За даними газети, гроші на спецзв’язок уряд отримав від продажу останніх 26% акцій UMC. За цей пакет акцій Кабмін отримав від російської компанії “Мобільні телесистеми” (МТС) 87,5 млн. доларів, а 10% від цієї суми отримала СБУ.

Створення єдиної Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ), яким нині має зайнятися СБУ, має вже досить довгу і скандальну історію, пише “Львівська газета”. І це при тому, що з’ясувати подробиці цього проекту практично неможливо – всі нормативні документи з питань НСКЗ уряд продукує під скромними грифами “не для друку” та “для службового користування”.

Як зазначає газета, закон “Про національну систему конфіденційного зв’язку”, який ухвалив парламент 10 січня 2002 року, визначає її як “спеціальні мережі зв’язку, їх стаціонарні та мобільні компоненти”, що забезпечують захищений обмін інформацією між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Проте, ще до прийняття цього закону, така ідея виникла в уряді Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА. Тоді уряд ухвалив постанову під грифом “не для друку” про створення загальнодержавної системи конфіденційного мобільного радіозв'язку для силових структур та державних чиновників.

За даними газети, на підставі цього документу державна компанія “Укрспецекспорт” (торгівля зброєю і військовим обладнанням) 13 серпня 1999 року уклала контракт на поставку апаратури та розгортання системи з французькою Matra Nortel Communications, яка контролює 35% французького ринку радіозв'язку. Комунікаційне обладнання Matra Nortel Communications використовує французька армія, поліція та військовий флот, а мережі зв’язку працюють у Чехії, Словаччині, Румунії, Швейцарії, Іспанії та деяких інших європейських країнах.

Ця фірма, створена спільно з норвезькою Nortel, належить одній із найбільших фінансово-промислових груп Франції – Lagardere, яка, до речі, у квітні того ж 1999 року підписала з урядом України контракт на інвестування 120 млн. доларів США в модернізацію спецзв’язку уряду, органів державної безпеки та міліції України та деяких інших службових комунікацій. Фінансування робіт із модернізації систем зв’язку та розгортання таємної мобільної мережі повинна була здійснюватися за рахунок чинної тоді державної французької кредитної лінії, а також через позику французького ж банку Credit Agricole Indosuez.

Видання зауважує, що “тоді цим наполеонівським планам не судилося стати реальністю – спалахнув скандал. Про плани уряду дізналися депутати Верховної Ради, і за день до набрання контрактом законної сили, 12 жовтня 1999 року, парламент ухвалює спеціальну постанову, якою зобов’язує уряд скасувати всі свої нормативні документи щодо “таємних мобілок” та зупинити реалізацію контракту з Matra Nortel як такого, що загрожує національній безпеці – на думку депутатів, використання іноземних криптозасобів та апаратури порушує вимоги Закону “Про державну таємницю”, а сам контракт було укладено всупереч Конституції”.

“Львівська газета” пише, що представники СБУ у Львові та у Києві “не були готові коментувати плани з розвитку Національної системи конфіденційного зв’язку і можливість розгортання в їх межах мобільної спецмережі”.


В тему:

Президент США одобрил стратегию кибербезопасности (рос. мовою)

США хочуть шпигувати за всіма користувачами Інтернету

Неблагонадійні

Види інформаційної війни

Е-бізнес, Е-комерція... Е-ЦРУ!

Засіб від шпигунів

Мова і війна