У кого вірять українці? Тільки не кажіть, що в Бога (+аудіо)
У кого вірять українці? Тільки не кажіть, що в Бога (+аудіо)
Почнімо зі статистики.
Згідно з дослідженнями Центру Разумкова, проведеним з 4 по 9 жовтня 2019 року, число тих, хто визнає себе віруючим, становить 66%, а тих, хто вагається між вірою і невір’ям, становить 12%. Усі інші – це невизначені, невіруючі, переконані атеїсти і байдужі. Тобто приблизно 80% населення України у щось вірить.
– У що?
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 21 до 24 березня 2020 року провів опитування «Як українці дотримуються умов карантину». Згідно з отриманими результатами, лише 6% опитаних не турбує поширення коронавірусу, з них 1,5% вважають, що ніякі обмежувальні заходи взагалі не потрібні. Натомість 95% підтримують карантин, з них 40% вважають, що обмежувальні заходи повинні бути ще жорсткішими. Тобто народ має дуже похмурі уявлення про нашу реальність. Ці люди переконані, що живуть в дуже агресивному й небезпечному світі, а самі вони є надзвичайно слабкими і вразливими. Їх постійно атакують смертельні віруси, від яких можуть захистити тільки жорсткі обмежувальні заходи, ліки і вакцини. Рятувати своє життя треба будь-якими засобами, навіть шляхом втрати свободи та гідності: Краще бути живим псом, ніж мертвим левом.
Таким чином, абсолютна більшість українських віруючих вважає, що світ, сотворений їхнім богом, є ворожим до людського роду. Це якесь земне пекло, простір страждань, долина сліз. З іншого боку, людина, будучи творінням цього самого бога, є дуже слабкою, недолугою, вразливою. Вона не має внутрішньої сили для протистояння зграям всюдисущих злобних вірусів та іншим напастям.
– Але хто міг створити такий жахливий, пекельний світ?
Звісно, що не Бог-Творець – всевишній, досконалий, добрий, святий. Якби люди вірили у такого Бога, вони були б сміливими. А чого їм боятися, якщо їхній досконалий і всемогутній Бог створив досконалий світ і вільну людину. Ця людина є носієм образу Божого, має величезний потенціал для вдосконалення і осягнення земного щастя. Людина, яка вірить у Бога, радіє життю, а якщо зустрічає труднощі, то шукає їх причини у власних помилках, виправляє їх і рухається далі. Тому що у її світі панує добрий Бог.
– Тоді в кого вірить переважна більшість «свідків земного пекла»?
Очевидно, у того, хто панує в цьому пеклі.
– У диявола...
Так отож. Коронавірусна криза підняла на поверхню істинні уявлення про життя більшості українців. Вони вам можуть розказувати, що вірять у доброго Бога, проте їхня реальна поведінка свідчить, що насправді вони вірять у злого диявола. Деякі дослідники з подивом зауважують, що значній частині людей навіть подобається нинішня ситуація. Можливо тому, що вона наче підтверджує правоту їхнього песимізму. Вочевидь, що з таким світоглядом Україні не світить нічого хорошого.
– Що робити?
Корона-криза показала, що найголовніша проблема України – панування диявольського світогляду. Ми вже знаємо, звідки він взявся. Тому наше завдання – системне поширення правдивого світогляду і віри в доброго Бога-Творця, всемогутнього і святого.
Як це зробити – поговоримо в наступній статті – Партія здорового глузду: 5%, які не бояться. Хто вони?.
Тарас Шевченко, 27 червня 1860 р., С.-Петербург.
Гурт ТрансФормер з піснею «Калина» на слова Тараса Шевченка:
Тарас Шевченко, перша половина 1849, Косарал.
Творимо Вільну Українську Державу.
Пане Любомире, перепитаю про всяк випадок: а Ви як вважаєте: чи є Україна Республікою, чи ще варто створити створене? Знати своє місце у Всесвіті -- одна із найважливіших життєвих задач. І зовнішні умови дійсно не гарантують щастя. Прошу зауважити знову і знову: Щастя -- як рух за покликанням. А не емоції радості чи задоволення. Але зовнішні умови дозволяють більшій кількості людей отримати необхідні знання і навички, світогляд і культуру, які допоможуть їм пізнати власне покликання. Розвиток людства після Арістотеля хіба пішов у напрямку людини? Напевне ні. Він пішов у напрямку підкорення зовнішнього світу. Це також добре. А "знання Арістотеля" продовжують ігноруватися сучасним світом. Ви піднімаєте питання "Винен", "Платити". Провина і розплата -- класні терміни, але мене вони не надихають. Мене надихає вдячність, повага, любов. Любов -- у сенсі давати, не чекаючи нічого взамін. Якщо всі в стакому стані, йде взаємний обмін природнім чином. Є такий собі закон причини і наслідку. Кожна дія має наслідки. Можливо, Ваші терміни "Платити" мають на увазі те саме. Та є нюанс :) Цінувати, дякувати, жити у гармонії (що є еквівалентним обміном) значно цікавіше, як на мене. А можна розплачуватись. Різні простори буття. Кому як заходить. Якщо друге Вам до душі і дає Вам енергію життя, значить воно для Вас правильне. Я радий розповсюджувати контрнаратив. То є контр до насильства, зневаги, неволі і страху. Незалежно, чи то москалі, чи хто інший. Хоча москалі, звичайно, є одним із яскравих прикладів. Важливо, щоб ми не змоскалилися у тій взаємодії з ними. Тому перемагаємо москаля іззовні й у собі! Хай буде!
і так і ні, розвиток наук, філософії, законодавства є також заслугою і Платона - Сократа, і Арістотеля, і Снеки, ну і, звичайно Христа, та багатьох-багатьох інших - привели до того, що чесні люди можуть не боятись, що через неприязнь і зависть будуть каменовані - розп'яті, чи неправомірно осуджені, а науковці спалені, це в більшості, винятки звичайно є. Згідно уявлення древньої мудрості Місяць це кінець Творіння, а планета Земля дуже - дуже далеко від Центру, Я вже давно перестав дивуватися людській дурості і низьким проявам людської природи, це більше закон чим випадковість, бажання "щастя" для усіх, як на мене, те ж саме, що бажати щоб усі "чорти" стали "ангелами", досягти "щастя" можливо лише обиницям. Будьмо!