Перше число щорічника “Белоруссия и Украина. История И Культура” вийшло в Москві
10/13/2003 - 11:15
Перше число щорічника “Белоруссия и Украина. История И Культура” вийшло в Москві
Світ
наукаhttps://ar25.org/node/2038
Як зазначається, одне з головних завдань ініціаторів видання – надати можливість багаточисленним дослідникам, які вивчають українську та білоруську проблематику, обмінюватися думками й дискутувати щодо найскладніших та найактуальніших питань історичного минулого східнослов’янських націй. У щорічнику публікуються матеріали конференцій, “круглих столів”, джерела та рецензії на праці російських і зарубіжних вчених. Книга складається з чотирьох розділів, рецензій та наукової інформації.
Матеріали першого розділу “Россия и Украина в XVI – XIX вв.: спорные вопросы взаимоотношений” стосуються питань розвитку та взаємовпливу двох сусідніх культур, спільного й суперечливого в їхніх відносинах. Основні статті: “Православная культура Московской и Литовской Руси в XVI в.: степень общности и различий” М.Дмитрієва, “Спорные проблемы русско-украинских отношений в первой половине и середине XVII в.” Б.Флорі, “Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654 – 1667 гг.” Т.Яковлевої і “Очаги военной силы украинского народа в конце XVI – начале XVIII в.” В.Артамонова.
У другому розділі “Механизмы формирования украинской и белорусской наций в российском и общеславянском контексте (дореволюционный период)” подано матеріали “круглого столу” в Інституті слов’янознавства РАН.
У третьому розділі “Регионы и границы Украины в исторической ретроспективе” йдеться про районування й формування українських земель. Розглядаються їх взаємозв’язки в різні періоди історії. Статті С.Лукашової “Региональная структура украинских земель в представлениях казацкой старшины во второй и третьей четверти XVIII в.”, М.Клопової “Регионы Украины и межрегиональное взаимодействие в концепции украинизации М.С.Грушевского (Львовский период)” і Є.Борисьонок “Советская украинизация в региональном измерении” охоплюють основні етапи формування території сучасної України.
Четвертий розділ “История, культура и религия” містить інформацію про різні аспекти співжиття української нації з іншими в сусідніх державних утвореннях. “Правовое положение украинской общины города Львова XVI – XVIII вв.” М.Капраля, “Записи православного жителя Речи Посполитой о событиях смуты в Русском государстве” Б.Флорі, “Западнобелорусское и западноукраинское церковное летописание конца XIX – первой половины XX в.” Ю.Лабинцева й Л.Щавінської. І.Михутіна подає дослідження під назвою “Февральская революция и образование Украинской центральной рады”.
Далі надруковано чотири рецензії на праці російських і зарубіжних істориків, що стосуються теми середньовічної православної церкви й унії, діяльності Малоросійського генерал-губернаторства й політики Росії в Галичині в роки Першої Світової війни.
У розділі “Наукова інформація” Л.Горизонтов розповідає про Відділ східного слов’янства Інституту слов’янознавства РАН, а М.Дмитрієв – про діяльність Центру україністики й білорусистики МДУ з 1990 по 2002 рр.
Видання цінне тим, що вводить у науковий обіг новий комплекс джерел, подає різні, часто цілком протилежні думки. Як зазначено у передмові, “дослідження історичного минулого і культурного спадку українців та білорусів мають і завжди будуть мати для російських вчених особливе значення”, бо “тільки пізнавши їх історичні долі, вони будуть здатні прослідити історичні долі власної країни”.
---------------------------------------
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Тел./факс +7 095 118-9192
Тел. +7 095 737-8834
E-mail: [email protected]
Web: www.webcenter.ru/~libukr
Матеріали першого розділу “Россия и Украина в XVI – XIX вв.: спорные вопросы взаимоотношений” стосуються питань розвитку та взаємовпливу двох сусідніх культур, спільного й суперечливого в їхніх відносинах. Основні статті: “Православная культура Московской и Литовской Руси в XVI в.: степень общности и различий” М.Дмитрієва, “Спорные проблемы русско-украинских отношений в первой половине и середине XVII в.” Б.Флорі, “Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654 – 1667 гг.” Т.Яковлевої і “Очаги военной силы украинского народа в конце XVI – начале XVIII в.” В.Артамонова.
У другому розділі “Механизмы формирования украинской и белорусской наций в российском и общеславянском контексте (дореволюционный период)” подано матеріали “круглого столу” в Інституті слов’янознавства РАН.
У третьому розділі “Регионы и границы Украины в исторической ретроспективе” йдеться про районування й формування українських земель. Розглядаються їх взаємозв’язки в різні періоди історії. Статті С.Лукашової “Региональная структура украинских земель в представлениях казацкой старшины во второй и третьей четверти XVIII в.”, М.Клопової “Регионы Украины и межрегиональное взаимодействие в концепции украинизации М.С.Грушевского (Львовский период)” і Є.Борисьонок “Советская украинизация в региональном измерении” охоплюють основні етапи формування території сучасної України.
Четвертий розділ “История, культура и религия” містить інформацію про різні аспекти співжиття української нації з іншими в сусідніх державних утвореннях. “Правовое положение украинской общины города Львова XVI – XVIII вв.” М.Капраля, “Записи православного жителя Речи Посполитой о событиях смуты в Русском государстве” Б.Флорі, “Западнобелорусское и западноукраинское церковное летописание конца XIX – первой половины XX в.” Ю.Лабинцева й Л.Щавінської. І.Михутіна подає дослідження під назвою “Февральская революция и образование Украинской центральной рады”.
Далі надруковано чотири рецензії на праці російських і зарубіжних істориків, що стосуються теми середньовічної православної церкви й унії, діяльності Малоросійського генерал-губернаторства й політики Росії в Галичині в роки Першої Світової війни.
У розділі “Наукова інформація” Л.Горизонтов розповідає про Відділ східного слов’янства Інституту слов’янознавства РАН, а М.Дмитрієв – про діяльність Центру україністики й білорусистики МДУ з 1990 по 2002 рр.
Видання цінне тим, що вводить у науковий обіг новий комплекс джерел, подає різні, часто цілком протилежні думки. Як зазначено у передмові, “дослідження історичного минулого і культурного спадку українців та білорусів мають і завжди будуть мати для російських вчених особливе значення”, бо “тільки пізнавши їх історичні долі, вони будуть здатні прослідити історичні долі власної країни”.
---------------------------------------
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Тел./факс +7 095 118-9192
Тел. +7 095 737-8834
E-mail: [email protected]
Web: www.webcenter.ru/~libukr
Останні записи