Про це повідомила прес-служба ВО «Свобода».

Подаємо текст депутатського запиту у повному обсязі:

Генеральному прокурору України п. Піскуну С. М.
Міністру внутрішніх справ України п. Луценку Ю. В.
Голові Служби безпеки України п. Дріжчаному І. В.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

Про порушення кримінальної справи по факту Голодомору 1932/33 років, який визнано геноцидом Українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються жодні строки давності

В період з квітня 1932 по листопад 1933 рр., тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. З урахуванням непрямих жертв, за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей. Пік голодомору припав на весну 1933 року. Тоді в Україні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська та Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів. У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Причиною голодомору стала політики сталінського режиму щодо українців як нації і, зокрема, щодо селян як класу. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

У 1988 році Конгрес США, а у 1989 р. Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932/33 рр. актом геноциду проти української нації. Офіційні документи з приводу голодомору в Україні прийняли у Бельгії, США, Канаді, Аргентині, Країні Басків та інших.

У "Зверненні до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років", схваленого Постановою Верховної Ради України № 789/IV від 15.05.2003 р., вищий орган законодавчої влади України ствердив, що Голодомор 1932-1933 років був актом геноциду Українського народу, що тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучними голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму.

Тобто було умисно вчинене діяння, передбачене статтею 442 "Геноцид" Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341/ІІІ, а саме - геноцид Українського народу шляхом створення для нього життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове його фізичне знищення.

Таке визначення повністю співпадає з розумінням геноциду, визначеному статтею 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 року. Отже згідно статті 1 Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року до Голодомору 1932-1933 років, який визнаний геноцидом Українського народу, не застосовуються жодні строки давності незалежно від часу здійснення геноциду.

Враховуючи вищевикладене, прошу

1. порушити кримінальну справу по факту Голодомору 1932/33 років, який визнано геноцидом Українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються жодні строки давності

2. створити спеціальну слідчу групу для розслідування зазначеного злочину, в яку включити представників Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України.

Про результати розгляду запиту та вжиті заходи прошу повідомити у термін, визначений ст. 15 Закону України "Про статус народного депутата України".

Тягнибок О. Я. (в/о № 120)