Етнічний Рід, Народ (латинською мовою Нація) — це велика сім’я, етнічний організм, клітина світу. 
Подібно до того, як голова сім’ї, отримавши зарплату, найперше несе її додому, для своєї сім’ї, бо дбати за своїх рідних - його обов’язок, так і кожен і кожна, турбуючись про потреби своєї сім’ї, родини, роду, народу - робить це з почуттям обов’язку. І така першочерговість є для кожного природною. А як же інші? А чи потребують інші моєї зарплати? 
Завжди буває, що інші, чужі добрі люди опиняються в нужді і потребують допомоги. І коли хтось віддає свою зарплату сусідові, чи іншому знайомому, бо той опинився у тяжкій ситуації, - то це означає безкорисливість, вищий прояв любові, і такі ситуації є винятками. Проте, окрім своїх рідних, є ще й інші люди, що також потребують. І безкорислива турбота про них розвиває людину. 

Образ для порівняння. У Раю стоїть великий довгий стіл з різною їжею, вздовж якого сидять праведники з великими довгими ложками, і кожен годує того хто сидить навпроти, і всі нагодовані. У пеклі стоїть такий самий довгий стіл з різною їжею, вздовж якого сидять грішники з великими довгими ложками, і кожен сам намагається наїстися, а цими довгими ложками не зручно їсти - кожен заважає іншому - от і ніхто не може насититися.

Тому окрім турботи про своїх рідних (як сім’ю, родину, народ), потрібно ділитися і з іншими (сусідами, іншими народами). Коли люди діляться своїми напрацюваннями, енергією, плодами праці - це нормальний розвиток людства. І не можна звинуватити когось, що він дбає про свою сім’ю чи свій народ. Проте можна звинуватити його, якщо він дбає тільки і виключно про них - в ложному еґоїзмі. Еґоїзм - це ворог людини, бо зводить людину до пекельного способу життя. 

Еміґрація, міжнародні шлюби. Кожному народу Бог дає частину Землі. Живучи на цій землі тривалий час - народ як один організм звикає до цієї землі і стає з нею поєднаний. Проте світ не поділяється на людські контейнери, концтабори, де люди вимушені проживати лише на певному визначеному місці і паруватися тільки з тими що в тому самому концтаборі. Мандрувати по інших землях - це потреба людини. Нікому не можливо герметично ізолювати кожну країну, не даючи людям можливості знайти собі сімейну пару серед іншого народу.

Проте наша Земля, світ наш прекрасний, коли на одній землі живуть такі люди, на іншій інші, кожен з них унікальний та неповторний, кожен має якесь обличчя, що подібне на людей того чи іншого народу. Так красиво, гармонійно. Злі сили не терплять гармонії бо внутрі своєму є дизгармонійними. Тому представники зла намагаються всіх на Землі змішати, перетворити Землю на повний безликий хаос, подібний до сміттєзвалища, де є різні речі і матеріали, але нема ладу, а лише сморід. Бо в хаосі злу легше паразитувати.

Проте на все Воля Божа. Люди паруються на небесах. Насильницькі переселення народів, вимушена еміґрація є карою народу за не вміння жити в гармонії між собою, за взаємні прокльони і матеріяльно-земельний еґоїзм, за ворогування рідних за "межу".

Будь-яке зло долається силою і потужністю Любові, джерелом якої є сам Творець Всесвіту, якого ми називаємо Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, у Святій Тройці Єдиний. Хай буде мир у сім’ях, мир у родинах, мир у родах, мир у народах, і мир між ними. І хай поможе нам Бог відвоювати цей мир, адже царство боже здобувається силою, і ті хто докладають сили - схоплюють його. Хай завжди з людьми буде Бог у безконечному поступі і невпинному розвитку. І хай поможе Бог кожному народові зберегтися, і по Богодатному Роду Оновитися. 

І на оновленій Землі 
врага не буде супостата
а буде син і буде мати
і будуть люде на Землі.

Хай Буде!