Що ще вигадає Путін, доки Росію виключать з G-8
04.01.2006 - 10:05
Що ще вигадає Путін, доки Росію виключать з G-8
Світ
Світ за тижденьhttps://ar25.org/node/8507
Image
Ось далеко не вичерпний список найтяжчих вчинків восьмої індустріальної держави від дня її вступу до цього товариства (від 1996) дотепер:
- 18 серпня 1998 – напівштучний дефолт (якомуможна було запобігти), який підірвав основи економічної незалежності російського бізнесу від політичних сил у Кремлі;
- серпень-вересень 1999 – штучно спровоковані теракти (є багато свідчень безпосередньої залученості ФСБ у терактах - див. принаймні, серед інших джерел: А.Литвиненко, Л.Фельштинский, ФСБ взрывает Россию. Нью-Йорк, “Liberty”, 2001; друге видання -- 2004), з безпідставним звинуваченням лідерів визвольного руху чеченського народу та нагнітанням античеченської істерії взагалі, як проти “злочинної нації”;
- 1999 - ... -- зрив (під спровокованим приводом) міжнародно визнаної мирної угоди між президентом Російської Федерації Б. Єльціним та президентом Чеченської Республіки А.Масхадовим, вторгнення до Чечні й безкарне винищення чеченської нації як такої (геноцид); хоча це відбулося ще за президентства Єльціна, фактичним провідником геноциду був Путін, починаючи від посади голови ФСБ аж до штучних “виборів” на президента Росії;
- 2000 - ... - поступове знищення свободи ЗМІ та демократичної опозиції в Росії, з особливою пристрасністю знищуються ЗМІ, які намагаються об’єктивно висвітлювати чеченську ситуацію;
- 2000 -- 2003 - неодноразові акції шантажу України та, у співпраці з екс-президентом України Л.Кучмою і всіма зацікавленими в Україні особами, поступове проникнення найзлочиннішими мафіозними угрупованнями в Україну, купівля за штучно заниженими цінами українських підприємств та землі, - все це з спеціальною метою розкладення України зсередини і примусу її до “російської” (“Євразійської”) зони;
- травень 2005 -- відкрита підтримка президента Узбекистану Карімова під час організованого ним розстрілу танками мирної демонстрації в місті Андижан (Узбекистан), коли загинуло більше 1000 осіб, та подальші демонстративні відносини з узбецьким диктатором;
- осінь 2004 -- безпосереднє, відкрите втручання у президентську кампанію України з метою привести до влади злочинні сили;
- 2005 -- створення проекту прокладення труботягу через Балтійське море, який ставить пів Європи під безпосередню залежність від енергопостачання з Росії, а отже, від її політичних вимог;
- весь час - демонстративна співпраця з Іраном, спрямована на створення ядерної зброї в Ірані;
- таємна підтримка терористичних сил у Сірії;
- грудень 2005 -- 1 січня 2006 -- газовий шантаж України з політичними вимогами все того ж змісту.
У мене лише одне питання до решти, сімки, лідерів: Чого ви ще чекаєте від Росії, очолюваної президентом, який вийшов з резидентів КДБ і відверто кдбізує не тільки Росію, але й євроатлантичний простір?
Надія Банчик, незалежний журналіст.
- 18 серпня 1998 – напівштучний дефолт (якомуможна було запобігти), який підірвав основи економічної незалежності російського бізнесу від політичних сил у Кремлі;
- серпень-вересень 1999 – штучно спровоковані теракти (є багато свідчень безпосередньої залученості ФСБ у терактах - див. принаймні, серед інших джерел: А.Литвиненко, Л.Фельштинский, ФСБ взрывает Россию. Нью-Йорк, “Liberty”, 2001; друге видання -- 2004), з безпідставним звинуваченням лідерів визвольного руху чеченського народу та нагнітанням античеченської істерії взагалі, як проти “злочинної нації”;
- 1999 - ... -- зрив (під спровокованим приводом) міжнародно визнаної мирної угоди між президентом Російської Федерації Б. Єльціним та президентом Чеченської Республіки А.Масхадовим, вторгнення до Чечні й безкарне винищення чеченської нації як такої (геноцид); хоча це відбулося ще за президентства Єльціна, фактичним провідником геноциду був Путін, починаючи від посади голови ФСБ аж до штучних “виборів” на президента Росії;
- 2000 - ... - поступове знищення свободи ЗМІ та демократичної опозиції в Росії, з особливою пристрасністю знищуються ЗМІ, які намагаються об’єктивно висвітлювати чеченську ситуацію;
- 2000 -- 2003 - неодноразові акції шантажу України та, у співпраці з екс-президентом України Л.Кучмою і всіма зацікавленими в Україні особами, поступове проникнення найзлочиннішими мафіозними угрупованнями в Україну, купівля за штучно заниженими цінами українських підприємств та землі, - все це з спеціальною метою розкладення України зсередини і примусу її до “російської” (“Євразійської”) зони;
- травень 2005 -- відкрита підтримка президента Узбекистану Карімова під час організованого ним розстрілу танками мирної демонстрації в місті Андижан (Узбекистан), коли загинуло більше 1000 осіб, та подальші демонстративні відносини з узбецьким диктатором;
- осінь 2004 -- безпосереднє, відкрите втручання у президентську кампанію України з метою привести до влади злочинні сили;
- 2005 -- створення проекту прокладення труботягу через Балтійське море, який ставить пів Європи під безпосередню залежність від енергопостачання з Росії, а отже, від її політичних вимог;
- весь час - демонстративна співпраця з Іраном, спрямована на створення ядерної зброї в Ірані;
- таємна підтримка терористичних сил у Сірії;
- грудень 2005 -- 1 січня 2006 -- газовий шантаж України з політичними вимогами все того ж змісту.
У мене лише одне питання до решти, сімки, лідерів: Чого ви ще чекаєте від Росії, очолюваної президентом, який вийшов з резидентів КДБ і відверто кдбізує не тільки Росію, але й євроатлантичний простір?
Надія Банчик, незалежний журналіст.
Останні записи