ХІІ з’їзд Асоціації фермерів та приватних землевласників України, що відбувся 20 лютого у столичному Будинку кіно, доволі несподівано підняв на поверхню проблему можливих витратних проблем під час майбутніх весняно-польових робіт. Власне, нічого надто екстраординарного у щорічних зітханнях майстрів аграрної справи на цю тему немає. Якось вже ми звикли і до грандіозних генеральних битв за врожаї, і до кармічної нехватки паливно-мастильних матеріалів,і до підступних витівок зими, весни, літа та осені. Проте дещицю драматичної специфіки цього разу додав під час плідного і доволі тривалого кулуарного спілкування з представниками засобів масової інформації не хто-небудь, а сам пан міністр аграрної політики Сергій Рижук.

На авторитетну думку Сергія Рижука, потреби аграрного сектору вітчизняної економіки на весні-2003 вимірюватимуться сумою в 8.200.000.000 гривень. З них на пересівання трагічно загиблих озимих прийдеться із скрипом у серці відрахувати 700.000.000 гривень, з яких 300.000.000 - це вартість насіння. Площа пересіяних озимих складатиме 23% від загальної (йдеться про 2.000.000 гектарів).

Оперативні зведення з передової сумні і тривожні: вже загинуло понад 700.000 гектарів посівів озимого ячменя та 300.000 озимого рапсу!

Екстремальні складнощі посівної епопеї спонукали аграрних міністерських мужів забезпечити збільшення державного страхового фонду насіння на 300.000 тон додатково. Про складність ситуації однозначно твердить та деталь, що переконлива аргументація Мінагрополітики розтопила кам’яні серця утримувачів загальнодержавної кишені: отримано дозвіл на витрату бюджетних коштів, призначенням яких були ІІІ та IV квартали поточного року. Сільгоспвиробники радіють - є шанс здолати перше півріччя, зломавши хребта злим примхам матіньки-природи. Ціна перемоги вимірюється сумою в 560.000.000 гривень.

Розрахунки експертів Міністерства агрополітики базуються не пересіванні вщент знищеної озимини яровими культурами, особливо улюбленими в народних масах кукурудзою та зернобобовими плюс ячмінь, аби в такий елементарний спосіб зібрати врожай зернових не нижче середнього вала за останні роки.

Хоча про яку перемогу у даному випадку можна казати, адже на глибоке переконання п.Рижука у разі загибелі 23% озимих на нас очікує суттєве зниження врожаю зернових. У порівнянні з показниками минулого року - на 17.5-22.7%, себто на 30.000.000-32.000.000 тон.

І все ж неабияку віру і надію всіляє оптимістична фраза пана міністра про те, що дефіциту продовольчого зерна в Україні не буде. А отже і підвищення цін на хліб не очікується. В крайньому випадку є такі корисні установи як Держрезерв та Резервний Фонд Кабінету міністрів.

На ситуацію миттєвого відреагував ринок. Протягом минулого тижня внутрішні ціни на пшеницю ІІІ класу у порівнянні з попередньою семиденкою підскочили до показника 30 гривень за тону, і нині дорівнюють сумі 580 гривень за зазначену вище одиницю виміру. Подібною є й ситуація з пшеницею борошномольною, ціна попиту на яку нижча за пропозицію на 50-70 гривень (власники погоджуються реалізовувати її аж ніяк не менше ніж 650-670 гривень за тону). Підвищилася ціна й по решті позицій: до 2% стосовно пшениці IV класу та фуражної, на 6% по житу.

Інша велика неприємність, але вже іншого векторного спрямування, була озвучена під час парламентських слухань щодо підтоплення земель вустами члена Комітету Верховної ради з питань екологічної політики Анатолія Толстоухова. Статистика вражає: площі природного і техногенного підтоплення в Україні охоплюють не багато не мало як майже 70.000 квадратних кілометри, або 12% території нашої держави. Причинами загрозливих тенденцій є втрати в системах водопостачання, зарегульованість рік штучними водоймищами і ставками, порушення природних стоків на забруднених територіях, скорочення площ лісопосадок. Площа підтоплених сільськогосподарських угідь складає 118.000 гектарів.

Апокаліптичні видіння підтоплених безкрайніх ланів, що поглинули своєю масштабною масою безневинні гектари несвоєчасно загиблої озимини, здатні вибити із стану психологічної рівноваги будь-якого тверезомислячого співвітчизника, навіть опосередковано не дотичного до тривожних буднів аграрного сектору. Однак не треба впадати у відчай - фаховий хист штатних одиниць Мінагрополітики вкупі із завзятими фермерами та небайдужими народними обранцями вкотре стануть на заваді химері реального буття.

PS. Під час останнього засідання Конгресу місцевої та регіональної влади, київський міський голова Олександр Омельченко заявив буквально наступне: «У травні-червні будемо купувати пшеницю за кордоном. Власне повивозили за безцінь, а тепер купуватимемо дорожче. Хіба так чинить добрий господар?». Нагадаємо, що не так давно уряд урочисто звітував про зібраний 2002 року урожай зернових в 37.000.000 тон.