Адміральський ультиматум
26.07.2005 - 07:52
Адміральський ультиматум
Світ
безпекаhttps://ar25.org/node/7538
Нагадаємо, що рівно 10 днів тому високопосадовий український флотоводець написав рапорт, у якому досить ясно дав зрозуміти: або ви звільняєте головкома ВМС або йду я! Об’єктивності заради цитуємо текст документа цілком.
Міністру оборони України
РАПОРТ
Прошу Вас звільнити мене зі Збройних Сил України за власним бажанням у зв’язку з наступними причинами:
небажання служити під керівництвом віце-адмірала Князя І.В. і його команди через морально-етичні норми, що існують у ВМС протягом ось уже двох років стосовно офіцерів ескадри різнорідних сил і до мене особисто, а також яскраво продемонстрованими під час виборів Президента України 2004 року;
небажання брати участь у планомірному руйнуванні і знищенні ВМС України. Як один з перших офіцерів ВМС протягом усіх років становлення ВМС я намагався їх будувати, а не знищувати.
ВМС України є одним з найголовніших гарантів захисту морських рубежів України в Чорному морі та її суверенітету в цілому.
Контр-адмірал І. Тенюх
16.07.2005 року
Відповідно до Статуту в Анатолія Гриценка всього 10 днів для ухвалення остаточного рішення. Завдання, скажімо прямо - непросте. З одного боку - демарш героя часів помаранчевої революції, одного з членів Комітету національного порятунку, а з іншого боку - доля нинішнього Головкому ВМС віце-адмірала Ігоря Князя, який, зважаючи на все, цілком улаштовує міністра.
Помирити адміралів колишньому керівникові центру Разумкова навряд чи удасться. Ігорю Тенюху є за що не любити свого тезку і начальника. У листопаді 2004 року, за вказівкою Кузьмука і під керівництвом Князя, на українському флоті була розгорнута компанія з дискредитації командувача ескадри, що закликав військовослужбовців не виконувати злочинних наказів колишньої влади. Тоді слухняний Головком ВМС провів перші і єдині в історії Збройних сил України збори голів офіцерських зборів флоту, що одностайно засудили Тенюха і його «заяви політичного характеру». Проведене пізніше розслідування стало ще однією образою Тенюху, тому що затверджувало, що нічого подібного не було. (В архіві повідомлень прес-служби МО України горезвісна заява від 22 листопада збереглася.)
Не можна виключати й особисті амбіції. Участь у Комітеті національного порятунку у разі перемоги пророкувала його членам прихід до найвищих посад у державі. Російські сайти того часу пророкували Тенюху навіть посаду глави військового відомства. Не відбулось. Більш того, головний кривдник Ігор Князь не тільки зміцнився у своєму кріслі, але й продовжує планомірно ліквідувати дітище Тенюха - ескадру різнорідних сил. А її розформування фактично ставить хрест на кар’єрі перспективного контр-адмірала.
Ігор Тенюх на Українському флоті фігура легендарна. Уродженець містечка Стрий Львівської області закінчив Ленінградське вище військово-морське училище імені Фрунзе. На початку 80-их ліквідував наслідки війни в Перській затоці, брав участь у розмінуванні водної акваторії на тральщику «Сигнальник». Уже тоді він був одним з деяких командирів, яким командування довіряло виходити в море і виконувати бойові завдання самостійно, без офіцерів штабу на борту. За цю операцію капітан-лейтенанта Тенюха нагородили бойовим орденом «За службу Батьківщині».
Наприкінці 80-х, початку 90-х львів’янин включається в активну роботу з відродження української національної самосвідомості. Ставши депутатом Севастопольської міської ради, він першим починає виступати з трибуни тільки українською мовою. Створює фракцію «Україна». Тут же в Севастополі організовує і є активістом Союзу офіцерів України.
Не дивно, що у вересні 1991 року саме йому довіряють звернутися до командира Кримської військово-морської бази Чорноморського Флоту віце-адмірала Бориса Кожина з пропозицією розпочати формування й очолити Військово-морські Сили України.
Пізніше капітан ІІІ рангу Ігор Тенюх бере участь у розробці концепції будівництва ВМС України. За його пропозицією флагман Українського Флоту фрегат «Кірова» перейменовують на честь земляка Тенюха Гетьмана Петра Сагайдачного.
