У 2002 році уряд Аріеля Шарона провів через кнесет цілий пакет таких законів “з огляду на безпеку”, однак на практиці вони грубо порушують права людини. Їх ухвалення аргументували бажанням зменшити потенційний ризик терактів проти Ізраїлю, організованих палестинцями. Нині ж ці закони ізраїльські урядовці виправдовують збереженням демографічної структури нації. Тобто збільшення кількості палестинців на неокупованих територіях вважають демографічною загрозою, яка може знищити “єврейську суть” країни.

В опублікованому кілька днів тому звіті Міжнародної Амністії організація закликає уряд Ізраїлю переглянути закони, які призводять до дискримінації мешканців Палестини з окупованих територій Західного берега та Сектора Газа. Громадяни Ізраїлю (на практиці це араби, що мають таке громадянство), які погоджуються на шлюб із палестинцем, змушені мешкати окремо або ж виїжджати на окуповані землі, щоб уникнути розлуки. А життя на окупованих територіях – це щоденна небезпека бомбардувань, перевірок, нападів, терактів. Окрім того, доступ до окупованих територій дозволено лише в екстрених випадках або за умови наявності спеціального дозволу. Втім частіше подружня пара таємно живе в Ізраїлі, переховуючись від загрози депортації та нелегально влаштовуючись на роботу. Але найбільш промовистими є свідчення самих жертв режиму. Сальва абу-Джабер, 29-річна громадянка Ізраїлю, розповідає: “В міністерстві внутрішніх справ мені сказали: або розлучатись, або йти жити на Західний берег Йордану. Але я кохаю чоловіка, як і він мене, ми не хочемо розлучатись. Я не хочу, щоб мої діти жили на Західному березі, в осередку війни та небезпеки”.

Вимоги Міжнародної Амністії, крім перегляду законодавства, полягають також у забезпеченні дотримання прав людини на окупованих територіях. У зверненні до уряду Ізраїлю МА закликає чутливіше ставитися до справ, пов’язаних з об’єднанням родин громадян Ізраїлю та палестинців, а також переглянути норми щодо громадянства дітей цих родин. Окрім того, пропонується виробити чіткий механізм розгляду таких справ.