Знаменитий учений Агассис (цілком можливо що це Жан Луї Агассіз — швейцарський та американський іхтіолог, гляціолог, палеонтолог та геолог) славився вмінням привчати своїх учнів до спостережливості. Високорозвинута  ним здатність сприймати в значній мірі сприяла успіху великого числа його учнів, які придбали собі згодом ім'я і стан.

Кажуть, що одного разу улюблений його учень просив вказати йому додаткові вправи в цьому напрямку. Агассис дав йому в горнятку рибу з тим, щоб він уважно оглянув останню, а потім, прийшовши до нього, розповів, що бачив. Учень бачив і раніше таких риб і не міг зрозуміти, чому професор задав йому таку дріб'язкову роботу; він подивився на тварину, але не побачив нічого цікавого. Не знайшовши професора, він повинен був залишатися з рибою протягом декількох годин, до свого превеликого незадоволення. Прочекавши трохи, він вийняв рибу з кухля і почав малювати її. Це було досить легко, поки він не поринув в подробиці. Тоді він, на свій подив, помітив, що риба не мала вік, і примітив деякі інші подробиці, до сих пір йому невідомі.

Коли Агассис повернувся, він був, здавалося, в розпачі, що учень так мало міг розповісти про рибу, і попросив його продовжувати свої спостереження ще кілька годин. Студент, побачивши, що йому не позбутися цього, старанно взявся за роботу, пам'ятаючи слова Агассіс, що «олівець - кращий очей». Він знаходив все більше і більше цікавого в рибі і захопився роботою. Професор входив іноді в кімнату і вислуховував нові повідомлення студента, але майже нічого не говорив. Він змусив студента попрацювати три дні над рибою, і той був дуже здивований, що спочатку так мало бачив, тоді як насправді було так багато цікавого.

Через багато років він сам став відомим і мав звичку розповідати описаний випадок з рибою, помічаючи при цьому, що отриманий ним урок при дослідженні риби застосовував і він при розгляді подробиць кожного предмета, і що набута звичка дала цінні результати. Кажуть, що Агассис міг читати популярну лекцію про яку-небуть комаху на кшталт коника, так зацікавити слухачів, що вони захоплювалися, як ніби були присутні на якомусь змаганні.