За підняття теми національно-визвольної боротьби українського народу у ХХ столітті, звісно, організаторам заходу можна тільки подякувати. Але як вибачити те, що після закінчення перегляду фільмів, в яких глядачі побачили чимало наклепів на діяльність ОУН і УПА, жодному з присутніх ветеранів-повстанців та політв’язнів, а також жодному небайдужому взагалі не надали слова, хоч люди насправді бажали висловитися з приводу фальшування історії та пересмикування фактів. На жаль, ніякого обговорення так і не відбулося.

Молодь, якої в залі також було чимало, пішла додому з очевидним розчаруванням. Та й іншим здавалося, що вони побували не в українському кінозалі, а, наприклад, щойно дивилися котрийсь із проросійських телеканалів. Чи можна було залишати без відповіді побачене, коли на екрані українські повстанці знищували мирне населення, до речі, - українців, а чехів рубали сокирами. Саме таку пропаганду завжди проводила сталінська радянська влада, коли виставляла українців-націоналістів бандитами, котрі лише вбивали та заважали мирним «нормальним» людям будувати «совєтську власть».

В російському фільмі УПА постійно намагалися поєднати з німецькими загарбниками, називаючи повстанців прислужниками фашистів. Тут також немає нічого нового – московська пропаганда у чистому вигляді. Наприклад, за старими радянськими штампами, у фільмі показували сотні домовин з тілами нібито закатованих «бєндєровцамі» українців. Звісно, подібні кадри завжди створювали шокуюче враження у непідготованої аудиторії. Але цього разу фільми дивилися львів’яни, обуренню яких після такої інтерпретації історії не було меж.

Читати повністю ТУТ