка зловживань при використанні первинних енергоносіїв — нафти, газу, вугілля, ядерного палива.
Чи справді українські платники податків фінансують газопостачання енергозатратних підприємств Пінчука, Ахмєтова, Фірташа, Міттала та інших?
Енергомістка та ресурсномістка індустрія України споживає не лише газ. Вона споживає в 2-5 разів більше ніж в Європі електроенергії, вугілля, теплової енергії. В цьому контексті проблема не у газі, а в політичній монополії, яку утримують власники енерго- та ресурсомісткої промисловості. Відсторонення держави від контролю за енергетичними ринками, від контролю за використанням природної ренти робить всіх інших суб’єктів заручниками.
Який вихід з цієї ситуації?
Ключове питання — це відсутність політичної волі та засилля компрадорської еліти, яка керується не національними інтересами, а питаннями використання владних позицій для незаконного присвоєння рентних доходів від використання українських надр, землі тощо.
По-друге, українська держава повинна відновити контроль за фінансовими потоками в усіх компаніях енергетичного сектору, в яких держава зберігає контрольний та блокуючий пакети.
По-третє, потрібно ліквідувати штучні бар’єри, які блокують розробку законсервованих та нових родовищ нафти та газу на території України.
По-четверте, Україна повинна повернутися обличчям до півдня. Необхідна національна стратегія щодо розробки та освоєння нафтогазових родовищ на шельфі Чорноморського та Азовського морів. Найкращий приклад — Россія, яка реалізувала політику відновлення контролю за стратегічними родовищами нафти і газу.
В тему:
Газові угоди — чергова зрада національних інтересів
Як умовити суспільство полюбити олігархів?
Банкрути
Головною загрозою національній безпеці України є її владна верхівка
Нова Угода партії снайперів
За оцінками експертів, частка газу власного видобутку у загальному обсязі споживання України біля 20%. Заходи щодо економії та зменшення енергомісткості української економіки дозволяють і далі нарощувати рівень самозабезпечення газом України.
Сьогодні держава втратила контроль за використанням навіть того газу, який видобувається на українських свердловинах. Але навіть відновлення контролю не дозволить вирішити проблему остаточно. Значна частина газу споживається населенням не лише прямо, але і опосередковано. Відтак основною «чорною дірою», що поглинає газ власного видобутку, є застаріла українська теплоенергетика та житлово-комунальне господарство. Саме в цій сфері відбувається левова частка зловживань при використанні первинних енергоносіїв — нафти, газу, вугілля, ядерного палива.
Чи справді українські платники податків фінансують газопостачання енергозатратних підприємств Пінчука, Ахмєтова, Фірташа, Міттала та інших?
Енергомістка та ресурсномістка індустрія України споживає не лише газ. Вона споживає в 2-5 разів більше ніж в Європі електроенергії, вугілля, теплової енергії. В цьому контексті проблема не у газі, а в політичній монополії, яку утримують власники енерго- та ресурсомісткої промисловості. Відсторонення держави від контролю за енергетичними ринками, від контролю за використанням природної ренти робить всіх інших суб’єктів заручниками.
Який вихід з цієї ситуації?
Ключове питання — це відсутність політичної волі та засилля компрадорської еліти, яка керується не національними інтересами, а питаннями використання владних позицій для незаконного присвоєння рентних доходів від використання українських надр, землі тощо.
По-друге, українська держава повинна відновити контроль за фінансовими потоками в усіх компаніях енергетичного сектору, в яких держава зберігає контрольний та блокуючий пакети.
По-третє, потрібно ліквідувати штучні бар’єри, які блокують розробку законсервованих та нових родовищ нафти та газу на території України.
По-четверте, Україна повинна повернутися обличчям до півдня. Необхідна національна стратегія щодо розробки та освоєння нафтогазових родовищ на шельфі Чорноморського та Азовського морів. Найкращий приклад — Россія, яка реалізувала політику відновлення контролю за стратегічними родовищами нафти і газу.
В тему:
Газові угоди — чергова зрада національних інтересів
Як умовити суспільство полюбити олігархів?
Банкрути
Головною загрозою національній безпеці України є її владна верхівка
Нова Угода партії снайперів
Останні записи