До історії питання

В Україні імпортовані засоби захисту рослин з’явилися ще в 1970-х роках, проте представництва закордонних виробників, початки спільного виробництва препаратів, розвиток мережі поставок та дистрибуції прийшли до нас вже після проголошення незалежності України.

Проте нерозвиненість ринку, брак налагодженої системи збуту сільськогосподарської продукції та нестабільна фінансова ситуація спричинили стійкий спад використання західних агрохімікатів.

Ще кілька років тому значна частина засобів захисту рослин на українському ринку складалася з залишків прострочених препаратів ще радянських часів, а також нелегального і безконтрольного імпорту препаратів, у тому числі й не зареєстрованих в Україні. Протягом 1990-х років місцеві споживачі заборгували західним виробникам близько 200 млн. доларів за поставлені засоби захисту рослин, що спричинило перехід розрахунків за препарати на основу стовідсоткової передоплати.

Нестачу агрохімікатів, яка виникла унаслідок цих змін, компенсували за рахунок пестицидів, вироблених в Азії, Східній Європі та Росії. Тоді ж в Україні з’явилися свої, місцеві виробники.


Незаконний імпорт

Ці зміни відбувалися досить швидко, не давши можливості створити ефективної системи реєстрації та сертифікації препаратів в Україні. З одного боку, реєстрація нових, оригінальних препаратів - дуже складний і тривалий процес. З іншого боку, виявилося досить просто отримати разовий дозвіл на ввіз агрохімікатів без належної перевірки, чим почали активно користуватися деякі підприємці, що заповнили ринок препаратами сумнівного походження і якості. Існуюча система дозволяє ввозити так звані “аналоги”, тобто препарати, які містять сертифіковані діючі речовини, проте решта їх складу не проходить ніякої перевірки, а значить і наслідки їх використання передбачити неможливо.

Крім того, на ситуацію впливають і інші чинники. Наприклад, у сусідній Польщі та Молдові немає ПДВ на пестициди, Росія субсидує виробництво засобів захисту рослин, та й в Угорщині ціни на ці препарати значно нижчі. Ці фактори стимулюють нелегальний імпорт агрохімікатів, які, знову ж таки, не проходять перевірки, ніяк не контролюються і зберігаються з порушеннями відповідних стандартів.

Для прикладу: минулого року було виявлено велику партію гербіциду “Дуал Голд 960 ЕС
к.е.”, контрабандне ввезену з Угорщини на суму 500 000 доларів США.

Користуючись із незадовільного фінансового стану споживачів, контрабандисти активно продають нелегально ввезені засоби захисту рослин, наражаючи людей на небезпеку. Страждає і галузь у цілому, і економіка України, яка втрачає мільйонні надходження у бюджет у вигляді ввізного мита та ПДВ.


Нелегальна розфасовка

Ще одна поширена проблема - нелегальна розфасовка існуючих препаратів. Шахраї купують агрохімікати у великих упаковках, призначених для професійного використання, і розфасовують їх у дрібні упаковки, перепродаючи власникам присадибних ділянок і дачникам-любителям. Використання засобів захисту рослин не на цільових культурах, а також із порушенням технології їх застосування, призводить до втрати урожаю і загрози здоров'ю людей.


Відверті підробки

Нерідко шахраї змішують автентичні препарати з різноманітними наповнювачами, що впливає як на ефективність засобу, так і на його безпеку.

Досягнення поліграфічної галузі створили можливість друкувати упаковки, майже ідентичні оригінальним, а пробіли у галузі захисту прав інтелектуальної власності дозволяють фальсифікаторам використовувати для своїх “препаратів” назви відомих на ринку товарів.

Наприклад, компанія “Сингента” наводить численні випадки підробки своєї продукції. У 2002 році в Харкові було виявлено партію фунгіциду “Скор”, закупленого місцевою фірмою на суму 95 000 доларів США. Проведений хімічний аналіз показав повну відсутність діючої речовини в цих пляшках: замість відомого ефективного продукту фірма придбала зафарбовану воду.

Представництво компанії “Байєр АГ” виявило на ринку велику кількість фальсифікованого протруювача ґрунту “Раксіл”, вміст діючої речовини і густина якого не відповідали нормам. Ціна підробки була на 20% нижчою за оригінал.

Компанія “Дюпон” повідомляла про підробку популярного пестициду “Гранстар”. Його упаковка практично не відрізнялася від оригінальної, а вміст не мав нічого спільного зі справжнім препаратом.

Компанія “Сингента”, проводячи регулярний моніторинг сільськогосподарських виставок у різних містах України, виявляла у продажу не лише підробки, а й препарати, використання яких обмежено (ДНОК) чи взагалі заборонено в Україні (цинеб, хлорофос, хомецин, вофатокс, метафос, метальдегід, піримор). Усі вони становлять пряму небезпеку здоров’ю людей, які з ними працюють і які вживають у їжу продукти, на яких вони використовувалися.


Інтелектуальна власність

На розробку, випробування та введення у виробництво лише одного агрохімікату іде 8-10 років та 150-180 мільйонів доларів. Щороку світові лідери з виробництва засобів захисту рослин витрачають коло 3-х мільярдів доларів на дослідження та розробку нових препаратів, і ще 300 мільйонів доларів на те, щоби поінформувати споживача про технології їхнього використання.

В Україні ж під цими відомими торговими знаками продаються вироби шахраїв - неефективні і потенційно шкідливі. Природно, така ситуація шкодить як споживачеві, так і виробникам, чия репутація страждає у зв’язку з прямим порушенням прав інтелектуальної власності.

Ці проблеми стосуються не лише виробників. Страждає і українська економіка, яка недоотримує 20-30 мільйонів гривень у державний бюджет щороку, і репутація України на міжнародній арені. Минулого року нам вже довелося відчути тиск, пов’язаний із піратським програмним забезпеченням. Проте тут ідеться не лише про економічні втрати, а про загрозу для навколишнього середовища та здоров’я населення.

Ця нагальна проблема вимагає негайного розв’язання. Перший крок до нього - створення проекту Агрохімічного Комітету Європейської Бізнес Асоціації “Безпека врожаю – здоров’я людини”, який не лише інформуватиме населення про наявність підробок на ринку та про те, як їх уникнути, а й працюватиме з законодавчими, виконавчими та силовими органами для того, щоби звести до мінімуму діяльність шахраїв на українському ринку засобів захисту рослин.

---------------------------------------------------------------

Від “Народного Оглядача”

Ринок подібних речовин, які безпосередньо впливають на здоров’я людей, потребує такого ж ретельного контролю, як і ринок лікарських препаратів. Сьогодні продавцем в аптеці може бути лише людина з відповідною фармацевтичною освітою. Продавцем же хімічних агро-препаратів може бути будь-хто. Сьогодні на цьому ринку в Україні діє приблизно півтори тисячі бізнес-структур, працівники яких не відрізняють пестицидів від гербіцидів або фунгіцидів. Для них це просто “щось в упаковці, що можна продати”.

В таких умовах агропродукти, вирощені “на природній основі, без використання будь-яких хімічних засобів” стають все ціннішими.

В тему:

Cтрибок і обхід