1 вересня 2002 року на перший урок до одинадцятикласників завітав генерал-губернатор Малоросії Чорномирдін та почав у звичній манері вливав у душі українських дітей московську отруту.

Коли оголосили про те, що гаспадін Чорномирдін знову прибуде у школу 6 листопада, Дмитро разом з іншими патріотично налаштованими учнями вирішив провести акцію протесту проти антиукраїнських висловлювань російського посла. До акції підключилися й представники молодіжних патріотичних оганізацій, зокрема “Тризубу” ім. С.Бандери та УНСО. На жаль, Чорномирдіним голос молоді почутий не був. Запопадливі перед старшим братом керівники гімназії на час зустрічі з Чорномирдіним закрили Дмитра та ще кількох учнів в одному із кабінетів та не випускали до самого відїзду.

Водночас Дмитро зустрів різку неприязнь на висловлену ним ідею заснувати у гімназії патріотичний гурток та видавати бюллетень.

З того часу у школі до Дмитра почали ставитись особливо. Не викликали до дошки, ігнорували бажання висловитись з місця, занижували оцінки. І нарешті, оголосили про виключення з гімназії, як привід використавши факт користування дезодорантом під час уроку англійської мови.

Схоже рік Росії в Україні уже має і ще матиме практичні наслідки. Принаймі у гімназії №178. Усім, хто любить Україну там приготували “вовчі білети”.

Юрко СИРОТЮК, редактор відділу політики тижневика “Українське слово”. (т.290-62-65)