Наш співрозмовник – голова Одеської обласної організації ВО «Свобода» Павло Кириленко.

- Людям, котрі читають нас на Західній Україні, цікаво було б довідатися про політичні настрої в Одесі. Як у вас сприймають ВО «Свобода»?

- Політичні настрої в Одесі з часу набуття Україною незалежності постійно трансформуються. Однак постійною їхньою особливістю є різниця між створеним роками стереотипом і тим, що існує насправді. Від початку існування організації в Одеській області (1996 рік) ми вважали своєю метою власне боротьбу проти того штучно нав’язаного стереотипу нібито Одеса є мало не окремою республікою, неукраїнським містом, в якому переважають росіяни. Ще більш поширена думка, що це єврейське місто. Насправді такі погляди вигадані певними силами. Переважна більшість населення Одеси – понад 70 відсотків – українці за своїм походженням. І отой нав’язаний нам стереотип більше впливає не на одеситів, які тут довго мешкають, а на приїжджих. Корінні ж мешканці добре знають, що Одесу побудували українські козаки, і що тут багато нащадків славного козацтва. Чимало мешканців нашого міста у себе на кухнях розмовляють українською мовою або принаймні суржиком. А вийшовши із помешкання – переходять на російську.

- У тому є необхідність? Вони будуть ущемлені у своїх правах чи у них також виробився стереотип?

- Думаю, це у них психологічний бар’єр. Звісно, від якихось постійних клієнтів барів можна почути неприємне, якщо де-небудь на вулиці заговориш українською. Але то, як на мене, не від того, що розмовляєш тією чи іншою мовою, а від того загального хамства, яке дійсно в Одесі переважає серед людей, котрі займаються дрібною комерцією (я, звичайно, маю на увазі не всіх).

Стереотип стосовно Одеси можна було б легко знищити якби засоби інформації провадили іншу політику стосовно української мови. Але ж навіть президент Віктор Ющенко підживлює вигадки. Він повсякчас призначає або підтримує керівників, які не є українцями. Голова ОДА на Одещині – болгарин. Мер – неукраїнець. Ми здогадуємося, що у Києві також вважають Одесу неукраїнським містом, і в такий спосіб намагаються догодити тутешнім людям. Насправді ж нам роблять ведмежу послугу, забуваючи про преважну більшість українців, які в Одесі почуваються дуже некомфортно.

- Хто у вас є, переважно, членами «Свободи»?

- Принаймні це не ті люди, які періодично кочують з партії в партію, не ті, котрі несуть у собі багаж непотрібної інформації. Раніше нашу партію вважали надмірно радикальною і її навіть трохи побоювалися. Нині ситуація кардинально змінилася. «Свободу» в Одесі знають, і для тих людей, які вважають себе українцями, саме така партія, як наша, має найбільшу перспективу. Регіон складний, проблеми тут постають надзвичайно гострі, і люди вже розуміють, що ліберальні організації не зможуть захистити права українців. У свідомості людей стався перелом: сьогодні ті українці, які багато років поспіль віддавали свої голоси за такі ліберальні партії як «Рух», пізніше «Наша Україна», дивляться саме в сторону «Свободи». Ми завжди займали принципову позицію, і на останніх виборах не підтримували ані Боделана, ані Гурвіца. Лідери «практичних» партій сперечалися з нами, наполягали, що це несерйозно. Сьогодні ж вони б’ють себе в груди і стверджують, що також нікого не підтримували.

Бачимо велику перспективу саме «Свободи» і саме в Одесі і в усій Південній і Східній Україні. Як серед інтелігенції, так серед селян, робітників. Вважаємо нині на часі приділяти увагу соціальним проблемам. Ми, наприклад, скерували свої сили на розвиток діяльності на селі, зокрема на підтримку занедбаних сільських районів. Розробили програму «Фортеці свободи», яку починаємо втілювати в життя. Відшукали село за 130 кілометрів від Одеси, і скуповуємо у ньому будинки. Вони, звісно, недорогі – по дві-три тисячі гривень. В цих будинках оселяться українські націоналісти. Село не тільки розвиватиметься економічно, але й стане оплотом патріотично налаштованих сил. У майбутньому тут можна буде побудувати підприємства, закладати нові ферми і таке інше. А що найголовніше – ми маємо реальний проект, до якого можемо залучати кошти. Нині практично все в Україні скупили неукраїнці. Треба придбати хоч що-небудь, інакше нам не залишиться нічого.

Довідка «Свободи». Павло Кириленко закінчив Одеський державний університет. За освітою історик. Якийсь час викладав у школі. Нині працює менеджером у приватній фірмі.

(газета “Свобода”, листопад 2006 року)


----------------------------------------------------

В тему:

Спільна дія, соціополіси, арійське козацтво. Час прийшов!

Юрій Возняк про відродження органічного землеробства в Україні

Євгеніка для України