Згодом Тенюх навчається у військовій академії США і Національній академії оборони України, а з травня 2001 року, моменту формування, і дотепер, є командувачем ескадри різнорідних сил ВМС України.
Чи зважиться міністр оборони звільнити з посади Князя? Слушних приводів для цього було – хоч відбавляй. Свого часу попередника Ігоря Князя адмірала Михайла Єжеля було знято Кучмою за безлад на території однієї з підпорядкованих частин. У нинішнього Головкому проколи більш серйозні та їх незрівнянно більше.
Чого тільки варто безслідне зникнення зі складів ВМС переносного ракетного комплексу «Стріла-3М», що користується попитом у чеченських бойовиків. Не кажучи вже про стан бойових кораблів. Наприклад, під час візиту корабля управління «Славутич» до Сербії і Чорногорії, під час стоянки на рейді вночі не працювало освітлення. Причина - несправність дизель-генератора. Зауважимо, що на борту був сам Головком. Що казати про інші кораблі. У колишні часи за таке можна було не тільки позбутися посади. Однак не нині.
За дивним збігом наступного дня після Указу Президента про перепризначення віце-адмірала Князя на посаду загинув капітан-лейтенант Віталій Стаднійчук. Подія сталася все на тому ж «Славутичі» з командувачем ВМС на борту. Випадок безпрецедентний. Ветерани флоту стверджують, що причиною трагедії стало бажання Князя відзначитися, і його наказ провести стрільбище наприкінці збір-походу. Саме тоді, коли моряки вже «чують» рідну землю, коли втрачається пильність і команда відчуває природну в таких випадках утому. Коли за традицією і згідно з елементарною логікою матросів «не напружують».
З іншого боку нинішній командувач слухняний будь-якій волі, а тому дуже зручний в управлінні. Особливо на етапі радикального скорочення флоту. Адже саме з його мовчазної згоди Збройні Сили відмовилися від будівництва крейсера «Україна» і єдиного підвідного човна «Запоріжжя».
Крім того, піди на поводу в емоцій Тенюха - то створиш прецедент. Так не тільки збройні сили не скоротиш, а й взагалі без генералів залишишся.
Якою фігурою пожертвує прагматик Анатолій Гриценко сказати важко. Утім, навряд чи йому дозволять прийняти рішення самостійно.
Міністру оборони України
РАПОРТ
Прошу Вас звільнити мене зі Збройних Сил України за власним бажанням у зв’язку з наступними причинами:
небажання служити під керівництвом віце-адмірала Князя І.В. і його команди через морально-етичні норми, що існують у ВМС протягом ось уже двох років стосовно офіцерів ескадри різнорідних сил і до мене особисто, а також яскраво продемонстрованими під час виборів Президента України 2004 року;
небажання брати участь у планомірному руйнуванні і знищенні ВМС України. Як один з перших офіцерів ВМС протягом усіх років становлення ВМС я намагався їх будувати, а не знищувати.
ВМС України є одним з найголовніших гарантів захисту морських рубежів України в Чорному морі та її суверенітету в цілому.
Контр-адмірал І. Тенюх
16.07.2005 року
Відповідно до Статуту в Анатолія Гриценка всього 10 днів для ухвалення остаточного рішення. Завдання, скажімо прямо - непросте. З одного боку - демарш героя часів помаранчевої революції, одного з членів Комітету національного порятунку, а з іншого боку - доля нинішнього Головкому ВМС віце-адмірала Ігоря Князя, який, зважаючи на все, цілком улаштовує міністра.
Помирити адміралів колишньому керівникові центру Разумкова навряд чи удасться. Ігорю Тенюху є за що не любити свого тезку і начальника. У листопаді 2004 року, за вказівкою Кузьмука і під керівництвом Князя, на українському флоті була розгорнута компанія з дискредитації командувача ескадри, що закликав військовослужбовців не виконувати злочинних наказів колишньої влади. Тоді слухняний Головком ВМС провів перші і єдині в історії Збройних сил України збори голів офіцерських зборів флоту, що одностайно засудили Тенюха і його «заяви політичного характеру». Проведене пізніше розслідування стало ще однією образою Тенюху, тому що затверджувало, що нічого подібного не було. (В архіві повідомлень прес-служби МО України горезвісна заява від 22 листопада збереглася.)
