То в чому ж річ? Невже можна поставити під сумнів значне досягнення нової влади? Це питання доцільно було би задати, якби влада дійсно зробила досягнення. Якби здійснені перестановки і ротації справді називались адмінреформою… То чи можна назвати цю подію справжньою адміністративню реформою?

За часів Леоніда Кучми кабміни змінювались мало не щороку. І щоразу змінювався і їх персональний склад, і назви міністерств та відомств, і їхні повноваження… але ніхто такі зміни «адміністративною реформою» не називав. Тому що це і не було адміністративною реформою. Це були звичайнісінькі реорганізації уряду. І сьогодні відбулось саме ЦЕ. Тоді навіщо так «гучно» називати ці процеси?

Чиновники з жахом очікували адміністративно-територіальної реформи лише тоді, коли йшлося про об’єднання областей і передачу повноважень від державних адміністрацій до органів місцевого самоврядування. Але розмови, як за часів Кучми, так і Ющенка, так і лишились розмовами. Самодостатнє місцеве самоврядування і незалежні місцеві еліти не потрібні ані колишній, ані нинішній «владі».

Що ж відбулось? Припускаю, що Янукович і його свита хотіли створити враження, буцім то вони істинні «реформатори», і під виглядом реформ (тобто змін, які призводять до позитивних результатів) пустили ще одну мильну бульбашку. Яка ж справжня мета кадрових ротацій? Невже це банальний піар-хід? Щось не схоже на біло-синіх…

Такий крок може мати відразу декілька цілей:

- Безболісно усунути від влади всіх «неугодних» (як залишки «помаранчевих», так і ненадійних «біло-синіх» або невигідних представників «коаліції»).

- Створити враження проведення реформ по-перше перед МВФ, по-друге – перед своїми виборцями.

- Створити чи підтримати імідж Януковича як «сильного і справедливого» президента.

- Заощадити трішечки коштів (або створити ілюзію ощадливості).


>Читати далі