Жили-були ненько і ненька і було в них багато дітей, а старшого сина звали Колобог через його кругле личко і голівоньку. Та такий був чемний і здібний, що батьки постійно раділи за нього. Ріс Колобог наполегливим і вправним, опанував багато умінь. Але ось прийшов час Колобогові викотитись із родинного гнізда і проявитись людям. Благословили його батьки і вирушив Колобог життєвим шляхом.

      Іде Колобог легкою ходою, аж ось назустріч йому Зайчик.

- Колобожку, Колобожку, ти швидкий та я тебе пережену!

- Не зможеш Зайчику-побігайчику. Тренувався я бігати швидко і сили при цьому зберігати, тобі мене не наздогнати… Послухай краще віршика!

- Слухаю.

Дух мій  гартований

Тіло треноване

Батьками благословенний

Тож  іду вперед натхненно!

І тебе випереджаю!

І рушив Колобог далі, йде силу свою зберігаючи та спритність розвиваючи. А на зустріч йому Вовк і каже.

    - Колобожку, Колобожку, я тебе з’їм!

   - Ти мене не з’їж Вовчику-поїдайчику, в мене сил багато, а спритності і влучності ще більше, шукай собі в поживу щось інше. Краще я тобі віршика розкажу.

Дух мій  гартований

Тіло треноване

Батьками благословенний

Тож  іду вперед натхненно!

Зайчика випереджаю!

І таких, як ти, долаю!

Здолав Колобог Вовчика і рушив далі сміливо, бо впевнений у власних силах. А назустріч йому Ведмідь та й реве.

- Колобожку, Колобожку, я тебе злякаю.

- Не злякаєш мене Ведмедику-реведику, віра в мені сильна, знаннями скріплена, а твої залякування з невігластва зліплені. Послухай краще віршика.

- Хай вже буде по твоєму.

 Дух мій  гартований

Тіло треноване

Батьками благословенний

Тож  іду вперед натхненно!

Зайчиків випереджаю!

Вовчиків долаю!

І тебе, Ведмедику, проганяю!

Йде Колобог далі уважний і обережний, бо цього його батьки навчили.  А слава про нього перед ним біжить. Аж назустріч йому Лисичка і солоденьким голосочком промовляє.

- Колобожку, Колобожку, чула про тебе багато славного. Чи можна з тобою ближче познайомитись, щоб славу твою пізнати і навкруги тебе всім вихваляти? А тебе самого буду звеселяти та смачними стравами пригощати, завітай же Колобожку до моєї хати.

- Не обманеш мене Лисичко-хитричко, твої справжні наміри знаю, підступи розгадаю і оманливу пропозицію відхиляю. Послухай краще віршика.

Дух мій  гартований

Тіло треноване

Батьками благословенний

Тож  іду вперед натхненно!

Зайчиків випереджаю!

Вовчиків долаю!

Ведмедиків проганяю!

І тебе Лисичка розгадаю!

І окрилений добрими й зворушливими передчуттями рушив Колобог до своєї мети. А назустріч йому…