За таких очевидних провалів і проколів у цивілізованих країнах у відставку відправляють не лише міністра внутрішніх справ, але й керівництво області. Я не знаю, що там собі міркують президент і прем’єр-міністр, але їхня охорона за кількістю вже просто до смішного співпадає з кількістю спецназівців, від яких вислизнув російський кілер. А раптом він поїде з Одеси до Києва… Хто його зможе зупинити? Ну просто майже один до одного сюжет з мого фантастичного роману «День Незалежності», виданого в 2010 році. Якась містика та й годі.

Нинішня адміністрація взяла на озброєння абсолютно провальний метод підбору і розстановки кадрів, який дедалі більше виявлятиме власні вади і хиби. Він полягає в призначенні на всі значимі посади в Києві і областях так званих «донецьких». Очевидно, що в цьому регіоні питома вага розумних, чесних і професійних кадрів навіть в принципі не може бути вищою, ніж в інших регіонах. Тому на відповідальні посади нерідко призначаються часткові і повні дебіли. Вони як правило страждають на агресивність і намагаються скрізь совати свого носа.

Кажуть, що і в Одесі все відбувалося таким чином. Нібито присланий керувати місцевою міліцією «ананас» вирішив покомандувати місцевими «лохами» і всупереч всім інструкціям відправив на захоплення професійного російського кілера міліціонерів, озброєних лише табельною зброєю, тобто пістолетами. Який рівень «професіоналізму» треба було мати, щоб до такого додуматися? Саме через таких ідіотів і гинуть у нас люди.

Але найбільше «професіоналів» з Партії регіонів звичайно знаходиться у Верховній Раді. У експертів, які читають запропоновані ними закони, волосся стає дибки. Повна маячня, абсолютна неграмотність, відсутність елементарної культури. Коли ці з дозволу сказати «проекти законів» потрапляють до Венеціанської комісії, у європейців виникає враження, що в Україні на найвищому державному рівні знаходяться абсолютні дебіли. Що ж їм тоді залишається думати проти рядових громадян нашої держави? Через це приїзд до будь-якої країни чи ЄС української делегації чи керівництва держави вже наперед суто психологічно сприймається як якийсь цирк з обов’язковим показовим виступом клоунів. Якщо хоча б одного ляпа немає, вони відчувають глибоке розчарування.

Очевидно, що системна криза в Україні буде поглиблюватися. Швидкість розпаду і деградації однозначно наростатиме. Все це відбуватиметься на фоні поглиблення цивілізаційної кризи у світі в цілому і в Європі зокрема. Крім того, що кризу посилюють суто суб’єктивні чинники, пов’язані з некомпетентним і непрофесійним управлінням в державі, нині на перше місце неминуче виходить повне вичерпання ресурсу існування не демонтованої у нас радянської системи і радянської ментальності. Люстрації в нас не відбулося і державою продовжують керувати колишні секретарі комсомольських і партійних організацій та системні адміністратори «країни дурнів», яку так називала за часів останнього періоду існування СРСР навіть газета «Правда».

Фактично під Одесою в смертельному бою зійшлися дві системи. Одна була представлена агонізуючою радянською, з її бюрократизмом, корупцією, блатом, інерцією мислення і таке інше, а друга надзвичайно мобільна, агресивна, нічим не обмежена, рішуча. Бандити краще озброєні, в тому числі іноземною високоефективною зброєю, про яку наша міліція може лише мріяти. Одеська область безпосередньо межує з невизнаною Придністровською республікою з розміщеною там деморалізованою російською армією і величезними складами зброї. Торгівля зброєю тут відбувається майже відкрито.

Очевидно, що керівником такої області не повинна бути така людина, як пан Костусєв. Він спрямований не на розв’язання гострих проблем регіону, які в перспективі будуть тільки поглиблюватися, а на замальовування на балконах Одеси гасел «Слава Україні». Та в нього просто часу немає, щоб займатися актуальними питаннями міста і області, коли він знаходить час займатися таким очевидним маразмом.

Як бачимо одна проблема тягне за собою іншу. А це і є яскравим підтвердженням тези про системну кризу нинішньої влади.

---

В тему:

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Афоризми для снайперів. Роман гіперреалістичної фантастики (текст, частина 1)

Книга Петра Масляка «День Незалежності» – кращий подарунок родичам і друзям

Вибрані статті Петра Масляка на порталі
«Народний Оглядач»:

Демонтаж або революція

Брати-мусульмани і брати-українці

Оголосіть, будь ласка, увесь список…

Революції без лідера як нове явище світоустрою

Системна криза влади в Україні

Чому відбуваються революції: Туніс та інші…

Анафема Україні (відповідь українця прем’єр-міністру Росії Путіну)

Маразм застою в Україні

Куди йде Україна: геостратегічний прогноз футуролога

Яку нову країну ми будуємо?

Від рецесії до депресії

Очищення згори або очищення знизу: геостратегічний прогноз

«Розстрільні списки» очима футуролога

Геостратегічний нонсенс

Корупція та історія: історичні реалії й українські аналогії

Корупція, влада і держава: геостратегічний прогноз майбутнього України

Серійні вбивці як комуністично-радянський синдром

Прощавай, демонократіє... Аналітичні нотатки напередодні диктатури

Постгеноцидна нація має право на нестандартні програми відродження