На дворі стояла астрономічна зима, тому ніч була довгою. За вікном плакав грудневий дощик. А коли він скінчився і хмари розсіялись, то на небі, наче князь, засяяв повний Місяць.

У Марічки почалися перейми. Чоловік Іван закликав бабу Ганну, щоб вона допомогла дружині під час пологів. Ганна свого часу народила народила шістьох дітей. І завжди казала, що народжувати їй було легко. А потім, коли стала бабою, то почала помагати іншим, щоб досвід легкості передавати.

Також Іван підготував для дружини ванну і зробив їй масаж, щоб допомагти розслабитись. А коли ранкові пташки перестали співати за вікном, то ввімкнув спокійну класичну музику, котру спеціяльно підбирав для відповідної події.

Іванко і Марічка знали, що в них народиться хлопчик або дівчинка, тож вибір імені відклали до народження. Перейми тривали майже дванадцять годин, хоч це були перші пологи. Як відомо, перші пологи найважливіші, бо їх перебіг впливає на майбутні.

Приблизно через чотири години після сходу Солця народилася дівчинка. Той час є зафіксований точно, аж до хвилини. Але в цій оповіді обмежимось приблизними орієнтирами. Баба Ганна приклала новонароджену до грудей матері і перетиснула пуповину, щоб дати дитині можливість повільно звикнути до дихання повітрям і отримувати ще поживні речовини з плаценти.

Ганна відсунула фіранку: яскраве проміння освітило кімнату, де перебувала породілля з малятком. А потім гукнула до Івана, щоб він прийшов подивитись на доньку. Молодий батько поцілував дитину, поцілував дружину і замилувася ними на хвилину.

Потім Іванко вийшов з кімнати і ввімкнув мобільного телефона. Потрібно виконати ще одну важливу справу — отримати документи про народження, щоб спільнота прийняла новонароджену. Чоловік викликав “швидку допомогу”. “Швидка” приїхала досить швидко, через 21 хвилину. Зважачи на те, що село розташоване далеченько від райцентру, це хороший показник. Хоча цього разу важливим був сам приїзд. Коли люди в білих халатах приїхали, то побачили щасливу матусю з дитиною на грудях і цілісну, але перетиснуту пуповину.

- Оскільки ми вже тут, то я переріжу пуповину, - сказала медсестра. Також вона зміряла довжину тіла новонародженої.

А від госпіталізації породілля, звісно, відмовилась. Так само батьки відмовили у взятті аналізів крові дитинки. А батько дитини подбав, щоб лікар оформила, підписала і видала відповідні документи для отримання свідоцтва про народження.

Потім батьки довго думали як назвати доньку. Хотіли, щоб ім’я було водночас прекрасне і рідкісне. Адже, кажуть, що дати імення — значить дати долю. Тож назвали дівчинку Аламага. Ще однієї дитини з таким іменем у районі, в області і в усій Україні годі було шукати!

Її народження з самого початку було вдалим, адже за віконцем ясно світило Солце. Ще до народження вона чула приємну музику, а першими людьми, котрих вона побачила і торкнулась, були любляча матуся, добра баба Гануся, а трохи згодом радісний татусь. Як відомо, те ще добре почалось, може добре продовжитись.