Не можна виключати й особисті амбіції. Участь у Комітеті національного порятунку у разі перемоги пророкувала його членам прихід до найвищих посад у державі. Російські сайти того часу пророкували Тенюху навіть посаду глави військового відомства. Не відбулось. Більш того, головний кривдник Ігор Князь не тільки зміцнився у своєму кріслі, але й продовжує планомірно ліквідувати дітище Тенюха - ескадру різнорідних сил. А її розформування фактично ставить хрест на кар’єрі перспективного контр-адмірала.
Ігор Тенюх на Українському флоті фігура легендарна. Уродженець містечка Стрий Львівської області закінчив Ленінградське вище військово-морське училище імені Фрунзе. На початку 80-их ліквідував наслідки війни в Перській затоці, брав участь у розмінуванні водної акваторії на тральщику «Сигнальник». Уже тоді він був одним з деяких командирів, яким командування довіряло виходити в море і виконувати бойові завдання самостійно, без офіцерів штабу на борту. За цю операцію капітан-лейтенанта Тенюха нагородили бойовим орденом «За службу Батьківщині».
Наприкінці 80-х, початку 90-х львів’янин включається в активну роботу з відродження української національної самосвідомості. Ставши депутатом Севастопольської міської ради, він першим починає виступати з трибуни тільки українською мовою. Створює фракцію «Україна». Тут же в Севастополі організовує і є активістом Союзу офіцерів України.
Не дивно, що у вересні 1991 року саме йому довіряють звернутися до командира Кримської військово-морської бази Чорноморського Флоту віце-адмірала Бориса Кожина з пропозицією розпочати формування й очолити Військово-морські Сили України.
Пізніше капітан ІІІ рангу Ігор Тенюх бере участь у розробці концепції будівництва ВМС України. За його пропозицією флагман Українського Флоту фрегат «Кірова» перейменовують на честь земляка Тенюха Гетьмана Петра Сагайдачного.
Згодом Тенюх навчається у військовій академії США і Національній академії оборони України, а з травня 2001 року, моменту формування, і дотепер, є командувачем ескадри різнорідних сил ВМС України.
Чи зважиться міністр оборони звільнити з посади Князя? Слушних приводів для цього було – хоч відбавляй. Свого часу попередника Ігоря Князя адмірала Михайла Єжеля було знято Кучмою за безлад на території однієї з підпорядкованих частин. У нинішнього Головкому проколи більш серйозні та їх незрівнянно більше.
Чого тільки варто безслідне зникнення зі складів ВМС переносного ракетного комплексу «Стріла-3М», що користується попитом у чеченських бойовиків. Не кажучи вже про стан бойових кораблів. Наприклад, під час візиту корабля управління «Славутич» до Сербії і Чорногорії, під час стоянки на рейді вночі не працювало освітлення. Причина - несправність дизель-генератора. Зауважимо, що на борту був сам Головком. Що казати про інші кораблі. У колишні часи за таке можна було не тільки позбутися посади. Однак не нині.
За дивним збігом наступного дня після Указу Президента про перепризначення віце-адмірала Князя на посаду загинув капітан-лейтенант Віталій Стаднійчук. Подія сталася все на тому ж «Славутичі» з командувачем ВМС на борту. Випадок безпрецедентний. Ветерани флоту стверджують, що причиною трагедії стало бажання Князя відзначитися, і його наказ провести стрільбище наприкінці збір-походу. Саме тоді, коли моряки вже «чують» рідну землю, коли втрачається пильність і команда відчуває природну в таких випадках утому. Коли за традицією і згідно з елементарною логікою матросів «не напружують».
З іншого боку нинішній командувач слухняний будь-якій волі, а тому дуже зручний в управлінні. Особливо на етапі радикального скорочення флоту. Адже саме з його мовчазної згоди Збройні Сили відмовилися від будівництва крейсера «Україна» і єдиного підвідного човна «Запоріжжя».
Крім того, піди на поводу в емоцій Тенюха - то створиш прецедент. Так не тільки збройні сили не скоротиш, а й взагалі без генералів залишишся.
Якою фігурою пожертвує прагматик Анатолій Гриценко сказати важко. Утім, навряд чи йому дозволять прийняти рішення самостійно.
Останні записи