1945 року школу зліквідовано. Будинок, який постав завдяки пожертвам українців, перейняв відділ освіти. Здавалося, що це кінець історії “Шашкевичівки”. Але після політичного зламу у Польщі відомий перемиський лікар, діяч Солідарності, українець Юрій Стабішевський скликав ініціативну групу, яка після року заходів домоглася від властей заснування української школи у її давньому будинку. Цього року випадає 15 річниця відновлення “Шашкевичівки”.

Поки прийнято остаточне рішення про заснування школи, люди з ініціативної групи мусили виконати ще одне завдання. Знайти учнів. У 1991 році багато українців все ще боялося виявлення своєї тотожності.

Побоювання батьків не були безпідставними. У перші роки невідомі малювали на школі образливі гасла, вибивали вікна, кілька разів побито учнів. Це був дуже важкий досвід для малих дітей.

У половині дев`яностих років з ініціативи батьків школу поповнено ліцеєм. Добудовано нове крило і гімнастичний зал. Однак, надалі це дуже камерна школа. По одному класі для кожного року народження, у класах не більше двадцяти учнів. Це створює особливу атмосферу “Шашкевичівки”.

Дев`яносто п`ять років від заснування, п`ятнадцять років з часу відновлення – стільки вдалося існувати школі імені священика Маркіяна Шашкевича. Скільки ще круглих роковин перед нею – залежить від життєвих рішень, що їх кожного року приймають батьки та їхні діти, які доростають. Ми бажаємо, щоб “Шашкевичівка” постійно була вартою їхнього вибору!

----------------------------------------------------

В тему:

І у Перемишлі буде україністика