Податок на нерухомість 2013
Податок на нерухомість 2013
Податок на нерухомість – 2013 рік.
Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що дія статті 265, якою визначений порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, розпочинається з 01 січня 2013 року.
Згідно зі ст. 10 ПКУ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до місцевих податків.
Перелік платників податку на нерухомість визначений пунктом 265.1 ПКУ, а саме ними є власники об’єктів житлової нерухомості (фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти).
Спільна часткова власність: платником податку є власник кожної частки за свою частку.
Спільна сумісна власність (об’єкт не поділений в натурі): платником податку є одна з осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Спільна сумісна власність (об’єкт поділений в натурі): платником податку є кожна особа за належну їй частку.
Згідно з пунктом 14.1.129 ПКУ до об’єктів житлової нерухомості відносяться будівлі, віднесені відповідно до чинного законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий будинок, дачний будинок.
Згідно з пунктом 265.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно:
об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;
будівлі дитячих будинків сімейного типу;
садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;
об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
гуртожитки.
Згідно з пунктом 265.3.1 ПКУ базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. Наприклад, загальна площа квартири 60 кв.м, а житлова 40 кв.м. Податок сплачується з 40 кв.м. - з житлової площі, а не з загальної.
Податок на нерухомість фізичних осіб обчислюється податкової службою на підставі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Податок на нерухомість юридичних осіб обчислюється юридичними особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів на право власності об’єкта.
База оподаткування за кожен об’єкт нерухомості обчислюється окремо.
Пільги з податку на нерухомість встановлені для фізичних осіб та становлять:
для квартири – 120 м2.
для житлового будинку – 250 м2.
База оподаткування зменшується на вказану кількість квадратних метрів. При цьому, зменшення надається один раз за звітний період і застосовується до об’єкта нерухомості, у якому особа зареєстрована, або до іншого об’єкта за вибором платника податку.
Так, фізична особа, яка володіє будинком житловою площею 400 кв.м., з урахуванням пільги, буде сплачувати податок на нерухомість за 150 кв.м, а не за всю площу.
Фізична особа, яка володіє квартирою до 120 кв.м. податок сплачувати не буде.
Необхідно знати, що пільга застосовується лише до одного об’єкта нерухомості. Коли фізична особа володіє двома квартирами по 40 кв.м., то пільга застосовується лише до однієї квартири. За іншу квартиру доведеться платити податок на нерухоме майно в повному розмірі за всю площу квартири.
Тому, що податок на нерухомість є місцевим податком, ставки встановлюються сільськими, селищними або міськими радами за 1 м2 житлової нерухомості. ПКУ встановлює граничну верхню межу ставок:
-Квартири, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м.-1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.
- Житлові будинки, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м.- 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.
-Квартири, житлова площа яких перевищує 240 кв.м.-2,7% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.
-Житлові будинки, житлова площа яких перевищує 500 кв.м.-2,7% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.
Податковим періодом для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є календарний рік.
Податок за нерухомість фізичних осіб розраховується податковою службою самостійно. До 1 липня звітного року податкова служба надсилає громадянину податкове повідомлення рішення, в якому зазначається сума податку до сплати та реквізити платежу. З дня отримання податкового повідомлення рішення у громадянина є 60 календарних днів для сплати податку.
Громадянин може звернутися до податкової служби для звірки. Якщо в результаті звірки сума податку зміниться, фізичній особі надсилається інше податкове повідомлення рішення.
Юридичні особи подають до податкової служби податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до 1 лютого звітного року з розбивкою річної суми податку поквартально. Так, декларацію за 2013 рік треба подати до 1 лютого 2013 року. Декларація подається до податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування. Якщо юридична особа володіє об’єктами житлової нерухомості у двох різних районах міста, то треба подавати дві декларації до податкової служби кожного району.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.
Розрахунок податку на нерухомість для прикладу:
Фізична особа володіє житловим будинком житловою площею 450 кв.м., в якому вона зареєстрована. Ставка податку 1%. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року становить 1200 грн. Відповідно, сума податку за 1 кв.м. складає 1200 Х 1% = 12 грн. Фізична особа користується пільгою з податку, завдяки якій зменшує базу оподаткування 450 – 250 = 200 кв.м. Розмір податку за рік складає 200 Х 12 = 2400 грн.
Розрахунок податку на нерухомість для прикладу, у разі набуття права власності на нерухомість посеред року:
Згідно з пунктом 265.8.1 ПКУ у разі переходу права власності від одного власника до іншого протягом року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на житлову нерухомість, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Так, житлова площа квартири 250 кв.м. Ставка податку 2,7%. Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня року становить 1200 грн. Право власності на квартиру перейшло до нового власника у серпні. Фізична особа користується пільгою та зменшує базу оподаткування до 250 – 120 = 130 кв.м.
Найпростіше – визначити річну суму податку а потім частину, яку треба сплатити новому власнику.
Річна сума податку 130 Х (2,7% Х 1200) = 130 Х 32,4 = 4212 грн.
Новий власник повинен сплатити за період з серпня по грудень, тобто за 5 місяців (4212 : 12) Х 5 = 1755 грн.
Фізичні особи – підприємці, згідно зі ст. 265 ПКУ сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки як звичайні фізичні особи.
Відповідальність встановлена згідно з пунктом 126.1 ПКУ, згідно якого за несвоєчасну сплату податку на нерухомість платнику податків загрожує:
- штраф в розмірі 10% від суми погашеного податкового боргу – при затримці до 30 календарних днів;
- штраф в розмірі 20% від суми погашеного податкового боргу – при затримці більше 30 календарних днів.
- - в коментарях до релевантних статей (які близькі змістом). от для прикладу - по оподаткуванню нерухомості - сюди.
- - в коментарях до статті Аудиторські консультації. люба тематика. це, умовно, місце для запитань.
- - мені в скриньку. якщо питання розгорнуте і потребує значних уточнень. затрат уваги та сил. Для прикладу - ви реально (не "гіпотетично колись") вирішуєте ситуацію і вам потрібна консультація, а то й допомога у вирішенні податкових/бухгалтерських/правових питань.
Відповідь може бути відразу під коментарем, або в спеціальних статтях, які будемо готувати у відповідь на запитання і публікувати в спец.темі Аудит: впорядкування і розвиток.