Введення ПДВ на українську книжку добило і без того конаючу книжкову індустрію. За словами одного з виступаючих — керівника видавництва “Факт” — в січні місяці цього року його видавництво продало своїх книжок в 3 рази менше, ніж в січні минулого року. А за словами іншого виступаючого на книжках тепер слід писати, кому треба завдячувати, що з січня 2004 року українська книжка подорожчала.

Введення 20-ти відсоткового ПДВ на видання і розповсюдження книжкової продукції вітчизняного виробництва автоматично збільшує ціну для кінцевого споживача, в іншому випадку видавці і книготорговці змушені працювати собі у збиток, закладаючи в стару ціну (яка була до 1 січня 2004 року) 20 відсотків ПДВ, яка автоматом вилітає “в трубу”, даруйте, в бюджет.

За даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів з 1 січня:

30% книжкових крамниць не продають українські книжки взагалі;

40 % в порушення закону продають українські книжки без ПДВ;

30% закрилися на переоблік і не працюють взагалі.

Підвищення цін на українську книжку призведе до того, що її просто припинять купувати. Тому що книга, видана в Росії або Білорусі на українському прилавку в середньому удвічі дешевша за українську. За даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів за останні 8 років українці сплатили за російські книжки 1 млрд. доларів США. Виручка від торгівлі українськими книжками – в 30 разів менша.

З них: 16 млн. прим. – підручники, видані бюджетним коштом; 1 млн. – соціально значущі бюджетні видання; 1,5 млн. – видання міністерств і відомств, бюджетних організацій; 0,5 млн. – видання коштом місцевих бюджетів; 0,5 млн. – видання за благодійні і спонсорські кошти. На книжки для пересічних читачів лишається 9 млн. примірників в рік. Менше чверті книжки на людину.

Якщо взяти ці 9 млн. примірників і помножити на середню видавничу ціну 8 гривень за штуку, вийде 72 млн. гривень виручки від книжок за рік. 20% ПДВ з цієї суму складає 14,4 млн. гривень додаткового доходу в “бюджет країни”.

О’Генрі називав це “убити жебрака аби скористатися його мідяками”. Чи хтось у Міністерстві фінансів порахував економічний ефект від ПДВ на книжки? Чи не пробував Перший віце-прем’єр оцінити доцільність знищення цілої галузі за 14 млн. надходжень? Куди дивився Прем’єр-міністр, коли підписував проект бюджету і у пожежному порядку просував його через Верховну Раду?

Як особливо було відзначено організаторами акції – братами Капрановими і їхнім ТОВ “Джерела М” — сьогоднішній мітинг видавців є не політичною, а культурно-просвітницькою акцією, яка носить превентивний характер. “Книжки — це не ковбаса, яка виробляється за добу”, — сказав Віталій Капранов і кинув обкладинку своєї книжки “Приворотне зілля”, що була вже виведена на фотоплівки, горіти в полум’я. Туди ж потрапила ще одна вже готова книжка братів Капранових, яку вони також вже не зможуть видати. Не спромоглися видати в січні 2004 року три нові книжки і видавництво “Кальварія”, а Петро Мацкевич (вид-во “Кальварія”) зауважив, що радіостанції, телеканали і газети вже закривали, тепер закривають українські книжки.

З письменників на акціїї виступили Оксана Забужко, Василь Шкляр, Андрій Курков. Виступав і поет Дмитро Корчинський, як його було представлено, але чути було зовсім погано, тому що дехто з присутніх голосно скандували “Зрадник!”

Виступив український кінорежисер Михайло Іллєнко, який повідомив, що податки вже знищили українське кіно (бо на кожну вкладену гривню треба додавати 57 коп. податків), тепер знищують українську книжку.

Під стінами уряду палили рукописи, щоб привернути увагу урядовців, що в українському книжковому світі палає пожежа, яку цей уряд не помічає. Ось і ризикнули письменники і видавці запропонувати два простих принципи державного регулювання книжкового ринку:

1. Не убий. Держава повинна встановити такий податковий режим, який забезпечував би як мінімум рівні ціни на вітчизняні та імпортні книжки в Україні.

2. Плодіться та розмножуйтесь. Податковий режим в галузі книговидання повинен бути таким, аби іноземному видавцю вигідніше було продати ліцензію на видання своєї книжки українському видавництву, ніж тягнути через кордон готові книжки.

Дай нам, Боже, владу, яка реалізує хоча б один із цих нескладних принципів!

--------------------------------------
В тему:

Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи

Авторитарні моделі XX століття

Авторитарна модель у контексті українського солідаризму

Спокійно, ви в руках Матриці!

Жнива Господні починаються в 2004 році