То кого треба звинувачувати у бідах своїх, Україно? Донбас, який усе життя потерпав від олігархічно-бандитського пресингу, а зараз прийняв на себе усі жахіття війни? І за Крим, і за всю Україну. Який оберегами-рубежами Цариці Небесної, Її зоряницями Зорі Сіверської спалахує у вогні Небесному, скликаючи ратаїв-лебединців, спасичів-вояків до вирішального бою проти Пітьми, що відчуває свій близький кінець. То земля Великого Степу здригається від болю, що рве долі людські і людей, то сини і доньки Донеччини і Луганщини стоять на сторожі кордонів – червоних оберегів Лебединих земель, де чи не кожне селище або місто нагадує про Дороговказну Зірку, Одигітрію, Царицю Небес та Зірок, Лебедину Владичицю України-Русі.