Для більшості християн воно було лише теорією і недосяжним ідеалом. Для більшості євреїв, семітів та інших неєвропейських народів вчення Христа і досі лишається надто “твердою їжею”, тому ареал поширення християнства в основному збігається з ареалом білої раси.

Щоб краще зрозуміти сутність нинішнього етапу розвитку християнства, давайте ще раз пригадаємо принцип чотирьох фаз (див.: «Мистецтво Золотої Ери»):

У процесі наближення до своєї мети психоінформаційна система має тенденцію проходити чотири фази розвитку:

1 — генерування і формулювання ідеї;

2 — створення діючого прототипу (чорнового зразка);

3 — перевірка життєздатності прототипу (системна криза);

4 — подолання кризи і перехід на вищий системний рівень.

Перша фаза розвитку християнства почалася після вознесіння Ісуса Христа. Це був час ейфорії, релігійного екстазу і вибухового поширення християнського вчення у межах тодішнього індоєвропейського світу. Це був період буйний і хаотичний, але чистий і щирий. Визнання Христа не приносило жодної матеріальної вигоди. Воно несло духовне оновлення і відчуття повноти життя. Це фаза, на якій домінували подвижники, чудотворці та святі.

Друга фаза припадає на період європейського Середньовіччя. Це час впорядкування релігійного життя, творення нових організаційних структур — орденів, братств, церков. Час видатних досягнень, але водночас період крайнощів, екстремізму і релігійних воєн. На жаль, без цього рідко обходиться розвиток на другій фазі.

Так сталося, що саме в цей час відбулося державне запровадження християнства на Русі з характерними для другої фази радикалізмом і екстремізмом — від пасивного непротивлення злу (яке іноді чомусь вважали християнською чеснотою) до форсованої християнізації (в якій не було потреби, оскільки християнство потрапило в Русі на благодатний ґрунт і нормально розвивалося вже з 1-го століття, бо відповідало давнім арійським традиціям). Але через всі ці крайнощі треба було пройти для здобуття необхідного досвіду. Тодішні християни діяли в межах свого рівня розвитку і свого розуміння Христового вчення. Деякі держави (напр., Візантія, Польща, Московія), усвідомивши силу нової релігії, почали її активно застосовувати для політичних маніпуляцій. Настав час хаотичного перемішання релігії і політики.

Третя фаза почалася з європейської Реформації і триває до наших днів. Це період кризи, яка в наші дні відчувається особливо гостро. Християнська церква розділилась на ворогуючі утворення. Нові псевдохристиянські церкви, які нині ринули в Україну, дуже часто нагадують товариства з обмеженою відповідальністю, для яких Ісус Христос — це лише спосіб уникнення оподаткування. Релігію зробили формою маркетингу, а бізнес перетворили на релігію.

Поряд з цим на третій фазі відбулось і багато позитивного — Євангеліє поширилось по всьому світу, а істини віри стали предметом наукового дослідження та широкого зацікавленого обговорення.

В останні десятиліття відбувся різкий сплеск месіанських почуттів, очікувань кінця світу і наступного пришестя Ісуса Христа. Християнство, а з ним і вся сучасна цивілізація, стоїть на порозі переходу у нову якість.

Що являтиме собою нова цивілізаційна модель?

1. Світоглядна база — Арійське християнство, тобто Православ’я-IV. Це християнство рівня мудрості і святості, що передбачає використання всього кращого з попереднього релігійного досвіду, глибоке осмислення Христового вчення і його тотальне проникнення у щоденне життя та соціальну практику, гармонію духовного, психічного і тілесного. Метафізичний архетип — Боголюдина, приклад для наслідування — Ісус Христос.

2. Структуроване і солідарне суспільство на принципах природовідповідної праці, творчості, свободи і дисципліни. Форма державної організації — Гетьманат. Релігійне ядро — Православна церква, що поєднує функції віри, науки і мистецтва — Брахманат.

3. Передові технології, толерантні до людини, до майбутніх поколінь, до природи — під девізом “Світ після нас має стати кращим”.

Україна має найкращі у світі антропологічні, історичні, психологічні, геополітичні і геофізичні підстави для формування нової спільноти, здатної подолати нинішню глобальну кризу і започаткувати перехід людства до цивілізації четвертого рівня.

У цьому її місія в справі спасіння людського роду, священний обов’язок перед Богом і людством. “Закопування у землю” цього дарованого Богом таланту рівнозначне смертному гріху і самогубству — духовному та фізичному.

Наше майбутнє і наш порятунок лише в одному — в максимально інтенсивній духовній, інтелектуальній та фізичній праці та рішучому переходу у нову екологічну нішу, оскільки стара ніша вже непридатна для життя. Або ми піднімаємось на вищий рівень, або перетворюємось на перегній для сильніших націй.

Для здійснення Великого Переходу організаційне ядро нової спільноти зобов’язане в короткий термін досягнути на території України сукупності параметрів, позначених терміном Арійський Стандарт (від стан — усталений, стабільний і арт — мистецтво, досконала форма; сьогодні описані вище параметри є ідеалом, але для нової раси вони мають стати стандартом, тобто звичним, природним станом речей):

1) гармонія віри, розуму і способу життя;

2) природовідповідна соціальна організація;

3) передова технологічна база.

УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОСОЦІАЛЬНИЙ ОРГАНІЗМ СЬОГОДНІ НАРОДЖУЄ НОВУ АРІЙСЬКУ ДЕРЖАВУ.

ГОЛОВНИЙ ПРИНЦИП ЇЇ УТВОРЕННЯ — АРІЙСЬКИЙ СТАНДАРТ.

ІДЕАЛ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ — ІСУС ХРИСТОС, ІСТИННИЙ АРІЄЦЬ.

-------------------------------------
В тему:

Мова і війна

Спокійно, ви у руках Матриці!

Чи належала Діва Марія до роду Давида?

Етнічна основа християнства: гали—галілеяни—тиверці

Обережно: апокрифи!

Спецоперація “Книга Якова”

Чи були “східні мандри” Ісуса Христа?

А чи було “обрізання Господнє”?

Юдейська Пасха чи арійська Таємна вечеря?

Чи були в Ісуса рідні брати?

Мистецтво Золотої Ери

Гіперборійські традиції українців

Четверте пришестя Спасителя

Як виглядав Христос

Відлуння третього пришестя

Істинний арієць