Ось, що пише відомий дипломат і громадський діяч Богдан Яременко на своїй стоінці у Фейсбук:

«Про що сказали Порошенко і Керрі на прес-конференції. Порошенко достатньо детально виклав порядок денний переговорів. Широке, фактично повне коло питань. І реформи, і боротьба з корупцією, і Савченко, і війна з Росією - усі аспекти.

Керрі окрім загальних заяв про підтримку українського народу, уряду і Президента, говорив лише про мирне врегулювання на Сході.

Очевидно, що тактичний план такий - усім гуртом навалитися завтра на Путіна, а потім зустрітися в Мюнхені на форумі з питань безпеки і підвести підсумки.

Стратегічно  так і залишилось незрозумілим, чим США, Франція та Німеччина переконуватимуть Путіна відмовитися від своєї політики.

Звичайно, такі речі не можуть розголошуватися напередодні зустрічі. Але вже через пару днів, зваживши на дії Росії, ми зрозуміємо чи було це "останнє китайське дипломатичне мирне попередження" переконливим".

А ось погляд з Парижа відомої української журналістки Алли Лазаревої:

«Читаю у Фігаро про експромт-візит до Києва Меркель та Олланда. Виявляється, солодка парочка вже кілька днів готує, спільно з Путіним, якусь цидулку - чергові ''мирні пропозиції стосовно федералізації України''. Наша пісня гарна, нова... Між рядками добре читається, що Чіп і Дейл рвонули навздогін за Керрі, щоб не дати йому продати Україні американську зброю. За фактом, у цьому конкретному випадку, наші герої працюють на Путіна, хоч їхні канцелярії цього не визнаватимуть публічно. Переговори про Україну за її спиною - ще один шедевр мудрої зовнішньої політики ЄС. І теж не оригінальний...» 

Цікаво, що Керрі навіть не знав про раптовий "вояж" Меркель з Оландом. А узнав він тільки in the afternoon. 

Відома російська вчена-політолог Лілія Шевцова так прокоментувала їхній візит в Україну:  

«Меркель і Олланд з терміновим планом. Пора вже! Можливо, в обох столицях перейнялися навіть не Маріуполем і сепаратистським напором, а тим, що Америка може дійсно почати постачати зброю Україні. Втім важливіше інше: умови компромісу в ситуації, коли у Москви і Києва різне розуміння перемоги та її ціни. Якщо Меркель з Олландом схвалюють нову розділову лінію (це згоду на окупацію нової території ДНР і ЛНР) і висувають принцип територіальної цілісності України (отже, ДНР і ЛНР залишаються в рамках України) - це прийняття умов Москви. Але що отримує Україна? Як вирішити три проблеми:

1) умови входження ДНР і ЛНР до складу України таким чином, щоб не підірвати її державність зсередини?

2) як забезпечити закриття кордону між Росією і Донбасом?

3) хто буде платити за відновлення Донбасу? Почекаємо до завтра і подивимося, у що виллється компроміс».

Є багато такого, чого ми не знаємо напевне. Але здогадуємося, що зараз в Україні вирішуються питання величезної ваги. Геополітична ситуація у світі тепер залежить від України. Справді, це і є Гартленд на «великій шахівниці», за який борються геополітичні гравці.