Антоніна Якімова – директор Української недільної школи, розповіла про розвиток традицій Київської історико-філологічної школи у Софійському університеті, в якому з 1889 р. Драгоманов викладав історію і в якому він започаткував ці традиції. Доцент Лідія Терзійська, яка в цьому ж вузі читає курс лекцій з української літератури, простежила розвиток наукової україністики від доби Драгоманова до наших днів. "Слід українського вченого в болгарській науці вельми помітний", - сказала пані Лідія. – Він виховав плеяду наших вчених, серед яких особливо виокремлюється проф.Іван Шишманов". Саме Драгоманов заохочував болгарських письменників та поетів перекладати твори українських авторів – Марко Вовчок, Тараса Шевченка, Івана Франка.

Кандидат наук Олена Коцева, яка упродовж кількох років вивчала архів Івана Шишманова, в якому зберігаються матеріали Драгоманова і про Драгоманова, зупинилася на перебуванні молодої Лесі України в Болгарії. "Поетеса жила і лікувалася тут один рік, - сказала пані Олена. – Тут вона почувала себе вільно, бо тогочасна Болгарія, якщо її порівнювати з царської Росією, була демократичною державою – тут було свобода слова, бурлило політичне життя, тут була воля – й це приваблювало Лесю".

Про те, що українського є в архівах Болгарії, розповіла Еміне Хакова з Центрального державного архіву. Вона опрацювала спадщину другого відомого українця тут – скульптора Михайла Паращука (1878-1963). "В цьому архіві про Драгоманова майже нічого немає, - стверджує пані Еміне. - Матеріали про нього або його власні матеріали, фотографії зберігаються у фонді Болгарської академії наук".

Дочка Драгоманова Лідія (1865-1937) – дружина проф.Івана Шишманова (1862-1928), у 1930 р. передала частину архіву свого батька Українському науковому інституту у Варшаві, хоча на цю спадщину за 50 тис. франків претендувала й Українська бібліотека ім.Симона Петлюри у Парижі. У 1942 р. син Лідії та Івана Шишманових – Дімітр (1899-1945), який у роки Другої світової війни був міністром закордонних справ Болгарії, передав архів свого батька Болгарській академії наук (БАН). Разом з цим архівом туди потрапило й те драгоманівське, що залишилося у Софії. У 1957 р. 180 архівних одиниць спадщини Драгоманова влада передала бібліотеці ім.Леніна у Москві. Тут залишилося лишень 130 одиниць – це, переважно, друковані твори, біографічні матеріали, є щоденник зі враженнями про Болгарію, кілька віршів та нотатник, деяка кореспонденція. Стверджується, що в 70-ті роки Україна отримала копії матеріалів, що знаходяться у фонді БАН.

Про Михайла Драгоманова та українську діаспору в Болгарії, про ІV Всесвітній форум українців, що у серпні відбувся у Києві, розповів Василь Жуківський. На думку останнього, великого ученого можна вважати гідним представником першої хвилі української еміграції тут. До речі, на пам'ятнику на могилі Драгоманову у Софії, якого поклала друга хвиля еміграції (20-30-ті роки ХХ ст.) на чолі з Михайлом Паращуком, викарбовано: "Великому громадянинові української еміграції". Доповідач ознайомив присутніх також з газетними відгуками про перепоховання Драгоманова у жовтні 1932 р.

Насамкінець Валентина Драгулева – викладач відділення україністики факультету слов'янської філології Софійського університету, розповіла про бібліотеку цього вузу, яку, власне, започаткував Михайло Драгоманов.

За програмою наукової конференції відбулася презентація болгарської книги "Михайло Драгоманов. Духовност и свобода" – вибрані статті, щоденник та листи вченого, укладені перекладачем Пенкою Киневою. Присутні ознайомилися і з книгою Петра Кононенка "Голоси в пустелі. Вірші, поеми, драматичні твори", в якій кілька віршів присвячені Болгарії, а також зі статтею Антоніни Якімовою "Гложенський монастир Св.Георгія Побєдоносця – загадкова перлина болгарського середньовіччя". За легендою, яка палко підтримується місцевим населенням, цю обитель заснував київський князь Глож, що допомагав болгарам боронитися від завойовників.

"Ми й надалі Драгоманівськими читаннями будемо відкривати кожний навчальний рік в Українській недільній школі в Софії", - сказала "УБВістям" Антоніна Якімова.

В роботі конференції брав участь перший секретар посольства України Володимир Лайшев.

Пам'ятник на могилі Михайла Драгоманова (ліворуч) роботи Михайла Паращука. Могила останнього - праворуч.


----------------------------------------------------

В тему:

Українці скромно вшанували пам'ять Михайла Драгоманова

Михайло Драгоманов та Болгарія

Перші міжнародні драгоманівські читання

“Українсько-болгарські вісті”